Add parallel Print Page Options

21 І спочив Йосафат із своїми батьками. І був він похований із своїми батьками в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Єгорам.

І були в нього брати, Йосафатові сини: Азарія, і Єхіїл, і Захарій, і Азарія, і Михаїл, і Шефатія, усі вони сини Йосафата, Ізраїлевого царя.

І дав їм їхній батько великі подарунки срібла, і золота, і коштовності з твердинними містами в Юді, а царство дав Єгорамові, бо він первороджений.

І став Єгорам на царстві батька. І зміцнився він, і позабивав усіх братів своїх мечем, а також декого з Ізраїлевих зверхників.

Єгорам був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, і царював вісім літ в Єрусалимі.

І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка була йому за жінку. І робив він зло в Господніх очах.

Та не хотів Господь погубити Давидів дім ради заповіту, що склав був із Давидом, і як говорив дати світильника йому та синам його по всі дні.

За його днів відпав був Едом з-під Юдиної руки, і настановили над собою царя.

І пішов Єгорам зо своїми зверхниками, і всі колесниці з ним. І сталося, що він устав уночі та й побив Едома, що оточив був його, та зверхників колесниць.

10 І відпав Едом з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того часу відпала й Лівна з-під руки його, бо він покинув Господа, Бога своїх батьків.

11 Також він наробив пагірків по Юдиних містах, і вчинив перелюбами єрусалимських мешканців, а Юду звів.

12 І прийшов до нього лист від пророка Іллі такого змісту: Так говорить Господь, Бог Давида, твого батька: За те, що не ходив ти дорогами Йосафата, свого батька, і дорогами Аси, Юдиного царя,

13 а ходив дорогою Ізраїлевого царя, і вчинив перелюбниками Юду та мешканців Єрусалиму, як чинив перелюбниками дім Ахавів, а також братів своїх, дім свого батька, ліпших від тебе, ти позабивав,

14 то ось ударить Господь великою поразою в народі твоїм, і в синах твоїх, і в жінках твоїх, і в усьому маєтку твоєму.

15 А ти будеш у великих хворобах, у хворобі нутра свого, аж вийдуть нутрощі твої через довгочасну хворобу.

16 І збудив Господь на Єгорама духа филистимлян та арабів, що при етіопах.

17 І вийшли вони на Юду, і ввірвалися до нього, і позабирали ввесь маєток, що знаходився в царському домі, а також синів його та жінок його. І не позосталося в нього сина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з синів його.

18 А по всьому тому вдарив його Господь у нутрощах його невидужною хворобою.

19 І сталося по певному часі, коли надійшов кінець двох років, вийшли його нутрощі від хвороби його, і він помер у тяжких болях. А народ його не зробив для нього спалення пахощів, як робили спалення батькам його.

20 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі. І відійшов він, і ніхто за ним не жалував; і поховали його в Давидовому Місті, та не в царських гробах.

Єгорам, цар Юдеї

21 Потім Єгошафат спочив зі своїми батьками й був похований у місті Давида. А Єгорам, його син, став царем після нього. Єгорамовими братами, синами Єгошафата, були Азарія, Єгіел, Захарія, Азаріагу, Михаїл та Шефатія. Всі вони були синами Єгошафата, царя Юдеї[a]. Батько наділив їх багатими дарами: сріблом, золотом та коштовностями, а також укріпленими містами Юдеї. Але царство дісталося Єгораму, бо він був первістком.

Єгорам, цар юдейський

Коли Єгорам міцно укріпився в батьківському царстві, він віддав мечу всіх своїх братів, а також деяких ізраїльських вельмож. Єгораму було тридцять два роки, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом восьми років. Він жив як жили ізраїльські царі, чинив, як було заведено в домі Агава, адже він був одружений з його дочкою. В очах Господа він чинив зле. Однак Господь не хотів нищити сім’ю Давида через Угоду, яку Він уклав з Давидом. Господь пообіцяв Давиду, що його нащадки будуть вічно сидіти на престолі.

Під час правління Єгорама Едом повстав проти Юдеї та настановив свого власного царя. Тому Єгорам пішов на них зі своїми воєначальниками та всіма колісницями. Едомійці оточили його й командирів колісниць, але вони вночі прорвали оточення.

10 По сьогодні Едом повстає проти Юдеї. У цей самий час повстала й Ливна, бо Єгорам відступився від Господа, Бога його батьків. 11 Він також побудував узвишшя на пагорбах Юдеї, завів розпусту серед жителів Єрусалима і споганив Юдею.

12 Єгорам одержав листа від пророка Іллі, в якому говорилося:

«Ось що Господь Бог твого батька Давида каже: „Ти не йшов дорогою свого батька Єгошафата чи Аси, царя юдейського. 13 А йшов ти дорогою царів ізраїльських і призвів Юдею та людей Єрусалима до розпусти, як велося то в домі Агава. Ти також повбивав братів своїх, членів родини твого батька, людей, які були кращі за тебе. 14 Отож тепер Господь невдовзі покарає твій народ, твоїх синів, жінок та все, що тобі належить, і буде то страшна кара. 15 Сам же ти захворієш на смертельну хворобу нутрощів, через ту хворобу повилазять твої кішки”».

16 Господь викликав на Єгорама ворожість филистимлян та аравійців, що жили поруч із кушійцями. 17 Вони напали на Юдею, захопили її й позабирали все добро з царського палацу, а також Єгорамових синів та жінок. Жодного сина не лишили, крім Агазія[b], наймолодшого.

18 Після цього Господь вразив Єгорама смертельною хворобою кишечника. 19 Згодом, наприкінці другого року, через ту хворобу в нього повилазили кишки, й він помер у страшних муках. Люди не розводили вогнища на його честь, як те вони зробили для його батька.

20 Єгораму було тридцять два роки, коли він став царем, він правив у Єрусалимі протягом восьми років. Коли він помер, ніхто не сумував за ним. Поховали його у місті Давида, але не в гробницях, де ховали царів.

Footnotes

  1. 21:2 Юдеї Буквально «Ізраїлю».
  2. 21:17 Агазія Буквально «Єгоагаза».