Павлові повчання

2 Отже, я сам собі вирішив не приходити знову до вас у смутку. ² Бо коли я засмучу вас, то хто ж тоді підбадьорить мене, як не ви, кого я засмутив? ³ Тож написав я так для того, щоб, прийшовши, не бути засмученим тими, хто має веселити мене. Бо я впевнений у вас, бо моя радість—це радість для всіх вас. ⁴ І написав я вам з великого горя, туги в серці і гірко плачучи. Та не для того, щоб вас засмутити, а для того, щоб ви пізнали ту безмежну любов, що маю я до вас.

Прощайте тих, хто засмутив вас

⁵ І якщо хтось когось засмутив, не мене, а почасти, щоб не перебільшувати—всіх вас, ⁶ то покарання від усіх вас для такої людини достатньо. ⁷ Тож краще простіть його і втіште, щоб не поглинув його надмірний смуток.

⁸ Тому благаю вас виявити любов до нього. ⁹ Я написав, щоб випробувати вас, і дізнатися, чи будете слухняними у всьому. ¹⁰ Якщо ви вибачаєте когось, то й я пробачу. І те, що я пробачив, якщо я справді пробачив щось, я зробив це заради вас в присутності Христа, ¹¹ щоб сатана не перехитрував нас, бо відомі нам змови його.

Павло вирушає до Троади

¹² Коли я прийшов до Троади проповідувати Добру Звістку про Христа, Господь відчинив переді мною двері. ¹³ Але я був дуже засмучений, бо не знайшов брата свого Тита. Через це я, попрощавшись з усіма, вирушив до Македонії.

Перемога у Христі

¹⁴ Дяка Богу! Він завжди веде нас до перемоги у Христі. Пахощі знання про Себе Він повсюдно поширює через нас. ¹⁵ Наша пожертва Господу—пахощі Христові для Бога з-поміж тих, хто спасається, і з-поміж тих, хто гине. ¹⁶ Для тих, хто йде шляхом загибелі, ми—сморід смерті, що веде до неї. Для тих, хто йде шляхом спасіння—пахощі животворні, що ведуть до життя. Та хто ж спроможний виконати цю роботу? ¹⁷ Ми не торговці, які використовують Слово Боже для наживи. Ні! Ми щиро мовимо у Христі перед Богом як люди, послані від Бога.