Add parallel Print Page Options

13 Вісімнадцятого року царя Єровоама та зацарював Авійя над Юдою.

Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Міхая, дочка Уріїла з Ґів'ї. І війна точилася між Авійєю та між Єровоамом.

І зачав Авійя війну з військом хоробрих вояків, чотири сотні тисяч вибраних мужів, а Єровоам приготовився до війни з ним з вісьмома сотнями тисяч вибраних мужів, хоробрих вояків.

І встав Авійя з-над гори Цемараїм, що в Єфремових горах, та й сказав: Послухайте мене, Єровоаме, та ввесь Ізраїлю!

Чи ж не вам знати, що Господь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царство над Ізраїлем навіки, йому та синам його, соляною умовою?

Та встав Єровоам, Неватів син, раб Соломона, Давидового сина, і збунтувався на пана свого.

І зібралися до нього люди пусті, нікчемні, і стали міцніші від Рехав'ама, Соломонового сина. А Рехав'ам був юнак та м'якосердий, і не був сильним проти них.

А тепер ви говорите, щоб бути сильними проти Господнього царства в руці Давидових синів, а вас велика кількість, і з вами золоті тельці, яких Єровоам понароблював вам за богів.

Чи ж ви не повиганяли Господніх священиків, Ааронових синів, та Левитів? І понаставляли ви собі священиків, як ставлять народи цих країв, кожен, хто прийде, щоб посвятитися молодим бичком та сімома баранами, то стає священиком для того, що не є Богом.

10 А ми, Бог наш Господь, і ми не полишили Його, а наші священики, що служать Господеві, це Ааронові сини, а Левити при службі.

11 І ми приносимо Господеві цілопалення кожного ранку та кожного вечора, і запашне кадило, і укладання хліба на чистому столі, і золотий свічник та лямпади його, щоб запалювати кожного вечора, бо ми стережемо службу Господа, нашого Бога, а ви полишили Його!

12 І ось з нами на чолі Бог, і священики Його, і голосні сурми, щоб сурмити на вас. Ізраїлеві сини, не воюйте з Господом, Богом вашим, бо вам не поведеться!

13 А Єровоам вирядив засідку, щоб пішла позад них, і були вони перед Юдою, а засідка позад них.

14 І обернулися юдеї, аж ось у них бій спереду та ззаду! І кликали вони до Господа, а священики сурмили в сурми...

15 І закричали юдеї. І сталося, як юдеї закричали, то Бог ударив Єровоама та всього Ізраїля перед Авійєю та перед Юдою.

16 І повтікали ізраїльтяни перед Юдою, і Бог дав їх в їхню руку.

17 І вдарили в них Авійя та народ його великою поразою, і попадали трупи з Ізраїля, п'ять сотень тисяч вибраних мужів!

18 І впокорилися Ізраїлеві сини того часу, а Юдині сини зміцніли, бо опиралися на Господа, Бога їхніх батьків.

19 І гнався Авійя за Єровоамом, і здобув від нього міста: Бет-Ел та залежні його міста, і Єшану та залежні її міста, і Ефрон та залежні його міста.

20 І Єровоам не затримав сили вже за днів Авійї. І вдарив його Господь, і він помер.

21 І зміцнився Авійя, і взяв собі чотирнадцять жінок, і породив двадцять і двоє синів та шістнадцятеро дочок.

22 А решта Авійєвих діл, і дороги його та слова його описані в історії пророка Іддо.

Авіжа, цар Юдеї

13 На вісімнадцятому році царювання Єровоама Авіжа став новим царем Юдеї. Він правив у Єрусалимі протягом трьох років. Його матір звали Маака, яка була дочкою Уріела з Ґівеа. Між Авіжею та Єровоамом точилася війна. Авіжа вийшов на битву з військом у чотириста тисяч удатних воїнів. Єровоам виступив проти нього з восьмистами тисячами умілих воїнів.

Одного разу, коли Авіжа стояв на горі Земараїм у горах Ефраїмових, він сказав: «Єровоаме і весь Ізраїлю, слухайте мене! Хіба ви не знаєте, що Господь Бог Ізраїлю настановив Давида та його синів царювати над Ізраїлем навічно. Він закріпив це право із Давидом соляною угодою[a]. Але Єровоам, син Невата, слуги Соломона, сина Давидового, повстав проти свого володаря! Деякі лихі нікчеми згуртувалися навколо Єровоама й пішли проти Реговоама, сина Соломона, коли він був іще недосвідченим юнаком і не мав достатньої сили протистояти їм.

Тепер ви надумали здолати Господнє царство, яким правлять Давидові сини. Ви, звісно, могутнє військо й маєте тих золотих телят, тих божків, яких Єровоам зробив для вас! Чи ж не відштовхнули ви священиків Господніх, нащадків Аарона, і левитів і не призначили священиками своїх людей точнісінько так, як роблять інші народи світу? Отож тепер кожен, хто принесе молодого бичка та семеро баранів, може стати священиком лжебога.

10 А для нас Господом є наш Бог, ми не відштовхнули Його! Священики, що служать Богу,—сини Аарона. І левити допомагають їм. 11 Щоранку й щовечора вони приносять жертви всеспалення та запашного куріння перед Господом. Вони викладають хліби рядами на чистому урочистому столі, засвічують золоті свічники щовечора. Ми пильно виконуємо настанови Господа, нашого Бога. А ви покинули Його! 12 Бог з нами, Він наш правитель. Його священики просурмлять поклик до битви проти вас! Люди Ізраїлю, не йдіть проти Господа Бога ваших предків. Не буде вам успіху».

13 Але Єровоам послав загін воїнів у засідку. Поки військо Єровоама було перед юдеями, засідка була позаду них. 14 Юдеї озирнулися й побачили, що військо Єровоама наступає[b] і спереду, і ззаду. Тоді вони заволали до Господа, а священики засурмили в сурми. 15 Люди Юдеї закричали. І за їхнім гуком Бог вразив військо Єровоама і весь Ізраїль перед Авіжею та Юдеєю. 16 Ізраїльтяни кинулися навтіч від юдеїв, і Бог віддав їх у руки юдеїв. 17 Авіжа і його військо вщент розгромило військо Ізраїлю, п’ятсот тисяч кращих мужів було вбито. 18 Народ Ізраїлю було розбито, а юдеї перемогли, бо залежали від Господа Бога своїх предків.

19 Авіжа переслідував Єровоама і захопив міста Бетел, Єшану та Ефрон з довколишніми поселеннями. 20 Єровоам ніколи вже не відновив сили в часи Авіжі. Господь вразив його, і він помер.

21 Натомість Авіжа став могутнім. Він одружився з чотирнадцятьма жінками й мав двадцять двох синів та шістнадцять дочок. 22 Усі інші діяння цього слуги Господнього записано у книгах пророка Іддо.

Footnotes

  1. 13:5 соляною угодою Тобто «непорушною угодою».
  2. 13:14 військо Єровоама наступає У деяких древньогебрейських рукописах—«битва точилася».