Add parallel Print Page Options

І сталося, як Самуїл постарівся, то поставив синів своїх за суддів для Ізраїля.

І було ім'я перворідного сина його Йоїл, а ім'я другого його Авійя, судді в Беер-Шеві.

А сини його не йшли його дорогою, і вхилялись до зиску, і брали підкупа, і ламали Закона.

І зібралися всі Ізраїлеві старші, і прийшли до Самуїла до Рами,

та й сказали до нього: Ось ти постарівся, а сини твої не йдуть дорогами твоїми. Тепер настанови нам царя, щоб судив нас, як у всіх народів.

І була та річ зла в Самуїлових очах, як вони сказали: Настанови нам царя, щоб судив нас. І молився Самуїл до Господа.

І сказав Господь до Самуїла: Послухай голосу того народу щодо всього, про що він сказав тобі, бо не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними.

Як усі ті діла, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і аж до цього дня, і як вони кидали Мене й служили іншим богам, так вони чинять і тобі.

А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остережеш їх, і розповіси їм право того царя, що буде царювати над ними.

10 І переказав Самуїл всі Господні слова до народу, що жадав від нього царя,

11 і сказав: Оце буде право царя, що царюватиме над вами: він візьме синів ваших і поставить собі в колесниці свої та серед їздців своїх, і вони будуть бігати перед колесницею його;

12 і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати орку його, і щоб жати жниво його, і щоб робити зброю військову його та колесничні приладдя його.

13 А дочок ваших забере за мироварниць, і за кухарок, і за пекарок.

14 І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оливки, і пороздає своїм слугам.

15 А з вашого посіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм евнухам та своїм слугам.

16 І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнаків, і ваших ослів, і буде вживати їх на роботу свою.

17 Він братиме десятину з вашої отари, а ви станете йому за рабів.

18 І ви будете кликати того дня проти вашого царя, якого собі вибрали, та не відповість вам Господь того дня!

19 Та народ відмовився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: Ні, нехай тільки цар буде над нами!

20 І будемо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходитиме перед нами, і провадитиме наші війни.

21 І вислухав Самуїл усі слова народу, і переказав їх голосно Господеві.

22 А Господь сказав до Самуїла: Послухайся їхнього голосу, і постав їм царя! І сказав Самуїл до Ізраїлевих людей: Ідіть кожен до міста свого!

Ізраїль просить дати йому царя

Коли Самуїл зістарився, він призначив своїх синів суддями в Ізраїлі. Його первістка звали Йоїл, другого сина—Авіжа, і судили вони в Беершебі. Але сини не пішли шляхом батька. Вони збочили: займалися зиском, хабарництвом, не дотримувалися закону й справедливості.

Тому зібралися старійшини Ізраїлю й прийшли до Самуїла в Раму. Вони звернулися до нього: «Ти постарів, а твої сини не пішли твоїм шляхом; признач нам царя, який би нами керував, як водиться у всіх народів». Але коли вони попросили, щоб Самуїл призначив їм царя, Самуїл розгнівався і звернувся з молитвами до Господа. А Господь йому відповів: «Прислухайся до всього, з чим до тебе звернулися люди. Вони не тебе відштовхнули, вони Мене відштовхнули, щоб не був їхнім царем. У всьому, що вони діють, з того дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і дотепер вони нехтують Мною, служать іншим богам; так само вони і з тобою чинять. Послухайся їх зараз, але суворо застережи, щоб знали, що з ними робитиме цар, який правитиме ними».

10 Самуїл передав людям, які прийшли до нього вимагати царя, всі слова Господа. 11 Він так їм сказав: «Ось що зробить цар, який правитиме вами: він забере ваших синів і змусить служити йому. Вони будуть їздовими в колісницях, запряжених кіньми, вони будуть скакати попереду його колісниць. 12 Декого він призначить тисяцкими, а декого—п’ятидесятниками, а ще інші виготовлятимуть йому зброю та обладнання для колісниць. 13 Він забере ваших дочок, щоб змішували духмяні мастила, готували м’ясо, пекли. 14 Він відбере найкращі землі та виноградники, ще й оливкові сади, й віддасть їх своїм слугам. 15 Десяту долю вашого збіжжя та виноградників забере у вас і пороздає своїм слугам. 16 Цар забере собі ваших слуг та рабинь, вашу найкращу худобу[a], віслюків—для своїх особистих потреб. 17 Він забере десятину ваших отар, а ви самі перетворитеся на його рабів. 18 Коли прийде той день, ви кричатиме від того царя, якого собі обрали, але Господь вам не відповість того дня».

19 Та люди відмовилися слухати Самуїла. «Ні,—закричали вони.—Хочемо царя, аби правив нами. 20 Тоді ми будемо такими ж, як усі інші народи. Цар правитиме, вестиме нас, воюватиме наші битви».

21 Коли Самуїл вислухав усе, що йому казали люди, він передав те саме Господу. 22 Господь відповів: «Послухайся, дай їм царя».

Тоді Самуїл звернувся до ізраїльтян: «Розходьтеся по своїх містах».

Footnotes

  1. 8:16 найкращу худобу Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких текстах. У древньогебрейських рукописах—«юнаків».