Псалми 44
Ukrainian Bible
44 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:
2 (44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!
3 (44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!
4 (44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:
5 (44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,
6 (44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,
7 (44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!
8 (44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,
9 (44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:
10 (44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...
11 (44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,
12 (44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!
13 (44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,
14 (44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...
15 (44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,
16 (44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...
17 (44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,
18 (44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!
19 (44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,
20 (44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?
21 (44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,
22 (44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...
23 (44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!
24 (44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?
25 (44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...
26 (44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!
Псалтирь 44
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
1 Для диригента. Повчання родини Кора.
2 О Боже, чули ми самі,
батьки розповідали наші про давні діла
ще за їхнього життя і в сиву давнину.
3 Вони розповідали нам,
як Ти Своєю силою прогнав чужинців,
і викорінив їх, землю нам звільнивши.
4 Розповіли вони, що не мечами,
і не руками дужими звитягу здобули,
й на тій землі осіли.
Твоя правиця, лик Твій осяйний
зробили все те, бо вподобав Ти їх.
5 Мій Боже, Царю мій!
Зроби щоб народу Якова дісталась перемога.
6 З ім’ям і силою Твоєю
ми зборемо, затопчем ворогів.
7 Я покладаюсь не на лук, я знаю,
що до звитяги то не меч мене веде.
8 То Ти Єдиний нас від ворогів рятуєш,
то Ти Єдиний осоромиш наших ворогів.
9 Славімо Бога кожний день,
Твоє ім’я повік оспівувати будем. Села
10 Але полишив Ти й принизив нас,
відмовився іти із нами в бій!
11 Дозволив нам тікати від ворогів,
а ненависникам—пограбувати нас.
12 Залишив нас, мов тих овець, на розтерзання,
розкидав поміж чужаків!
13 Немов рабів, продав народ за безцінь,
і навіть торгуватися не став за добру ціну!
14 Сусіди бачили, що Ти вчинив,
то вже й глузують, насміхаються над нами!
15 Ми стали посміховиськом серед народів ближніх,
які збиткуються й хитають головами.
16 Із дня на день ховаю я обличчя,
17 і зганьблений, я паленію від образ
і кпинів мстивих ворогів.
18 О Боже, то усе Твої діла.
Хоч не забули ми, не відійшли від заповітів Божих.
19 Твоєму вченю вірними були,
не йшли Тобі наперекір ніколи.
20 Ти все ж віддав нас на поталу тим шакалам,
смертельній темряві Ти нас віддав.
21 Якби забули ми Твоє ім’я,
якби молилися чужим богам,
22 то Ти про те довідався б, напевне,
бо не сховати серця таїну від Тебе.
23 Щодня назустріч смерті ми за Тебе йшли,
за Тебе нас вбивають,
мов ягня невинне на пожертву.
24 Прокинься, Боже! Встань, Володарю!
І нас безпомічних не кинь повік!
25 Навіщо Ти ховаєшся від нас!
Навіщо забуваєш Ти, як ми страждали, гнані?
26 Втоптали душі наші у багнюку,
землею розчавили нам обличчя[a].
27 Щоб показати вірну Свою любов,
встань і спаси нас!
Footnotes
- 44:26 землею… обличчя Автор бажає показати, що к людям відносилися як к рабам.
Copyright © 2007 by Bible League International