Add parallel Print Page Options

Я саронська троянда, я долинна лілея!

Як лілея між тереном, так подруга моя поміж дівами!

Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий!

Він впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання!

Підкріпіте мене виноградовим печивом, освіжіть мене яблуками, бо я хвора з кохання!

Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...

Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...

Голос мого коханого!... Ось він іде, ось він скаче горами, по пагірках вистрибує...

Мій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати...

10 Мій коханий озвався й промовив до мене: Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!

11 Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він.

12 Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає!

13 Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!

14 Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!

15 Ловіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті!

16 Мій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями!

17 Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!

Я крокус рівнини Шарону,
    я конвалія із долини.

Чоловік говорить

Мов та лілея між шипів,
    моя кохана між жінками.

Вона відповідає

Мов яблуня поміж дерев у лісі,
    так і коханий мій поміж чоловіків.

Вона говорить до Жінок

Люблю я бути в затінку його,
    і плід його мені солодкий.
Він ввів мене в свій дім п’янкий
    під прапором свого кохання.
Родзинковий пиріг хай підкріпить мене,
    хай яблука дадуть мені підтримку,
    бо я уже знесилена коханням[a].
Ліва його рука під головою в мене,
    а правою він обіймає мене.

Дочки Єрусалима, покляніться
    газелями чи оленями дикими,
що ви не будете будить кохання,
    допоки не запрагну я його.

Вона продовжує

Ось чую я, що коханий мій підходить,
    через гори перестрибує,
    через пагорби перескакує.
Коханий мій немов газель, чи оленятко.
    Дивись, он він стоїть за муром нашого будинку
    і зазирає у вікно, він потай зазирає через ґрати.
10 Коханий мій відповів, сказав мені:
    «Вставай, моя прекрасна, моя люба, і ходім.
11 Я так кажу, бо вже зима минула,
    дощі пройшли й пішли собі[b].
12 З’явилися вже квіти на землі,
    пора пісень прийшла[c], і в нашім краї
    голубки туркотіння чую я.
13 На смоковниці наливаються плоди,
    і виноградні лози так цвітуть духмяно.
    Вставай, моя кохана, моя гарна, і ходім.

14 Моя голубка у розщелинах сховалась,
    у схованих печерах диких скель,
ти покажи мені своє обличчя,
    подай-но голос, щоби я його почув.
Бо голос твій—солодкий,
    і вигляд—прекрасний».

Вона промовляє до Жінок

15 Спіймайте нам лисиць, маленьких лисів отих,
    що виноградники псують,
    бо ж наші виноградники в цвіту.

16 Коханий мій—він мій, а я—його;
    він випаса отари в рясноквітті.
17 Аж доки не проснеться подих дня
    і не втечуть від нього ночі тіні.
Вернись, мій любий, стань мов та газель
    чи олень молодий в горах Бетера[d].

Footnotes

  1. 2:5 яблука… коханням Можливо, автор тут застосовує гру слів. Слово «знесилена» звучить подібно до слова «пиріг».
  2. 2:11 зима… собі Зимові місяці—це дощові місяці в Ізраїлі.
  3. 2:12 пора… прийшла Або «час підрізувати гілля».
  4. 2:17 Бетер Місто на південний захід від Єрусалима.

She[a]

I am a rose[b](A) of Sharon,(B)
    a lily(C) of the valleys.

He

Like a lily among thorns
    is my darling among the young women.

She

Like an apple[c] tree among the trees of the forest
    is my beloved(D) among the young men.
I delight(E) to sit in his shade,
    and his fruit is sweet to my taste.(F)
Let him lead me to the banquet hall,(G)
    and let his banner(H) over me be love.
Strengthen me with raisins,
    refresh me with apples,(I)
    for I am faint with love.(J)
His left arm is under my head,
    and his right arm embraces me.(K)
Daughters of Jerusalem, I charge you(L)
    by the gazelles and by the does of the field:
Do not arouse or awaken love
    until it so desires.(M)

Listen! My beloved!
    Look! Here he comes,
leaping across the mountains,
    bounding over the hills.(N)
My beloved is like a gazelle(O) or a young stag.(P)
    Look! There he stands behind our wall,
gazing through the windows,
    peering through the lattice.
10 My beloved spoke and said to me,
    “Arise, my darling,
    my beautiful one, come with me.
11 See! The winter is past;
    the rains are over and gone.
12 Flowers appear on the earth;
    the season of singing has come,
the cooing of doves
    is heard in our land.
13 The fig tree forms its early fruit;(Q)
    the blossoming(R) vines spread their fragrance.
Arise, come, my darling;
    my beautiful one, come with me.”

He

14 My dove(S) in the clefts of the rock,
    in the hiding places on the mountainside,
show me your face,
    let me hear your voice;
for your voice is sweet,
    and your face is lovely.(T)
15 Catch for us the foxes,(U)
    the little foxes
that ruin the vineyards,(V)
    our vineyards that are in bloom.(W)

She

16 My beloved is mine and I am his;(X)
    he browses among the lilies.(Y)
17 Until the day breaks
    and the shadows flee,(Z)
turn, my beloved,(AA)
    and be like a gazelle
or like a young stag(AB)
    on the rugged hills.[d](AC)

Footnotes

  1. Song of Songs 2:1 Or He
  2. Song of Songs 2:1 Probably a member of the crocus family
  3. Song of Songs 2:3 Or possibly apricot; here and elsewhere in Song of Songs
  4. Song of Songs 2:17 Or the hills of Bether