Помазання Ісуса

(Мт. 26:6-13; Ін. 12:1-8)

³ Коли Ісус був у Віфанії та сидів за столом у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка з алебастровим глечиком, наповненим надзвичайно дорогими пахощами з нарду. Вона відкрила посудину й почала лити олію Ісусові на голову. ⁴ Побачивши це, деякі з учнів дуже розсердилися й загомоніли поміж собою: «Навіщо таке марнотратство? ⁵ Це мирро можна було б дорого продати. Це принесло б більше трьохсот динарів^[a], які можна було б роздати бідним». Учні продовжували докоряти їй, кажучи, що негідне вдіяла вона.

⁶ Та Ісус сказав: «Облиште її. Навіщо ви докоряєте цій жінці? Вона зробила добре діло для Мене. ⁷ Адже бідні завжди будуть з вами^[b], то й допомагати їм ви зможете, коли схочете, а Я—ні. ⁸ Вона зробила, що змогла. Помазавши запашною олією Моє тіло, вона приготувала Мене до похорону. ⁹ Істинно кажу вам: відтепер хоч би де проповідувалась у світі Євангелія, люди завжди будуть згадувати про те, що зробила ця жінка».