Add parallel Print Page Options

Помазання Ісуса

(Мт. 26:6-13; Ін. 12:1-8)

Коли Ісус був у Віфанії та сидів за столом у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка з алебастровим глечиком, наповненим надзвичайно дорогими пахощами з нарду. Вона відкрила посудину й почала лити олію Ісусові на голову. Побачивши це, деякі з учнів дуже розсердилися й загомоніли поміж собою: «Навіщо таке марнотратство? Це мирро можна було б дорого продати. Це принесло б більше трьохсот динарів[a], які можна було б роздати бідним». Учні продовжували докоряти їй, кажучи, що негідне вдіяла вона.

Та Ісус сказав: «Облиште її. Навіщо ви докоряєте цій жінці? Вона зробила добре діло для Мене. Адже бідні завжди будуть з вами[b], то й допомагати їм ви зможете, коли схочете, а Я—ні. Вона зробила, що змогла. Помазавши запашною олією Моє тіло, вона приготувала Мене до похорону. Істинно кажу вам: відтепер хоч би де проповідувалась у світі Євангелія, люди завжди будуть згадувати про те, що зробила ця жінка».

Read full chapter

Footnotes

  1. 14:5 триста динарів Ця сума дорівнювала середньорічної платні робітника.
  2. 14:7 будуть з вами Див.: Повт. Закону 15:11.