Add parallel Print Page Options

16 І принесли вони Божого ковчега, і поставили його в середині скинії, що розтягнув для нього Давид, і принесли цілопалення та мирні жертви перед Божим лицем.

І покінчив Давид приносити цілопалення та мирні жертви, та й поблагословив народ Ім'ям Господнім.

І він поділив для всякого Ізраїлевого мужа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханцеві хліба, і по кавалкові м'яса та по виноградному калачеві.

І він попризначував перед Господнім ковчегом із Левитів служачих, щоб вони визнавали, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:

Асаф був головою, а другий по ньому Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл на знаряддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимбалах.

А священики Беная та Яхазіїл на сурмах, завжди перед ковчегом Божого заповіту.

Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подяку Господеві через Асафа та братів його:

Дякуйте Господу, кличте Ім'я Його, серед народів звіщайте про вчинки Його!

Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!

10 Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!

11 Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!

12 Пам'ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його

13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!

14 Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!

15 Пам'ятайте навіки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу родів,

16 що склав Він Його з Авраамом, і присягу Його для Ісака.

17 І Він поставив його за Закона для Якова, Ізраїлеві заповітом навіки,

18 говорячи: Дам тобі край ханаанський, як наділ спадщини для вас!

19 Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на іншій землі,

20 і від народу ходили вони до народу, і від царства до іншого люду.

21 Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:

22 Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!

23 Господеві співайте, вся земле, з дня-на-день сповіщайте спасіння Його!

24 Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його між усіма народами.

25 Бо великий Господь і прославлений вельми, і Він найгрізніший над богів усіх!

26 Бо всі боги народів божки, а Господь небеса сотворив!

27 Слава та велич перед лицем Його, сила та радість на місці Його.

28 Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,

29 дайте Господу славу Ймення Його, приносьте дарунка й приходьте перед лице Його! Кланяйтеся Господеві в величчі святому!

30 Перед лицем Його затремти, уся земле, бо міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!

31 Хай небо радіє, і хай веселиться земля, і хай серед народів говорять: Царює Господь!

32 Нехай гримить море й його повнота, нехай поле радіє та все, що на ньому!

33 Тоді перед Господнім лицем дерева лісні заспівають, бо землю судити йде Він.

34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасіння нашого, і збери нас, і нас урятуй від народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!

36 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки! А народ увесь сказав: Амінь і Хвала Господеві!

37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб завжди служили перед ковчегом, що в якій день треба було,

38 і Овед-Едома та братів його, шістдесят і вісьмох; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса за придверних;

39 а священика Садока та братів його священиків перед Господнім наметом на пагірку, що в Ґів'оні,

40 щоб приносити цілопалення для Господа на жертівнику цілопалення, завжди ранком та ввечорі, та на все інше, що написане в Законі Господа, що наказав був Ізраїлеві.

41 А з ними Геман та Єдутун, та решта вибраних, що були докладно зазначені поіменно, щоб Дякувати Господеві, бо навіки Його милосердя!

42 А з ними сурми та цимбали для тих, що грають, та знаряддя для Божої пісні. А сини Єдутунові сторожі до брами.

43 І порозходився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.

Ковчег Божий на місці

16 Левити принесли ковчег Господа і поставили в наметі, який Давид спорудив для нього. І вони принесли жертву всеспалення та мирні жертви перед Богом. 2-3 Коли ж Давид скінчив приносити жертву всеспалення та мирні жертви, благословив він людей в ім’я Господа і кожному чоловіку та жінці Ізраїлю роздав по буханцю хліба, пирогу з фініками та в’язку родзинок.

Він призначив кількох левитів нести службу перед ковчегом Господа, щоб проголошувати подяки та хвали Господу, Богу Ізраїлю. Асаф був головою, його першим помічником був Захарія, потім Яазіел, Шемірамот, Єгіел, Маттитія, Еліав, Беная, Овед-Едом та Єєл, які грали на арфах та лірах. Асаф грав на цимбалах. Беная та Ягазіел, священики, мали сурмити в установлений час перед ковчегом Заповіту Господнього. Отож того дня, Давид, як голова влаштував день дяки Господу і призначив Асафа та його родичів служити відправу дяки Господу.

Вдячний псалом Давида

Співайте дяку Господу, ім’я Його вславляйте,
    народам про Його діла сповіщайте!
Співайте Йому! Пісню хвали Йому співайте!
    Славте всі Його діла чудесні!
10 Пишайтеся Його святим ім’ям,
    хай щастя буде тим, хто Господа шукає.
11 Вірте в Господа та Його силу,
    хай Він постійно з вами буде.
12-13 Нащадки Ізраїлю, Божого слуги,
    обранця Якова сини і доньки,
не забувайте тих чудес, що Бог творив,
    діла і рішення Його завжди носіть у серці.
14 Господь—наш Бог,
    і влада Його повсюди на землі.
15 У серці бережіть Його Угоду,
    що Він заповідав для тисяч поколінь прийдешніх.
16 Він з Авраамом уклав ту клятву,
    дав її Ісааку,
17 і Якову підтвердив Він Угоду вічну,
    Ізраїлю як вічний заповіт.
18 Господь сказав: «Я землю Ханаанську
    віддам вам у володіння».

19 Він так зробив, коли була їх купка
    мандрівників на тій землі,
20 як вони блукали від народу до народу,
    з одного царства до іншого.
21 Господь не дозволяв чинити зле їм,
    попереджаючи царів стосовно них:
22 «Не зачіпайте народ, що помазав Я,
    Моїм пророкам лиха ви не заподійте!»
23 Господу співай, уся земля!
    Щоденно проголошуй:
    «Господь рятує Свій народ!»
24 До всіх народів звістку донесіть про Його велич,
    про чудеса, що творить Він, скажіть усім.
25 Адже Господь великий, слави гідний,
    величніший Він за всіх богів.
26 Бо боги всі—лише боввани нікчемні;
    Господь єдиний небеса створив.
27 Навколо Нього—краса і велич,
    сила і радість в Його святому храмі.
28 Хвалу співайте, усі народи на землі,
    воздайте Господу славу й могутність!
29 Вшановуйте Його ім’я,
    приносьте жертви до Нього.
    Схиліться перед Господом у величі Його священній.
30 Вся земле, перед Ним тремти!
    Він Всесвіт збудував, міцний і непохитний.
31 Хай небеса радіють і втішається земля.
    Нехай звучить поміж народів:
    «Господь—наш цар!»
32 Нехай океан і все, що в ньому є, нуртує.
    Хай буде щастя ниві й парості на ній.
33 Тоді й дерева в лісі Господу радіти будуть,
    як прийде Він судити світ.
34 Дякуйте Господу за Його доброту,
    за справжню милість Його вічну!
35 І кажіть: «Врятуй нас, Боже, Спасителю наш,
    збери і порятуй від ворогів,
    щоб славить ми могли Твоє ім’я священне,
    і з гордістю розповідати про Твої діла славетні.
36 Благословенний є Господь наш Бог на всі віки!»

Тоді всі люди воздали хвалу Господу і сказали: «Амінь!»

37 Давид залишив Асафа та його родичів перед ковчегом Заповіту Господнього, щоб вони постійно служили й виконували щоденні обов’язки перед ковчегом. 38 Також Давид залишив там Овед-Едома та його шістдесят вісім родичів. Овед-Едом, син Єдитуна, як і Госа, були залишені як охоронці брами.

39 Задок-священик та його брати-священики мали служити перед наметом Господа на узвишші Ґівеонському 40 й приносити постійні жертви всеспалення Господу вранці та ввечері на вівтарі всеспалення, згідно з тим, що написано в Законі Божому, який Він заповів Ізраїлю. 41 Разом з ними Геман, Єдутун та інші вибрані й поіменно призначені дякувати Господу «за вічну Його милість». 42 Геман з Єдутуном були відповідальні за сурми й цимбали для музикантів, інструменти для оспівування Господа, а сини Єдутуна відповідали за браму.

43 Потім усі люди розійшлися по домівках. І Давид повернувся додому, щоб благословити свою родину.