Add parallel Print Page Options

Стежте за тим, що говорите

Брати і сестри мої, небагатьом із вас доведеться стати вчителями, бо ви ж знаєте, що вчителів чекає більш суворий суд.

Я попереджаю про це, оскільки всі ми часто впадаємо в гріх. І якщо людина не грішить у словах своїх, то вона досконала, та вміє тіло своє контролювати. Ми вкладаємо вуздечки до рота коням, щоб вони слухалися нас і ми могли керувати всім їхнім тілом. Це справедливо й щодо кораблів: хоч які вони великі, і хоч якими б їх сильними вітрилами носило, але ж воля керманича скеровує їх дуже невеличким кермом.

Отак і язик наш, хоч і невеличка частка тіла, а багатьма ділами великими вихваляється. Від маленького полум’я може згоріти цілий ліс. Язик—це полум’я. Він є осередком зла поміж частин нашого тіла. Він оскверняє все тіло і спалює все наше буття. Сам же язик запалюється від пекельного вогню.

Різноманітних звірів, птахів, плазунів, різні морські створіння людина може приборкати і приборкала. Але жодна людина не може приборкати язик. Він є злом нестримним, повним смертельної отрути. Ним ми прославляємо Господа і Отця і ним же проклинаємо людей, які створені за подобою Божою[a]. 10 Ті ж самі уста і благословляють, і проклинають. Брати і сестри мої, так не повинно бути. 11 Хіба можуть з одного джерела текти чиста й брудна вода? 12 Брати і сестри мої, чи може фіґове дерево родити оливки, а виноград—смокви? Отак і солона та прісна вода не течуть з одного джерела.

Справжня мудрість

13 Хто серед нас насправді мудрий та розумний? Нехай той доведе це доброю поведінкою, своїми смиренними вчинками, породженими мудрістю. 14 Та якщо серце ваше сповнене гіркої заздрості й себелюбства, то у вас немає підстав вихвалятися, бо це просто приховування брехні за істиною. 15 Це не та мудрість, що сходить з небес, а земна, недуховна й диявольська. 16 Бо там, де є заздрість й себелюбство, там безладдя і усіляке лихо. 17 А мудрість, що сходить з небес, насамперед чиста, по-друге, мирна, добра, покірлива, багата на милосердя і добрі справи. Вона неупереджена і щира. 18 Плоди праведності отримають ті, хто мирно працює, щоб досягти миру.

Footnotes

  1. 3:9 Ним ми… Божою Див.: Бут. 1:27.

Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший осуд приймемо.

Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.

От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.

От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий.

Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!

І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни.

Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською,

та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!

Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.

10 Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було!

11 Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка?

12 Хіба може, брати мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград фіґи? Солодка вода не тече з солонця.

13 Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням!

14 Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду,

15 це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська.

16 Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!

17 А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.

18 А плід правди сіється творцями миру.