Add parallel Print Page Options

23 А сьомого року зміцнився Єгояда й прийняв сотників: Азарію, Єрохамового сина, і Ізмаїла, сина Єгохананового, і Азарію, сина Оведового, і Маасею, сина Адаї, і Елісафата, сина Зіхрієвого, в умову з собою.

І обійшли вони Юду, і зібрали зо всіх Юдиних міст Левитів та голів Ізраїлевих домів, і прийшли до Єрусалиму.

І ввесь збір склав у Божому домі умову з царем. І сказав їм Єгояда: Оце царський син буде царювати, як говорив Господь про Давидових синів.

Оце та річ, яку зробите: третина з вас, що приходите в суботу, із священиків та з Левитів, будете за придверних біля порогів.

А третина при царському домі, а третина при брамі Єсод, а ввесь народ у подвір'ях Господнього дому.

І нехай не входить до Господнього йому ніхто, окрім священиків та тих, хто прислуговує із Левитів, вони ввійдуть, бо освячені вони, а ввесь народ буде пильнувати Господньої сторожі.

І оточать Левити царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто чужий увійшов би до дому, нехай буде забитий! І будете ви з царем при вході його та при виході його.

І зробили Левити та ввесь Юда все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та відходять у суботу, бо священик Єгояда не звільнив черг.

І дав священик Єгояда сотникам ратища, і малі щити, і інші щити, що належали цареві Давидові, що були в Божому домі.

10 І поставив він увесь народ, а кожен мав свою зброю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.

11 І вивели вони царського сина, і поклали на нього корону та звої Закону. І зробили вони його царем, і помазали його Єгояда та сини його, та й крикнули: Нехай живе цар!

12 І почула Аталія голос народу, що бігав та славив царя, і прийшла до народу до Господнього дому.

13 І побачила вона, аж ось цар стоїть на помості своїм при вході, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ Краю радіє та сурмить у сурми, а співаки з музичними знаряддями, що подавали до відома знаки на хвалу. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: Змова, змова!

14 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: Виведіть її поміж шереги, а хто інший піде за нею, нехай буде забитий мечем! Бо священик сказав: Не заб'єте її в Господньому домі!

15 І зробили їй прохід, і вона вийшла входом Кінської брами до царського дому, і там забили її.

16 І склав Єгояда умову між собою й між усім народом та між царем, щоб бути народом Господнім.

17 І ввійшов увесь народ до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками.

18 А в Господньому домі Єгояда віддав уряди на руку священиків та Левитів, яких поділив Давид над Господнім домом, щоб приносити Господні цілопалення, як написано в Мойсеєвім Законі, з радістю та зо співом, за уставом Давидовим.

19 А при брамах Господнього дому поставив він придверних, щоб не ввійшов хто будь-чим нечистий.

20 І взяв він сотників, і вельмож, і тих, що старшинують над народом, та ввесь народ Краю, і відвели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через горішню браму до царського дому, і посадили царя на троні царства.

21 І радів увесь народ Краю, а місто заспокоїлося. А Аталію вбили мечем.

Цар Йоаш

23 На сьомий рік Єгояда показав свою силу. Він уклав угоду з командирами сотень: Азарією, сином Єрогама, Ізмаїлом, сином Єгоганана, Азарією, сином Оведа, Маасією, сином Адаї, та Елішафатом, сином Зикрі. Вони обійшли всю Юдею й позбирали левитів та голів ізраїльських родин по всіх містах. Коли вони прийшли до Єрусалима, все зібрання уклало угоду з царем у храмі Божому. Єгояда сказав їм: «Син царя буде правити, як і пообіцяв Господь щодо нащадків Давида.

Тепер про те, що ви мусите зробити: „Третина з вас, священики та левити, які нестимуть варту в суботу, мають охороняти брами, третина—в царському палаці, і ще третина—біля брами Заснування, а всі інші люди мають лишитися на подвір’ях храму Господнього. Ніхто не має права заходити до храму Господнього, крім священиків та левитів, які на службі. Тільки вони можуть заходити, бо вони посвячені, а всі інші мусять пильно дотримуватися того, що Господь приписав їм. Левити повинні стояти біля царя, кожен мусить мати в руках зброю. Кожного, хто ввійде в храм, належить убити. Будьте поруч із царем, хоч куди б він ішов”».

Кожен із начальників левитів виконали все точно так, як наказав священик Єгояда: кожен з них узяв своїх воїнів, як тих, хто мав вартувати в суботу, так і тих, хто був вільний від служби. Єгояда не відпускав жодну з груп. Потім він роздав командирам підрозділів списи та великі й малі щити, які колись належали царю Давиду і зберігалися у храмі Божому. 10 Він розташував усіх людей, і кожен мав у руках зброю, навколо царя, біля вівтаря, від південної до північної сторони храму.

11 Єгояда вивів царського сина й увінчав його короною, вручив йому копію Угоди, і вони проголосили його царем. Єгояда та його сини помазали Йоаша й загукали: «Хай живе цар!»

12 Коли Аталія почула галас, бо люди бігли й радісно вітали царя, вона пішла до них у храм Господній. 13 Поглянувши, вона помітила царя, котрий стояв біля царської колони при вході. Командири підрозділів та сурмачі стояли біля нього, а всі люди раділи й сурмили в сурми, а співці з музичними інструментами вели хвальну пісню. Тоді Аталія розірвала на собі одяг[a] й заволала: «Зрада! Зрада!»

14 Тоді священик Єгояда послав сотників, які командували військом, і наказав їм: «Виведіть її за межі храму і віддайте мечу всіх, хто піде за нею». Бо священик сказав: «Не вбивайте її, поки вона перебуває у храмі Господньому». 15 Тож солдати схопили і вбили Аталію як тільки-но вона дійшла до Кінської брами біля царського палацу.

16 Потім Єгояда уклав заповіт про те, що він і народ, і цар будуть люди Господні. 17 Тоді всі пішли до храму Ваала і зруйнували його вщент. Вони поскидали вівтарі й бовванів і вбили Маттана, священика Ваала, перед жертовниками.

18 Після того Єгояда призначив священиків, щоб доглядати за храмом Господнім. Вони були левити, яким іще Давид доручив службу в храмі. Вони мали приносити Господу жертви всеспалення з радістю й співами, як записано в Законі Мойсея, та як наказував Давид. 19 Він також настановив вартових при брамах храму Господнього, щоб жоден нечистий не міг потрапити до нього.

20 Він узяв з собою командирів сотень, придворних, правителів та всіх людей цієї землі і вивів царя з храму Господнього. Вони ввійшли в палац через Верхню браму й посадовили царя на царський престол. 21 І весь народ цієї землі радів. У місті був мир, адже Аталію було вбито мечем.

Footnotes

  1. 23:13 розірвала на собі одяг В ознаку суму або гніву.

23 In the seventh year Jehoiada showed his strength. He made a covenant with the commanders of units of a hundred: Azariah son of Jeroham, Ishmael son of Jehohanan, Azariah son of Obed, Maaseiah son of Adaiah, and Elishaphat son of Zikri. They went throughout Judah and gathered the Levites(A) and the heads of Israelite families from all the towns. When they came to Jerusalem, the whole assembly made a covenant(B) with the king at the temple of God.

Jehoiada said to them, “The king’s son shall reign, as the Lord promised concerning the descendants of David.(C) Now this is what you are to do: A third of you priests and Levites who are going on duty on the Sabbath are to keep watch at the doors, a third of you at the royal palace and a third at the Foundation Gate, and all the others are to be in the courtyards of the temple of the Lord. No one is to enter the temple of the Lord except the priests and Levites on duty; they may enter because they are consecrated, but all the others are to observe(D) the Lord’s command not to enter.[a] The Levites are to station themselves around the king, each with weapon in hand. Anyone who enters the temple is to be put to death. Stay close to the king wherever he goes.”

The Levites and all the men of Judah did just as Jehoiada the priest ordered.(E) Each one took his men—those who were going on duty on the Sabbath and those who were going off duty—for Jehoiada the priest had not released any of the divisions.(F) Then he gave the commanders of units of a hundred the spears and the large and small shields that had belonged to King David and that were in the temple of God. 10 He stationed all the men, each with his weapon in his hand, around the king—near the altar and the temple, from the south side to the north side of the temple.

11 Jehoiada and his sons brought out the king’s son and put the crown on him; they presented him with a copy(G) of the covenant and proclaimed him king. They anointed him and shouted, “Long live the king!”

12 When Athaliah heard the noise of the people running and cheering the king, she went to them at the temple of the Lord. 13 She looked, and there was the king,(H) standing by his pillar(I) at the entrance. The officers and the trumpeters were beside the king, and all the people of the land were rejoicing and blowing trumpets, and musicians with their instruments were leading the praises. Then Athaliah tore her robes and shouted, “Treason! Treason!”

14 Jehoiada the priest sent out the commanders of units of a hundred, who were in charge of the troops, and said to them: “Bring her out between the ranks[b] and put to the sword anyone who follows her.” For the priest had said, “Do not put her to death at the temple of the Lord.” 15 So they seized her as she reached the entrance of the Horse Gate(J) on the palace grounds, and there they put her to death.

16 Jehoiada then made a covenant(K) that he, the people and the king[c] would be the Lord’s people. 17 All the people went to the temple of Baal and tore it down. They smashed the altars and idols and killed(L) Mattan the priest of Baal in front of the altars.

18 Then Jehoiada placed the oversight of the temple of the Lord in the hands of the Levitical priests,(M) to whom David had made assignments in the temple,(N) to present the burnt offerings of the Lord as written in the Law of Moses, with rejoicing and singing, as David had ordered. 19 He also stationed gatekeepers(O) at the gates of the Lord’s temple so that no one who was in any way unclean might enter.

20 He took with him the commanders of hundreds, the nobles, the rulers of the people and all the people of the land and brought the king down from the temple of the Lord. They went into the palace through the Upper Gate(P) and seated the king on the royal throne. 21 All the people of the land rejoiced, and the city was calm, because Athaliah had been slain with the sword.(Q)

Footnotes

  1. 2 Chronicles 23:6 Or are to stand guard where the Lord has assigned them
  2. 2 Chronicles 23:14 Or out from the precincts
  3. 2 Chronicles 23:16 Or covenant between the Lord and the people and the king that they (see 2 Kings 11:17)