Add parallel Print Page Options

119 Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!

Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,

і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!

Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.

Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,

не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!

Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.

Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!

Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!

10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!

11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.

12 Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!

13 Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.

14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.

15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.

16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!

17 Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!

18 Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!

19 На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!

20 Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...

21 Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.

22 Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!

23 Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,

24 і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!

25 Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!

26 Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!

27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.

28 Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!

29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!

30 Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.

31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!

32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.

33 Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!

34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!

35 Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.

36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.

37 Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!

38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.

39 Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.

40 Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!

41 і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,

42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!

43 і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!

44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!

45 і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.

46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!

47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,

48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!

49 Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.

50 Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.

51 Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!

52 Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!

53 Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!

54 Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.

55 Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!

56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.

57 Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.

58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!

59 Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.

60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.

61 Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.

62 Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.

63 Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!

64 Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!

65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.

66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!

67 Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.

68 Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!

69 Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.

70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.

71 Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!

72 Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.

73 Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!

74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!

75 Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.

76 Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.

77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.

78 Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.

79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.

80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!

81 Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!

82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...

83 Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.

84 Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?

85 Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.

86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!

87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!

88 Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!

89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.

90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,

91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.

92 Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!

93 Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.

94 Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!

95 Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.

96 Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!

97 Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!

98 Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!

99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!

100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!

101 Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.

102 Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.

103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!

104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!

105 Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.

106 Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.

107 Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!

108 Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!

109 У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.

110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.

111 Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.

112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.

113 Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.

114 Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.

115 Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!

116 За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!

117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!

118 Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.

119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.

120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!

121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.

122 Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.

123 Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.

124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!

125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!

126 Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.

127 Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.

128 Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!

129 Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.

130 Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.

131 Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.

132 Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.

133 Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.

134 Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!

135 Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!

136 Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...

137 Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,

138 бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!

139 Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.

140 Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.

141 Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.

142 Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.

143 Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!

144 Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!

145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!

146 Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!

147 Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.

148 Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.

149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!

150 Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,

151 та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!

152 Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!

153 Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!

154 Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!

155 Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.

156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!

157 Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!

158 Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.

159 Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!

160 Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.

161 Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.

162 Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.

163 Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!

164 Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.

165 Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.

166 На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.

167 Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.

168 Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!

169 Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!

170 Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь!

171 Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.

172 Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.

173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.

174 Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!

175 Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!

176 Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...

Алеф[a]

Благословенні ті, хто помислами чистими живе,
    всі, хто додержує Господніх настанов!
Господніх заповітів хто додержує—благий,
    до Господа всім серцем прагне—той щасливий.
Є ті, що зла не чинять, йдуть Його шляхами,
    життя проводить в послуху Йому.
Закони дав Ти нам, щоб ми корились пильно.
    І як я прагну бути їм іще вірнішим!
Коли б я настанови ті в життя своє впровадив,
    легке було б життя без докорів сумління.
Моя подяка—щиросердна, Боже,
    бо навчив мене Ти справедливого Свого Закону.
О не кидай мене надовго,
    поради Господа—життя мого закони!

Бет

А де той шлях, що юнака до чистоти веде?
    Дотримання Твоїх наказів!
10 Всім серцем я Тебе шукаю.
    Господнім настановам прагну вірним бути.
11 Довіку серцем пам’ятатиму слова Господні,
    єдине прагнення—не погрішити проти Тебе.
12 Жагуче Господа благословляю!
    Законів слухатись Твоїх навчи!
13 Із уст моїх всі мудрі правила Твої злітають,
14     й Твій Заповіт мені дарує насолоду
    більш, ніж багатства мира.
15 Лечу думками я, за мислями Твоїми,
    могутні Твої дії осягнути прагну.
16 Радію я Твоєму мудрому Закону,
    і ні на мить не забуваю я Твої слова!

Ґімел

17 Винагороду дай рабу Своєму,
    аби дотримувався я повчань Твоїх в житті.
18 Зніми з очей моїх полуду,
    щоб я на дивовижний Твій Закон поглянув.
19 Чужинець я у цих краях,
    тож не ховай від мене заповітів.
20 Душею палко прагну я весь час пізнати Твої накази.
21 Пихатих свариш Ти, коли порушують Твої накази,
    тому на них прокляття хай паде.
22 Я ж вірний Заповітові Твоєму,
    отож звільни мене від сорому й приниження.
23 Хоча б намагалися старійшини обмовити мене,
    я, Твій слуга, додержуюсь Твоїх наказів.
24 Твій Заповіт для мене—справжня втіха,
    знаходжу в ньому я поради мудрі.

Далет

25 Тепер, коли моя душа обернеться на порох,
    даруй життя мені, як Ти пообіцяв[b]!
26 Я розповів Тобі про шлях свій, і Ти відгукнувся,
    навчи мене, благаю, настанов Своїх!
27 Дай осягнути вказівки Твої,
    щоб міг я висловити чудеса[c] Твої.
28 Пригнічений і в розпачі я доста,
    пообіцяв Ти підбадьорити мене.
29 Не дай на хибний шлях мені ступити,
    утіш мене Своїм ученням.
30 Обрав я праведності шлях,
    дай осягнути праведні Твої накази!
31 Твоєї, Господи, Угоди я тримаюсь,
    не дай мені зазнати розчарування.
32 Я радо слухаюсь Твоїх наказів,
    тому що серце Ти збагачуєш безмірно.

Ге

33 О Господи, навчи шляхів Твоїх законів,
    щоб міг я впевнено додержуватись їх.
34 Дай розуміння Твого вчення, щоб виконувати його,
    щоб щиросердо я за ним ішов.
35 Веди мене шляхом Твоїх повчань,
    бо в тих повчаннях я знаходжу насолоду.
36 Не дай мені від заповідей відійти
    й пуститись у гонитву за багатством.
37 Не дай мені пов’язнути в марнотах,
    дай жити справжнім, бажаним Тобі життям.
38 Дотримайся обіцянки, що дав слузі Своєму,
    з якої виросла моя до Тебе шана.
39 Зніми ганьбу, що гнобить мене, тисне,
    бо рішення Твої законні й добрі.
40 Як прагну я Твої накази пильнувати!
    Тож вияви до мене милосердя,
    даруй мені життя!

Вав

41 О Господи, Яви мені любов безмежну й щиру,
    спаси мене, як обіцяв Ти!
42 Тож кривдникам я зможу відповісти,
    адже я вірю всім Твоїм словам.
43 Вклади в мої уста назавжди Твою правду,
    бо покладаюсь я на рішення Твої,
44     щоб настанов Твоїх додержувавсь завжди.
45 Я житиму відкрито й вільно,
    бо завжди настанов Твоїх шукаю.
46 Твій Заповіт я розкажу царям сміливо,
    й вони не збиткуватимуться з мене.
47 З Твоїх наказів тішитися буду, бо люблю їх.
48 Клянуся вірним бути вказівкам Твоїм, які люблю,
    роз’яснювати буду всі Твої закони.

Заїн

49 Запам’ятай, що обіцяв слузі Своєму,
    словами тими Ти вселив надію в мене.
50 Вони—моя розрада в горі,
    Твої обіцянки оновлюють моє життя.
51 Пихаті можуть насміхатись з мене,
    та я ніколи не відступлюсь від Заповіту.
52 Всі вікопомні рішення Твої, о Господи,
    я пам’ятаю, в них черпаю втіху.
53 Мене лякають ті безбожники,
    що відштовхнули Твій Закон.
54 Твої повчання піснею звучать в моїй оселі.
55 Я серед ночі пам’ятаю Господа ім’я,
    Твій Заповіт виконую охоче.
56 Так сталося, бо я живу,
    бо настанов Твоїх тримаюсь.

Гет

57 Це моя доля, Господи,
    коритися Твоїм наказам.
58 Усім єством служить Тобі жадаю,
    тож милосердний будь, як обіцяв.
59 Я кожен крок життя відміряв так,
    аби іти шляхом Твоїх повчань.
60 Я без вагань і сумнівів готовий був
    виконувати всі Твої накази.
61 Хоч кривдники й обплутали тенетами мене,
    я ні на мить не забуваю про Твої закони.
62 Підхоплююся серед ночі я,
    щоб справедливим рішенням Твоїм подяку скласти.
63 Я друг усім, хто Господа шанує,
    за друзів маю всіх, хто підкоряється Твоїм наказам.
64 О Господи, уся земля наповнена Твоєю щирою любов’ю.
    Навчи мене Своїх шляхів!

Тет

65 Обіцяне Ти виконав, мій Боже;
    Ти був щедрий до слуги Свого.
66-67 Навчи мене, як бути знаючим і мудрим,
    щоб міг відповідати точно і без помилок.
Я довірився Твоїм повчанням,
    адже живу я так, як Ти навчив.
68 Ти—щедрий, добродійний,
    тож навчи мене Своїх законів.
69 Накинулись на мене брехуни пихаті,
    та щиросердо я додержувавсь Твоїх законів.
70 Серця бездарні в них, неначе жир,
    а я захоплююсь Твоїм навчанням.
71 Але мої страждання—благо,
    я через них пізнав Твої закони.
72 Одна премудрість з уст Твоїх
    дорожча тисяч золотих і срібних шекелів.

Йод

73 Мене створили і тримають Твої руки,
    допоможи збагнуть і вивчити Твої завіти.
74 Хто поклоняється Тобі, мене побачить і зрадіє,
    бо на Твої накази покладаюсь я.
75 Я знаю, Господи, що Твій присуд—справедливий,
    мене страждати Ти недаремно змусив.
76 Тепер утіш мене, Твою любов і милість дай пізнати,
    адже Ти дав обітницю рабу Своєму.
77 Своєю милістю мене благослови, дай жити,
    адже я втішений Твоїми настановами.
78 Хай будуть присоромлені хвальки,
    які звели на мене наклеп.
    Я тільки думав про Твої накази.
79 Нехай повернеться до мене кожен,
    хто знає Твій Заповіт і хто Тебе боїться.
80 Дай бути щиросердим перед Твоїм Законом,
    аби ганьби ніколи не спізнати.

Каф

81 Душа моя Твого спасіння прагне,
    плекаю всі надії на Твої слова!
82 Я видивився очі, очікуючи дій Твоїх,
    коли ж мене утішиш Ти?
83 Коли я всохну, мов пустий бурдюк на смітнику,
    то і тоді я пам’ятатиму Твої закони.
84 Як довго має жити Твій слуга,
    щоб покарав Ти переслідувачів у суді?
85-86 Наготували кривдники для мене пастку,
    за мною пантрували безпричинно.
Я довіряюсь, Господи, усім Твоїм повчанням,
    тож прошу в Тебе допомоги!
87 Вони ледь не позбавили мене життя,
    хоч я ніколи не порушував Твоїх наказів.
88 Вдихни життя у мене милістю Своєю,
    щоб міг життя прожити за Господнім словом.

Ламед

89 О Господи, Твої накази
    вічно житимуть на Небесах!
90 Із роду в рід Твої накази, віри гідні, будуть діяти.
    От землю Ти створив, вона існує й досі.
91 Усе тримається на справедливості Твоїй,
    адже усе Тобі покірне.
92 Якби я не кохав Твого Закону,
    давно б мені страждання скоротили вік.
93 Навік закарбував у пам’яті Твої накази,
    тому що ними керувався у житті.
94 Я—Твій, спаси мене,
    щоб міг я слідувати Твоїм наказам.
95 Ті кривдники мене згубити сподівались,
    я ж прагнув осягнуть Твій Заповіт.
96 Я усвідомив, що всьому кінець настане,
    лиш настановам Господа кінця немає.

Мем

97 О як законами Твоїми я втішаюсь,
    роздумую над ними повсякчас!
98 Я мудрість черпаю із вказівок Твоїх,
    їм завдяки мудріший я, ніж вороги мої.
99 Мудрішим вчителів моїх мене зробив Ти,
    бо Заповіт Твій завжди в моїм серці.
100 Мудріший я, аніж старійшини поважні,
    тому що підкоряюся Твоїм наказам.
101 Нога моя не ступить на гріховний шлях,
    бо жити хочу за Твоїм Законом.
102 Я правил Твоїх не порушив,
    бо Ти мені дав розуміння їх.
103 Яка то втіха промовлять Твої слова,
    вони мені солодші, аніж мед.
104 Я намагаюсь осягнуть Твої накази,
    тож неправдиве слово відмітаю!

Нун

105 Твої слова, немов світильник під ногами,
    освітлюють мій шлях.
106 Я присягнув дотримуватися вказівок Твоїх,
    і буду вірний клятві цій.
107 О Господи, я тяжко настраждався,
    благаю, дай пожити ще, як обіцяв мені.
108 О Господи, прийми хвалу мою,
    навчи, як жити за настановами Твоїми.
109 На мене повсякчас чатує небезпека,
    але ніколи не забуду я Твоє учення.
110 Безбожники розкинули тенета,
    я ж всупереч Твоїм наказам не чинив ніколи.
111 Повіки підкорятимусь Твоїй Угоді,
    бо в ній знаходить серце втіху.
112 До згину я коритимусь Твоїм законам.

Самех

113 Як я ненавиджу тих безхребетних,
    що не слухняні повністю Тобі,
    але ж як я кохаюся в Твоєму вченні.
114 Ти—мій Дорадник, Захисник мій,
    всім серцем покладаюсь на Твої слова!
115 Безбожники, геть зі шляху мого,
    я буду жити за Законом Божим!
116 Підтримай так, як обіцяв Ти, щоб я жив,
    не дай розчаруватися, не кинь напризволяще!
117 Підтримку дай Свою, щоб міг я врятуватись
    і керуватися завжди законами Твоїми.
118 Ти відмітаєш тих, хто зневажає Твої закони,
    бо Ти брехливість їхню викриваєш.
119 За покидьків вважаєш ти лихих людців,
    та я Твою Угоду всім єством вітаю.
120 Тремчу увесь від поклоніння й страху,
    адже Твої накази щиросердо я сприймаю.

Аїн

121 Я досі праведно і чесно жив,
    тож на поталу кривдникам мене не віддавай.
122 Слузі Твоєму милість подаруй,
    не дай зухвалим гнобити мене.
123 Я очі видививсь, чекаючи від Тебе порятунку,
    очікуючи справедливих слів Твоїх.
124 Зі слугою Своїм поводься так,
    як щира любов підкаже,
    навчи мене Твоїх законів.
125 Я Твій слуга, тож дай мені кебети,
    збагнуть, що мушу Заповіт Твій знати.
126 О Господи, вже час настав Тобі зробити щось,
    адже народ порушив Твої накази.
127 Я ж через те люблю Твої повчання
    від золота і срібла дужче.
128 Тому й виконую всі настанови,
    тому й ненавиджу оманливі стежки.

Пе

129 Твоя угода—пречудова,
    тож я дотримуюсь всіх присудів Твоїх.
130 Твої слова, мов одкровення осяйні,
    тож зрозуміє їх й невіглас і мудрішим стане.
131 Ледь дихаю, перехопило подих хвилювання,
    очікую, щоб осягнути Твоє вчення.
132 Мені уваги приділи і втіш,
    як завжди робиш з тими, хто ім’я Твоє шанує.
133 Твої слова мені дороговказом служать,
    тому не буде керувати мною зло.
134 Від утиску гнобителів звільни мене,
    щоб міг я слухатись Твоїх наказів.
135 Своє обличчя осяйне яви слузі Своєму,
    навчи, як жити за Твоїм Законом.
136 Моє лице рясними сльозами вмите від того,
    що не коряться Твоїм наказам люди.

Цаде

137 О Господи, який Ти доброчесний,
    а Твої накази чесні й справедливі.
138 Ти дав закони праведні мені,
    на них покластись можна без вагання.
139 Аж спопеляє мене пристрасть від того,
    що недруги мої забули про Твої повчання.
140 Надійність слів Твоїх не раз перевірялась,
    і я, Твій раб, люблю їх.
141 Я можу видаватись молодим і нерозумним,
    але Твоїх наказів я ніколи не забуду.
142 Твої благодіяння завжди справедливі,
    а вказівки Твої—надійні й точні.
143 Хоча на мене насідають клопоти й нещастя,
    я все одно втішатимусь Твоїм ученням.
144 Твої накази завжди добрі й справедливі.
    Так допоможи їх осягнути, щоби міг я жити!

Коф

145 О Господи, дотримуюсь Твоїх законів!
    На мій сердечний, щирий поклик відгукнися!
146 Я закликав Тебе на допомогу,
    тож порятуй, щоб я виконував Твою Угоду.
147 Я на світанку пробудився, щоб Тобі молитись,
    я покладаюсь на Твої слова.
148 Прокинувся я з першими півнями,
    аби вивчати Твоє слово.
149 Благаю: милостиво і прихильно вислухай слугу Свого,
    зроби що праведним є,
    дай життєдайних сил мені.
150 Все ближче підступаються блюзніри, лиходії,
    які не коряться Твоїм законам.
151 Та Ти вже близько, Господи,
    правдиві і надійні всі Твої накази.
152 Я вже давно довідався з Твоїх законів,
    що Ти віддав їх нам в довічний вжиток.

Реш

153 Поміть мої страждання і спаси,
    адже Твоїх повчань я не забув!
154 Вступись за мене, Господи, і визволи мене,
    згадай обітницю Свою і оживи мене.
155 Безбожникам далеко до рятунку,
    вони й не намагаються виконувати Твоїх наказів.
156 О Господи, дай життєдайних сил мені,
    як зазвичай з великодушної любові й милосердя!
157 Чимало в мене ворогів, на мене зуби точать,
    та я не відступлюсь від присудів Твоїх.
158 Зненавидів я зрадників,
    які зневажили Твої закони.
159 Поглянь, о Господи, як я люблю Твої закони,
    дай стільки сил мені, як любиш Ти мене.
160 Від перших днів Твої слова довіри варті,
    довіку покладатимусь на рішення Твої.

Шин

161 На мене безпричинно нападають можновладці,
    та в серці я шаную лиш Твої накази і боюсь лиш їх.
162 Щасливий я від слів Твоїх,
    як інший тішиться зі здобичі своєї.
163 Я зневажаю і ненавиджу брехню,
    але в Твоєму вченні я кохаюсь.
164 Щодня по сім разів хвалу складаю
    за справедливі рішення Твої.
165 Живуть у мирі ті, хто любить Твій Закон,
    уже ніщо не переможе їх.
166 Чекаю порятунку, Господи, від Тебе,
    адже я все зробив, як Ти велів.
167 Душа моя жила Твоїм Законом,
    всім серцем я люблю його.
168 Я за наказами і Заповітом жив Твоїми,
    адже усе моє життя, як на долоні, бачиш Ти.

Тав

169 Я сподіваюся, що Ти помітиш мою радість,
    дай розуміння, як пообіцяв.
170 Я сподіваюся, почуєш Ти мою молитву,
    спаси мене, як обіцяв колись.
171 Я величальної Тобі співав,
    тому що Ти мене Своїх законів вчиш.
172 Допоможи мені Твої слова промовить,
    бо кожна заповідь Твоя правдива.
173 Мені у допомозі не відмов,
    адже Твої накази я обрав.
174 О Господи, як хочу я, щоб Ти мене порятував,
    Твоє вчення мені приносить щастя.
175 Ти відроди мене, щоб я Тобі хвалу співав,
    Твої повчання завжди йдуть мені на користь.
176 Якщо я заблукав, мов та вівця з отари,
    прийди на пошуки Свого раба,
    адже я заповідей не забув Твоїх.

Footnotes

  1. Псалом 119 Цей псалом написано акровіршем: кожен новий рядок восьмивіршевої пісні починається з наступної літери гебрейської абетки. У перших двох піснях українського перекладу цю форму збережено.
  2. 119:25 даруй… пообіцяв Або «вимови слово, і я буду знову жити».
  3. 119:27 чудеса Або «діла», чи «вчення».