Font Size
2 хроніки 18
Ukrainian Bible
2 хроніки 18
Ukrainian Bible
18 І було в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоячився з Ахавом.
2 А по кількох роках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав нарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот.
3 І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: Чи підеш зо мною до ґілеадського Рамоту? А той відказав йому: Я як ти, народ мій як твій народ, і буду з тобою на війні.
4 І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!
5 І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них: Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті сказали: Іди, і Бог дасть його в цареву руку!
6 І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і звернімось до нього.
7 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить таке!
8 І покликав Ізраїлів цар одного евнуха й сказав: Приведи скоріше Міхея, Їмлиного сина!
9 А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати; а сиділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.
10 А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш бодати сиріян аж до вигублення їх!
11 І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, і Господь дасть його в цареву руку!
12 А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, і ти говоритимеш добре.
13 І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже Господь, тільки те говоритиму!
14 І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехати? А той відказав: Вийдіть, і будете мати успіх, і вони будуть дані в вашу руку.
15 І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа?
16 А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого!
17 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?
18 А Міхей відказав: Тому послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло по правиці Його та по лівиці Його.
19 І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так.
20 І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?
21 А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!
22 А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре...
23 І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?
24 А Міхей відказав: Ось ти побачиш це того дня, коли ввійдеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися...
25 І сказав Ізраїлів цар: Візьміть Міхея, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,
26 та й скажете: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.
27 А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене. І до того сказав: Слухайте це, усі люди!
28 І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.
29 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся й піду на бій, а ти вбери свої шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.
30 А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесниць, говорячи: Не воюйте ні з малим, ні з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем!
31 І сталося, як зверхники колесниць побачили Йонатана, то вони сказали: Це Ізраїлів цар! І вони оточили його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.
32 І сталося, як зверхники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.
33 А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем. А той сказав візникові: Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ранений...
34 І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поставлений на колесниці проти сиріян аж до вечора. І помер він під час заходу сонця...
2 Летопись 18
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
2 Летопись 18
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Михей пророкує проти Агава
18 Тепер Єгошафат був вельми багатий і славетний, і завдяки одруженню[a] поріднився з Агавом. 2 Через кілька років він пішов провідати Агава в Самарію. Агав забив багато овець та рогатої худоби для нього і людей, які його супроводжували, й намовив його напасти на Рамот-Ґілеад.
3 Агав, цар Ізраїлю, спитав Єгошафата, царя Юдеї: «Чи підеш ти зі мною проти Рамот-Ґілеада?»
Єгошафат відповів: «Я—як ти, а мої люди—як твої люди; ми будемо з вами в цій війні». 4 Але Єгошафат також сказав царю Ізраїля: «Спочатку спитаємо поради в Господа».
5 Отож цар Ізраїлю зібрав разом пророків, майже чотириста чоловік, і запитав їх: «Іти нам воювати проти Рамот-Ґілеада чи утриматися від цього?» «Ідіть,—відповіли вони,—оскільки Бог дасть царю перемогу».
6 Та Єгошафат спитав: «Чи є тут інший пророк Господній, через якого ми б могли запитати?»
7 Цар Ізраїлю відповів Єгошафату: «Є ще один чоловік, через якого ми можемо запитати Господа, але я ненавиджу його, бо він ніколи не пророкує про мене нічого доброго, а лише погане. Це Михей, син Імли». «Цар не повинен такого казати»,—відповів Єгошафат.
8 Отож цар Ізраїлю покликав одного зі своїх наближених і сказав: «Негайно приведіть Михея, сина Імли».
9 Одягнені в своє царське вбрання, цар Ізраїлю та Єгошафат, цар Юдеї, сиділи на своїх престолах на площі суду біля вхідної брами до Самарії, де всі пророки пророкували перед ними. 10 Тоді Седекія, син Кенаана, зробив залізні роги[b] й проголосив: «Ось що каже Господь: „З цими рогами ти нападеш на арамійців, доки не винищиш їх”».
11 Усі інші пророки пророкували те саме: «Напади на Рамот-Ґілеад і переможеш, оскільки Господь віддасть його в руки царя».
12 Посланець, який ходив покликати Михею, сказав йому: «Послухай, усі інші пророки, як один, передрікають успіх цареві. Нехай твоє слово узгодиться з їхніми, тож вислови свою згоду».
13 Але Михей відповів: «Так само правда, як і те, що Господь живий, я можу сказати лише те, що мій Бог говорить».
14 Коли він прибув, цар запитав його: «Михей, йти нам війною проти Рамот-Ґілеада, чи ні?» «Напади й переможи,—відповів Михей,—бо їх буде віддано у твої руки». 15 Та цар запитав його: «Скільки разів я повинен змушувати тебе заприсягатися, щоб ти не казав мені нічого, крім правди в ім’я Господнє?» 16 Тоді Михей мовив: «Я бачив весь Ізраїль, що розбрівся по горах, наче вівці без пастуха. І Господь сказав: „У цих людей немає господаря. Нехай кожен іде додому з миром”».
17 Цар Ізраїлю сказав Єгошафату: «Хіба я не казав тобі, що він ніколи не пророкує про мене нічого доброго, а лише погане?»
18 Михей вів далі: «Тому послухайте слова Господа. Я бачив Господа, Який сидів на Своєму престолі з усім військом Небесним по праву й по ліву руку. 19 І Господь сказав: „Хто намовить Агава, царя ізраїльського, напасти на Рамот-Ґілеад, де він і знайде свою смерть?” Одні пропонували одне, а інші—інше. 20 Нарешті один із духів вийшов наперед, став перед Господом і сказав: „Я намовлю його”. „Як саме?”—запитав Господь. 21 „Я піду й буду брехливим духом в устах усіх його пророків”,—відповів той. „Тобі вдасться намовити його,—сказав Господь.—Піди й зроби це”. 22 Отож зараз Господь вклав брехливий дух в уста всіх твоїх пророків. Господь призначив тобі біду».
23 Тоді Седекія, син Кенаана, підійшов і вдарив Михея по обличчю: «Куди подався Дух Господа, коли він пішов від мене поговорити з тобою?»—запитав він. 24 Михей відповів: «Ти дізнаєшся про це того дня, коли ховатимешся у внутрішніх палатах».
25 Тоді цар ізраїльський наказав: «Візьміть Михея і відправте його назад до Амона, правителя міста, й до Йоаша, царського сина, 26 і скажіть: „Ось що каже цар: „Киньте цього чоловіка до в’язниці й не давайте йому нічого, крім хліба й води, доки я не повернуся з миром”».
27 Михей промовив: «Якщо ти повернешся з миром, то Господь не говорив через мене». Потім він додав: «Увесь народе, запам’ятай мої слова».
Агава вбито при Рамон-Ґілеаді
28 Отож цар Ізраїлю та Єгошафат, цар Юдеї, пішли на Рамот-Гілеад. 29 Цар ізраїльський сказав Єгошафату: «Я піду на битву у простому одязі, а ти залишайся у царському вбранні». Тож цар Ізраїлю перевдягнувся у просте, й царі розпочали битву.
30 Тоді цар Арама наказав командирам колісниць: «Не воюйте ні з ким: ні з великим, ні з малим, крім царя ізраїльського».
31 Коли командири колісниць побачили Єгошафата, вони подумали: «Напевно, це і є цар Ізраїлю». Тож вони повернули, щоб напасти на нього, але Єгошафат звернувся до Господа, і Той йому допоміг, відвернув колісниці від нього. 32 Отож коли командири колісниць побачили, що це не цар Ізраїлю, вони припинили переслідувати його. 33 Але один з воїнів пустив стрілу навмання і поранив царя Ізраїлю. Вона влучила у щілину між обладунками. Цар сказав візнику своєї колісниці: «Повертай і вивези мене з битви, бо я поранений». 34 Увесь день тривала запекла битва, а цар ізраїльський, підтримуючи себе в колісниці, дивився на арамійців до вечора. При заході сонця він помер.
2 Chronicles 18
New International Version
2 Chronicles 18
New International Version
Micaiah Prophesies Against Ahab(A)
18 Now Jehoshaphat had great wealth and honor,(B) and he allied(C) himself with Ahab(D) by marriage. 2 Some years later he went down to see Ahab in Samaria. Ahab slaughtered many sheep and cattle for him and the people with him and urged him to attack Ramoth Gilead. 3 Ahab king of Israel asked Jehoshaphat king of Judah, “Will you go with me against Ramoth Gilead?”
Jehoshaphat replied, “I am as you are, and my people as your people; we will join you in the war.” 4 But Jehoshaphat also said to the king of Israel, “First seek the counsel of the Lord.”
5 So the king of Israel brought together the prophets—four hundred men—and asked them, “Shall we go to war against Ramoth Gilead, or shall I not?”
“Go,” they answered, “for God will give it into the king’s hand.”
6 But Jehoshaphat asked, “Is there no longer a prophet of the Lord here whom we can inquire of?”
7 The king of Israel answered Jehoshaphat, “There is still one prophet through whom we can inquire of the Lord, but I hate him because he never prophesies anything good about me, but always bad. He is Micaiah son of Imlah.”
“The king should not say such a thing,” Jehoshaphat replied.
8 So the king of Israel called one of his officials and said, “Bring Micaiah son of Imlah at once.”
9 Dressed in their royal robes, the king of Israel and Jehoshaphat king of Judah were sitting on their thrones at the threshing floor by the entrance of the gate of Samaria, with all the prophets prophesying before them. 10 Now Zedekiah son of Kenaanah had made iron horns, and he declared, “This is what the Lord says: ‘With these you will gore the Arameans until they are destroyed.’”
11 All the other prophets were prophesying the same thing. “Attack Ramoth Gilead(E) and be victorious,” they said, “for the Lord will give it into the king’s hand.”
12 The messenger who had gone to summon Micaiah said to him, “Look, the other prophets without exception are predicting success for the king. Let your word agree with theirs, and speak favorably.”
13 But Micaiah said, “As surely as the Lord lives, I can tell him only what my God says.”(F)
14 When he arrived, the king asked him, “Micaiah, shall we go to war against Ramoth Gilead, or shall I not?”
“Attack and be victorious,” he answered, “for they will be given into your hand.”
15 The king said to him, “How many times must I make you swear to tell me nothing but the truth in the name of the Lord?”
16 Then Micaiah answered, “I saw all Israel(G) scattered on the hills like sheep without a shepherd,(H) and the Lord said, ‘These people have no master. Let each one go home in peace.’”
17 The king of Israel said to Jehoshaphat, “Didn’t I tell you that he never prophesies anything good about me, but only bad?”
18 Micaiah continued, “Therefore hear the word of the Lord: I saw the Lord sitting on his throne(I) with all the multitudes of heaven standing on his right and on his left. 19 And the Lord said, ‘Who will entice Ahab king of Israel into attacking Ramoth Gilead and going to his death there?’
“One suggested this, and another that. 20 Finally, a spirit came forward, stood before the Lord and said, ‘I will entice him.’
“‘By what means?’ the Lord asked.
21 “‘I will go and be a deceiving spirit(J) in the mouths of all his prophets,’ he said.
“‘You will succeed in enticing him,’ said the Lord. ‘Go and do it.’
22 “So now the Lord has put a deceiving spirit in the mouths of these prophets of yours.(K) The Lord has decreed disaster for you.”
23 Then Zedekiah son of Kenaanah went up and slapped(L) Micaiah in the face. “Which way did the spirit from[a] the Lord go when he went from me to speak to you?” he asked.
24 Micaiah replied, “You will find out on the day you go to hide in an inner room.”
25 The king of Israel then ordered, “Take Micaiah and send him back to Amon the ruler of the city and to Joash the king’s son, 26 and say, ‘This is what the king says: Put this fellow in prison(M) and give him nothing but bread and water until I return safely.’”
27 Micaiah declared, “If you ever return safely, the Lord has not spoken through me.” Then he added, “Mark my words, all you people!”
Ahab Killed at Ramoth Gilead(N)
28 So the king of Israel and Jehoshaphat king of Judah went up to Ramoth Gilead. 29 The king of Israel said to Jehoshaphat, “I will enter the battle in disguise, but you wear your royal robes.” So the king of Israel disguised(O) himself and went into battle.
30 Now the king of Aram had ordered his chariot commanders, “Do not fight with anyone, small or great, except the king of Israel.” 31 When the chariot commanders saw Jehoshaphat, they thought, “This is the king of Israel.” So they turned to attack him, but Jehoshaphat cried out,(P) and the Lord helped him. God drew them away from him, 32 for when the chariot commanders saw that he was not the king of Israel, they stopped pursuing him.
33 But someone drew his bow at random and hit the king of Israel between the breastplate and the scale armor. The king told the chariot driver, “Wheel around and get me out of the fighting. I’ve been wounded.” 34 All day long the battle raged, and the king of Israel propped himself up in his chariot facing the Arameans until evening. Then at sunset he died.(Q)
Footnotes
- 2 Chronicles 18:23 Or Spirit of
Ukrainian Bible (UKR)
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version (ERV-UK)
Copyright © 2007 by Bible League International
New International Version (NIV) 
Holy Bible, New International Version®, NIV® Copyright ©1973, 1978, 1984, 2011 by Biblica, Inc.® Used by permission. All rights reserved worldwide.
NIV Reverse Interlinear Bible: English to Hebrew and English to Greek. Copyright © 2019 by Zondervan.