Add parallel Print Page Options

Помазання Ісуса

(Мк. 14:3-9; Ін. 12:1-8)

6-7 Коли Ісус був у Віфанії та сидів за столом у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка з алебастровим глечиком, наповненим надзвичайно дорогими пахощами й почала лити їх Ісусові на голову. Побачивши це, учні Ісуса розсердилися й мовили: «Навіщо таке марнотратство? Це мирро можна було б дорого продати, а гроші роздати бідним». 10 Ісус знав, про що вони говорять, і сказав: «Навіщо ви докоряєте цій жінці? Вона зробила добре діло для Мене. 11 Адже бідні завжди будуть з вами[a], а Я—ні. 12 Помазавши запашною олією тіло Моє, вона приготувала Мене до похорону. 13 Істинно кажу вам: відтепер хоч би де проповідувалась у світі Євангелія, люди завжди будуть згадувати про те, що зробила ця жінка».

Read full chapter

Footnotes

  1. 26:11 Адже… з вами Див.: Повт. Закону 15:11.

Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого,

підійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.

Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?

Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим.

10 Зрозумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.

11 Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.

12 Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.

13 Поправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

Read full chapter