Add parallel Print Page Options

Слово Господнє, що було до морешетського Михея за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, яке він бачив на Самарію та Єрусалим.

Почуйте оце, всі народи, послухай, ти земле та все, що на ній! і хай буде за свідка на вас Господь Бог, Господь з храму святого Свого!

Бо Господь ось виходить із місця Свого, і Він сходить і ступає по висотах землі.

І топляться гори під Ним, і тануть долини, мов віск від огню, мов ті води, що ллються з узбіччя.

Усе це за провинення Якова, за гріхи дому Ізраїля. Хто провинення Якова, чи ж не Самарія? А хто гріх дому Юдиного, чи ж не Єрусалим?

І зроблю Самарію руїною в полі, за місце садити виноград, і повикидаю в долину каміння її, і відкрию основи її.

І потовчені будуть усі її ідоли, всі ж дарунки її за розпусту попалені будуть в огні, і всіх бовванів її Я віддам на спустошення. Бо зібрала вона від дарунків за блуд, і на подарунки за блуд це повернеться.

Над оцим голоситиму я та ридатиму, ходитиму босий й нагий, заводити буду, немов ті шакали, і буду тужити, як струсі!

Бо рани її невигойні, бо це аж до Юди прийшло, воно досягло аж до брами народу Мого, аж до Єрусалиму.

10 Цього не оголошуйте в Ґаті, і плакати не плачте, качайтесь по поросі в Бет-Леафрі.

11 Переходь собі ти, о мешканко Шафіру, нага, осоромлена, вже бо не вийде мешканка Цаанану, голосіння Бет-Гаецелу не дасть вам спинитися в ньому.

12 Бо мешканка Мароту чекала добра, та до єрусалимської брами зійшло оце лихо від Господа.

13 Запряжи баскі коні до воза, мешканко Лахішу! Ти початок гріха для сіонської доньки, бо знайшлись серед тебе провини Ізраїлеві,

14 тому то даси розводові листи на Морешет-Ґат. Доми Ахзіва омана для Ізраїлевих царів.

15 Спроваджу тобі ще спадкоємця Я, о мешканко Мареші, Аж по Адуллам прийде слава Ізраїля.

16 Зроби собі лисину та острижися за синів своїх любих, пошир свою лисину, мов ув орла, бо пішли на вигнання від тебе вони!

Самарію та Ізраїль буде покарано

Ось слово Господнє, що було Михею з Морешета за часів Йотама, Агаза та Езекії, царів Юдеї, з’ява, яку він побачив щодо Самарії та Єрусалима:

«Послухайте, усі народи,
    усі, хто на землі живе[a].
Нехай Володар мій Господь
    прийде зі Свого святого храму,
    та засвідчить проти вас.
Дивіться ж бо, Господь виходить з храму Свого,
    Він зійде вниз й ходитиме узвишшями[b] землі.
Під Ним розтануть гори,
    як віск розтане від вогню.
Тоді розкриються долини,
    немов вода, що вниз стікає з гори крутої.
Все це сталося через гріх Якова,
    через переступ народу[c] Ізраїля.

Гріх Самарії

Який же то гріх Якова?
    Хіба це не Самарія його на гріх штовхнула?
Де знаходяться узвишшя у Юдеї?
    Вони в Єрусалимі!
Тож Я зроблю Самарію руїною у полі,
    де тільки й можна, що саджати виноград.
    Я камені її скочу в долину і оголю підвалини її.
Усіх її бовванів буде геть розбито,
    згорять у вогні усі ідоли її,
    які вона заробила розпустою.
Зруйную Я усіх її бовванів,
    бо Самарія заробила увесь свій скарб
    тільки своєю невірністю Мені[d].
Тож все те багатство
    буде пограбоване народом невірним Мені».

Велика печаль Михея

То ж через все, що трапиться,
    я буду у жалобі й ходитиму голий-босий.
Я голоситиму, немов шакал,
    і наче страус, буду я кричати.
Бо незцілимі самарійські рани,
    оскільки вже її хвороби[e] дійшли аж до Юдеї,
    сягнули брам Мого народу, брам єрусалимських.
10 Не кажіть про це в Ґаті,[f] не плачте в Акке[g].
    В поросі з горя викачайтеся в Бет-Офрі[h].
11 Голі і зганьблені, йдіть, люди Шафіра.
    Жителі Цаанана не вийдуть[i].
Вказує туга Бет-Езела,
    що там не буде вам підтримки[j].
12 Бо мешканці Марота[k] зомліють,
    сподіваючись на добру новину,
    натомість лихо Господнє зійшло в Єрусалим.
13 Запрягайте коней в колісницю, мешканці Лахиша[l]!
    Гріхи Ізраїлю[m] повторюєте ви.
Гріх головний дочки Сіону—
    то сподівання на коней і колісниці.
14 Тож віддаси дари прощальні Морешет-Ґату[n],
    будинки Бет-Ахзива—омана[o] для царів Ізраїлю.
15 До вас, населення Мареші,
    Я приведу загарбників,[p]
    які пограбують все, що маєш ти.
Слава Ізраїлю сягне Адуллама[q].
16 Обстрижися й поголися[r] тому,
    що ти ридатимеш за безцінними дітьми своїми.
Зроби собі лисину, мов у орла[s] в ознаку суму,
    бо їх від тебе силою віднімуть
    й вишлють в вигнання.

Footnotes

  1. 1:2 усі… живе Буквально «земля у всій її повноті».
  2. 1:3 Він… узвишшями Це може бути посилання на те, що Бог ходитиме по верхівках гір або на те, що багато з людей Ізраїля молилися лжебогам на узвишшях, тож Бог потопче їх.
  3. 1:5 народу Або «дому».
  4. 1:7 заробила… невірністю Мені Або «її платня була заробітком шльондри».
  5. 1:9 хвороби Або «гріхи».
  6. 1:10 Не кажіть… в Ґаті Слово «кажіть» гебрейською мовою звучить подібно до «Ґат».
  7. 1:10 Акка Тобто «плакати».
  8. 1:10 В поросі… в Бет-Офрі Слово «Офра» походить від слова «порох».
  9. 1:11 Цаанана не вийдуть Слово «Цаанан»—звучить як «виходити».
  10. 1:11 Бет-Езела… підтримки Бет-Езел—слово означає «Дім близькості». А це перегукується з допомогою, підтримкою.
  11. 1:12 Марота Слово «Марот» походить від кореня «гіркота».
  12. 1:13 Лахиш З древньогебрейської мови ця назва перекладається як «кінь».
  13. 1:13 Ізраїль Можливо, у цьому вірші мова йде про Північне царство.
  14. 1:14 Морешет-Ґат Назва «Морешет-Ґату» звучить як «заручений». Це було рідне місто Михея.
  15. 1:14 Бет-Ахзива… омана Слово «Ахзив» означає «омана» або «обман».
  16. 1:15 Мареші… загарбників Слово «Мареша» звучить як «загарбник» або «володар».
  17. 1:15 Адуллама Печера, у якій сховався Давид, коли тікав від Саула. Див.: 1 Сам. 22:1.
  18. 1:16 Обстрижися й поголися В ознаку суму.
  19. 1:16 орла Або «стерв’ятника».