Add parallel Print Page Options

120 Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,

Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!

Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?

Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!

Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!

Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:

я за мир, та коли говорю, то вони за війну!

Пісня прочан.

Коли звалилося на мене горе,
    я Господа покликав, й допоміг Господь.
О Господи, врятуй моє життя
    від уст брехливих, язиків нещирих!

Ви брешете, людці зрадливі!
    Чого ви прагнете, що матимете з того?
Розжарене вугілля й гострі стріли—
    ось все, що вам дістанеться за те.

Ви брехуни, і жити з вами, як в Мешеху жити,
    як жити у наметах Кедара[a]!
Душа моя так довго томилась поміж тих,
    хто мир ненавидить.
Коли я промовляю: «Мир»,—
    із їхніх уст злітає лиш: «Війна».

Footnotes

  1. 120:5 Мешех, Кедар «Ці народи були славетні своїм лютим й жорстоким військом».