Add parallel Print Page Options

30 (30-2) І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлевих синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав:

(30-3) Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.

(30-4) А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості,

(30-5) і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою.

(30-6) А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обітниці її та зароки її, що зарекла на свою душу, то не будуть вони важні, а Господь пробачить їй, бо її батько заборонив їй.

(30-7) А якщо буде вона заміжня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою,

(30-8) і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою душу, будуть важні.

(30-9) А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і уневажнить обітниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла на свою душу, то Господь пробачить їй.

(30-10) А обітниця вдови та розведеної, усе, що зарекла на свою душу, буде важне на ній.

10 (30-11) А якщо вона обітувала в домі свого чоловіка, або зарекла зарока на свою душу присягою,

11 (30-12) а чоловік її чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть важні всі обітниці її, і кожен зарік, що зарекла на свою душу, буде важний.

12 (30-13) А якщо справді уневажнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для зароків душі її, не буде важне, її чоловік уневажнив їх, і Господь простить їй.

13 (30-14) Кожна обітниця й кожна присяга зароку впокоряти свою душу, чоловік її зробить важною, або чоловік її уневажнить її.

14 (30-15) А якщо чоловік її, замовчуючи, буде мовчати їй з дня на день, то зробить важними всі її обітниці, або всі її зароки, що на ній; зробив їх важними, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.

15 (30-16) А якщо справді уневажнить він їх по тому, як був почув, то понесе він гріх її.

16 (30-17) Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між батьком та його дочкою в її молодості в домі батька свого.

Обітниці жінкам

30 Тож Мойсей сказав народу Ізраїлю саме те, що Господь заповідав йому. І промовив Мойсей до вождів колін народу ізраїльського: «Ось що Господь заповів:

„Коли чоловік дає обітницю Господу або присягається не чинити чогось, він не повинен порушувати клятви своєї. Він мусить виконувати все, що сказав. Але коли жінка, ще в домі батька свого, бо молода, дає обітницю або присягається не чинити чогось, а її батько чує обітницю її і нічого їй не каже, тоді вона мусить виконувати всі свої обітниці й клятви. Та коли її батько не схвалює її обітниць, почувши їх, жодна з обітниць її не чинні, й Господь відпустить її, бо батько не дозволив їй дотримуватися.

Якщо ж вийде жінка заміж після того, як склала обітницю або щось необачно пообіцяла, і чоловік її почує це й нічого їй не скаже, почувши, тоді обітниці й зобов’язання її будуть чинні. Але якщо чоловік не схвалює її того самого дня, як почує це, тоді він може відмінити обітницю чи необачну обіцянку, і Господь відпустить її.

Кожна обітниця вдови чи розлученої жінки мусить виконуватися. 10 Та коли заміжня жінка складає обітницю, 11 і чоловік її чує, але нічого не каже, тоді вона має дотримуватися всіх обітниць і зобов’язань. 12 Але якщо чоловік її відміняє їх того дня, коли почує про них, тоді всі її обітниці нечинні, і Господь відпустить її. 13 Чоловік її може дозволити їй виконати обітницю[a], яку вона склала, або ж чоловік її може це відмінити. 14 Якщо чоловік нічого не каже їй на другий день після того як почув, тоді вона мусить виконувати всі свої обітниці, бо він нічого не сказав їй того дня, як почув. 15 Та якщо він забороняє їх після того, як почув, тоді він понесе гріх[b] її”».

16 Це закон, даний Господом Мойсею щодо чоловіка й дружини його і щодо батька й дочки в домі його, що живе там дівкою.

Footnotes

  1. 30:13 обітницю Буквально «вгамовує свою душу» або «стримує себе».
  2. 30:15 понесе гріх Або «буде винний».