Add parallel Print Page Options

23 Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,

і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:

не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!

Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,

свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...

Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,

бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,

той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!

Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.

10 Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,

11 бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!

12 Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.

13 Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:

14 ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.

15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

16 і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.

17 Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,

18 бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.

19 Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

20 Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,

21 бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.

22 Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.

23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.

24 Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.

25 Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.

26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.

27 Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.

28 І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.

29 В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?

30 У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.

31 Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,

32 кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,

33 пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...

34 І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.

35 І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...

—6—

23 Коли сідаєш за стіл із правителем,
    пам’ятай, хто перед тобою.
Ніколи не їж занадто,
    навіть якщо ти дуже зголоднів.
Не тягнися до смачного—
    це оманлива їжа.

—7—

Не розтрачуй всі сили і здоров’я на накопичення скарбів.
    Якщо вважаєш себе мудрим—запасайся терпінням.
Лиш на мить відведеш погляд, як багатство зникне,
    наче в нього виросли крила, і орлом злетить у небо.

—8—

Не бери хліба за столом у скнари,
    не тягнися до його ласощів.
Він же, як пір’я у горлі.
    «Їж та пий»,—він припрошує, але нещиро.
Те, що проковтнеш, тебе знудить,
    та не будеш знати як уникнути приниження.

—9—

Не давай поради дурню,
    бо не зрозуміє він мудрості слів твоїх,
    та зробить з тебе посміховисько.

—10—

10 Не руш вікових меж кам’яних,
    не зазіхай на сирітські поля.
11 Тому що в них могутній Захисник (Господь),
    Він притягне тебе до суду.

—11—

12 Налаштуй свій розум на повчання,
    прислухайся до розумних порад.

—12—

13 Не позбавляй юнака виховання,
    не помре він від того,
    що палиця походить по його спині.
14 Якщо сам його повчатимеш різкою,
    врятуєш його життя від Шеолу.

—13—

15 Сину мій, якщо помудрішаєш,
    то й моє серце звеселиться.
16 Моє серце сповниться радістю,
    коли з уст твоїх злітатимуть праведні слова.

—14—

17 Не дозволяй заздрощам до грішників поселитися в серці,
    хай живе там завжди страх перед Господом.
18 Тоді матимеш щасливе майбутнє
    і твої сподівання не розпиляться на порох.

—15—

19 Слухай, сину, й набирайся мудрості,
    і вибери правильний життєвий шлях.
20 Не водися з тими, хто п’є без міри,
    хто м’ясом давиться, ненаситний.
21 Бо п’яничка й ненажера збідніють,
    їх лінощі в лахміття одягнуть.

—16—

22 Слухайся батька, який життя тобі дав,
    і не зневажай матір, коли зістариться.
23 Купи й не продавай того, що є правдиве:
    мудрість, настанови й розуміння.
24 Батько праведного тішитиметься,
    хто викохає мудрого сина, матиме радість у ньому.
25 Дай батькові й неньці відчути радість,
    нехай та, що дала тобі життя, буде втішена.

—17—

26 Сину мій, нехай твій розум мені довіриться,
    побачать очі шлях Мій добрим.
27 Бо повія—то глибока яма,
    а спокусниця—вузька криниця.
28 Вона, мов крадій, у засідці чатує,
    і множить перелюб поміж чоловіків.

—18—

29 Хто зітхає, хто ридає?
    Хто свариться, хто скаржиться?
Хто синці невинні рахує?
    Хто заплакані очі червоні втирає?
30 Це ті, хто допізна за вином сидить,
    хто шукає, де б чого напитися.
31 Не задивляйся на вино,
    коли проміниться у келихах червоно.
Його приємно і легко ковтати,
32     але зрештою воно кусає, мов гадюка,
    й отруює, немов змія.
33 Твої очі побачать чудернацькі видіння,
    а розум затуманиться, заплутаються слова.
34 Ти будеш хворий, наче той,
    кого кидають хвилі в морі,
    мов той, хто на верхівці щогли.
35 Ти скажеш: «Мене вдарили, але я болю не відчув,
    мене побили, та я цього і не помітив!
Коли очуняю, піду шукати,
    де б іще хильнути».