Add parallel Print Page Options

42 Для дириґетна хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих. (42-2) Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,

(42-3) душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?

(42-4) Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?

(42-5) Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу...

(42-6) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!

(42-7) Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам'ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц'ар.

(42-8) Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.

(42-9) Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!

(42-10) Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?

10 (42-11) Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?

11 (42-12) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

Книга Друга

(Псалми 42-72)

Для диригента. Повчання родини Кора[a].

Я так Тебе жадаю,[b] Боже,
    так олень прохолодного струмка жадає.
Душа моя жадає Бога, Живого Господа!
    Коли я зможу знов прийти у храм до Нього?
Замість їжі ковтав я сльози день і ніч,
    коли вороги мене питали: «Де твій Бог?»

Душа терзається, як згадую, що сталось.
Лиш пам’ятаю, як ішов я через натовп,
    коли я вів його до Божої оселі
    і слухав я пісні хвали щасливі.

Навіщо сумувати моїй душі?
    Ми ще хвалитимемо Бога за рятунок!
Мій Боже, як душа моя страждає,
    бо мушу пам’ятати про Тебе на цій горі[c],
    там, де гора Хермон стрічається з Йорданом.
Один за одним поклики безодні.
    Так хвилі відчаю мене одна за одною вкривають,
    отак накочуються й хвилі бід.

Нехай удень Господь проявить ласку щиру,
    щоб я вночі співав Йому пісень,
    молився Богу, Який дає мені життя[d].
10 Звернутись хочу я до Бога-Скелі:
    «Чому забув мене? Чому я мушу
    терпіти від жорстоких ворогів?»
11 Мене шпиняють невблаганно вороги,
    мордують запитаннями мене:
    «То де ж твій Бог?»

12 Навіщо побиватися душі моїй?
    Довіритися Богу просто мушу,
    ми ще хвалитимемо Бога за рятунок!

Footnotes

  1. 42:1 родини Кора Одна з трьох левитських сімей, відповідальних за оркестрову музику в храмі.
  2. 42:2 Я так Тебе жадаю Або «Моя душа жадає Тебе».
  3. 42:7 на цій горі Або «на горі Міцар».
  4. 42:9 Богу… життя Або «моєму живому Богу».