Add parallel Print Page Options

Жалібна пісня Давидова, яку він співав Господеві в справі веніямінівця Куща.

(7-3) щоб ворог моєї душі не розшарпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує!

(7-4) Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в долонях моїх,

(7-5) коли я доброчинцеві злом відплатив, і без причини ограбував свого противника,

(7-6) ворог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене, і нехай до землі він потопче життя моє, і хай мою славу оберне на порох! Села.

(7-7) Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понесися на лютість моїх ворогів, і до мене скеруй постанову Свою, яку Ти заповів!

(7-8) і громада народів оточить Тебе, і над нею вернися на висоту!

(7-9) Господь судить людей, суди ж мене, Господи, за моєю правотою й за моєю невинністю.

(7-10) Нехай злоба безбожних скінчиться, а Ти зміцни праведного, бо вивідуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже!

10 (7-11) Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає.

11 (7-12) Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається,

12 (7-13) коли хто не навернеться, буде гострити меча Свого Він, Свого лука натягне й наставить його,

13 (7-14) і йому приготовив смертельні знаряддя, Він зробить огнистими стріли Свої.

14 (7-15) Ото, беззаконня зачне нечестивий, і завагітніє безправ'ям, і породить неправду.

15 (7-16) Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку приготовив,

16 (7-17) обернеться зло його на його голову, і на маківку зійде його беззаконня!

17 (7-18) Я ж Господа буду хвалити за Його правдою, і буду виспівувати Ймення Всевишнього Господа!

Жалібна пісня[a] Давида, яку він співав Господу, коли Саул, сину Куша з коліна Веніаминового облудно звинуватив його.

Господи, мій Боже, на Тебе покладаюсь я.
    Від переслідувачів захисти мене,
    врятуй мене.
Щоб беззахисного мене,
    вони не розтерзали, наче леви!
    Мене ж бо більш ніхто не захистить.

О Господи, мій Боже,
    якщо я чинив зле,
    якщо знялися мої руки на недобре,
якщо я лихо заподіяв другу[b]
    чи безпричинно я на ворога напав,
    його ж добро у нього відібравши,
тоді хай ворог переслідує мене,
    хай мене зловить і на землю кине,
    і хай мене в могилу зажене. Села

Встань, Господи[c], яви Свій гнів!
    Повстань на ворогів!
Верши Свій правий суд,
    якого й від людей чекаєш.
Нехай згуртуються довкруж Тебе народи,
    суддею станеш їм.
Править народами Господь.
    О Господи, суди мене,
    мої достоїнства й чесноти Ти доведи.
10 Край поклади Ти злу,
    що чинять лихі люди,
    а праведних зміцни.
Бог добросердий, вивіряє Він
    всі наші помисли й бажання.

11 Бог—мій щит,
    спасіння людям доброчесним.
12 Бог—праведний суддя.
    Він судить безупинно.
13 А хто не кається і не повернеться до Бога,
    на того Він спрямує меч Свій.
    І лук натягне свій, щоб був напоготові.
14 Бог підготує смертоносну зброю
    на нечестивця, навіть стріли вогняні.

15 Поглянь, зло корчиться, мов породілля, в болях,
    запліднившись бідою, породжує олжу.
16 Людина іншому викопати може яму,
    але сама ж таки у неї і впаде.
17 Вона потрапить до своєї ж пастки,
    і зло задумане на власну голову впаде.

18 Я славлю Господа за доброту Його,
    в честь Господа Всевишнього псалми співаю.

Footnotes

  1. 7:1 Жалібна пісня Цей гебрейський термін сьогодні не зрозумілий. Швидше за все тут ідеться про дуже емоційну, зворушливу пісню або благання про допомогу.
  2. 7:5 другу Або «союзнику».
  3. 7:7 Встань, Господи Ці слова, як правило, звучали тоді, коли ізраїльтяни піднімали ковчег Заповіту, щоб нести його в бій. Цими словами вони намагалися пробудити Божий гнів, Його праведний суд.