Add parallel Print Page Options

А Ізраїлеві сини чинили зло в очах Господніх, і Господь дав їх у руку мідіянітян на сім літ.

І зміцніла Мідіянова рука над Ізраїлем. Ізраїлеві сини поробили собі зо страху перед мідіянітянами проходи, що в горах, і печери, і твердині.

І бувало, якщо посіяв Ізраїль, то підіймався Мідіян і Амалик та сини Кедему, і йшли на нього.

І вони таборували в них, і нищили врожай землі аж до підходу до Гази. І не лишали вони в Ізраїлі ані поживи, ані штуки дрібної худоби, ані вола, ані осла,

бо вони й їхня худоба та їхні намети ходили, і приходили в такій кількості, як сарана, а їм та їхнім верблюдам не було числа. І вони приходили до Краю, щоб пустошити його.

І через Мідіяна Ізраїль дуже зубожів, і Ізраїлеві сини кликали до Господа.

І сталося, коли Ізраїлеві сини кликали до Господа через Мідіяна,

то Господь послав до Ізраїлевих синів мужа пророка, а він сказав їм: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів вас із Єгипту, і випровадив вас із дому рабства.

І Я спас вас з руки Єгипту, і з руки всіх, хто вас тиснув. І Я повиганяв їх перед вами, а їхній Край віддав вам.

10 І сказав Я до вас: Я Господь, Бог ваш! Не будете боятися аморейських богів, що в їхньому краї сидите ви. Та ви не послухалися Мого голосу!

11 І прийшов Ангол Господній, і всівся під дубом, що в Офрі, який належить аві-езріянину Йоашеві. А син його Гедеон молотив пшеницю в виноградному чавилі, щоб заховатися перед мідіянітянами.

12 І явився до нього Ангол Господній, і промовив йому: Господь з тобою, хоробрий мужу!

13 А Гедеон сказав до нього: О, Пане мій, якщо Господь з нами, то нащо прийшло на нас усе це? І де всі Його чуда, про які оповідали нам наші батьки, говорячи: Ось з Єгипту вивів нас Господь? А тепер Господь покинув нас, і віддав нас у руку Мідіяна.

14 І обернувся до нього Господь і сказав: Іди з цією своєю силою, і ти спасеш Ізраїля з мідіянської руки. Оце Я послав тебе.

15 І відказав Йому Гедеон: О, Господи мій, чим я спасу Ізраїля? Ось моя тисяча найнужденніша в Манасії, а я наймолодший у домі батька свого.

16 І сказав йому Господь: Але Я буду з тобою, і ти поб'єш мідіянітян, як одного чоловіка.

17 А той до Нього сказав: Якщо знайшов я милість в очах Твоїх, то зроби мені ознаку, що Ти говориш зо мною.

18 Не відходь же звідси, аж поки я не прийду до Тебе, і не принесу дарунка мого, і не покладу перед лицем Твоїм. А Той відказав: Я буду сидіти аж до твого повернення.

19 І Гедеон увійшов до хати, і спорядив козеня, і опрісноків з ефи муки, м'ясо поклав до коша, а юшку влив до горщика. І приніс він до Нього під дуб, та й поставив перед Ним.

20 І сказав до нього Ангол Божий: Візьми це м'ясо й ці опрісноки, та й поклади на оцю скелю, а юшку вилий. І той так зробив.

21 І витягнув Ангол Господній кінець палиці, що в руці Його, і доторкнувся до м'яса та до опрісноків, і знявся зо скелі огонь, та й поїв те м'ясо та опрісноки, а Ангол Господній зник з його очей.

22 І побачив Гедеон, що це Ангол Господній. І сказав Гедеон: Ах, Владико, Господи, бож я бачив Господнього Ангола обличчя в обличчя.

23 І сказав йому Господь: Мир тобі, не бійся, не помреш!

24 І Гедеон збудував там жертівника для Господа, і назвав ім'я йому: Єгова-Шалом. Він іще є аж до цього дня в Офрі Авіезеровій.

25 І сталося тієї ночі, і сказав йому Господь: Візьми бичка з волів батька свого, і другого бичка семилітнього, і розбий Ваалового жертівника батька свого, а святе дерево, що при ньому, зрубай.

26 І збудуєш жертівника Господеві, Богові своєму, на верху цієї твердині, у порядку. І візьмеш другого бичка, і принесеш цілопалення дровами з святого дерева, яке зрубаєш.

27 І взяв Гедеон десять людей зо своїх рабів, і зробив, як говорив до нього Господь. І сталося, через те, що боявся дому батька свого та людей того міста, щоб робити вдень, то зробив уночі.

28 І встали люди того міста рано вранці, аж ось жертівник Ваалів розбитий, а святе дерево, що при ньому, порубане, а другого бичка принесено в жертву на збудованому жертівнику.

29 І говорили вони один одному: Хто зробив оцю річ? І вони вивідували й шукали, та й сказали: Гедеон, син Йоашів, зробив оцю річ.

30 І сказали люди того міста до Йоаша: Виведи сина свого, і нехай він помре, бо розбив Ваалового жертівника та порубав святе дерево, що при ньому.

31 І сказав Йоаш до всіх, що стояли при ньому: Чи ви будете обставати за Ваалом? Чи ви допоможете йому? Хто буде обставати за ним, той буде забитий до ранку. Якщо він Бог, то нехай сам заступається за себе, коли той розбив його жертівника.

32 І він назвав ім'я йому того дня: Єруббаал, говорячи: Нехай змагається з ним Ваал, бо він розбив його жертівника.

33 А всі мідіяніти й амаликитяни та сини Кедему були зібрані разом, і перейшли Йордан, і таборували в долині Ізреел.

34 А Дух Господній зійшов на Гедеона, і він засурмив у сурму, і був скликаний Авіезер за ним.

35 І він послав послів по всьому Манасії, і був скликаний за ним і він. І послав він послів до Асира, і до Завулона, і до Нефталима, і вони вийшли навперейми них.

36 І сказав Гедеон до Бога: Якщо Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив,

37 то ось я розстелю на тоці вовняне руно; якщо роса буде на самім руні, а на всій землі сухо, то я буду знати, що Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив!

38 І сталося так. І встав він рано взавтра, і розстелив руно, і вичавив росу з руна, повне горня води.

39 І сказав Гедеон до Бога: Нехай не запалиться гнів Твій на мене, нехай я скажу тільки цей раз, нехай но я спробую руном тільки цей раз: нехай буде сухо на самім руні, а на всій землі нехай буде роса.

40 І Бог зробив так тієї ночі, і було сухо на самім руні, а на всій землі була роса.

Мидіанці захоплюють Ізраїль

Ізраїльтяни знову почали чинити зло в очах Господніх. І Господь віддав їх під владу мидіанців на сім років. Мидіанці були могутніші за ізраїльтян. Через них ізраїльтяни зробили собі схованки в горах, печерах та важкодоступних місцях. Бо хоч би де ізраїльтяни вирощували свої врожаї, мидіанці, амаликійці й навіть люди зі Сходу приходили й нападали на них. Зайди захоплювали їхні землі й знищували те, що земля вродила аж до міста Ґази, не лишаючи нічого на прожиття, жодної вівці, чи вола, чи віслюка. Бо приходили вони зі своєю худобою, зі своїми родинами, налітали хмарою, немов сарана. І числа не було ні їм, ні їхнім верблюдам. Вони приходили й спустошували землю. Отож Ізраїль страшенно збіднів через мидіанців, і почав народ ізраїльський молити Господа про допомогу.

[a] Якось ізраїльтяни молили Господа про захист від тих мидіанців. І Господь послав до Ізраїлю пророка, і той сказав їм: «Ось, що Господь, Бог Ізраїля каже: „Це Я вивів вас із Єгипту, Я визволив вас від рабського життя. Я визволив вас із-під влади єгиптян та всіх інших, хто пригнічував вас на цій землі. Я видворив їх, а землі їхні віддав вам. 10 І Я казав вам: „Я—Господь Бог ваш, ви не повинні поклонятися богам аморійським, хоч і мешкаєте на землях аморійців. Але ви не послухалися Мене”».

Ангел Господній злетів до Ґідеона

11 Ангел Господній спустився й сів біля дуба в Офрі, який належав Йоашу з родини Авіезера. Син Йоаша на ім’я Ґідеон саме молотив пшеницю потай від мидіанців у виноградному давильному пресі. 12 Ангел Господній явився йому і сказав: «Господь з тобою, о могутній воїне».

13 Ґідеон відповів йому: «Вибач мені, володарю, але якщо Господь із нами, то як усе це могло з нами статися? І де ж усі Його чудесні діла, про які розповідали нам предки? Вони казали: „Хіба не Господь вивів нас із Єгипту?” Але зараз Господь покинув нас і віддав під владу мидіанців». 14 Тоді Господь повернувся до нього й промовив: «Рушай з тією силою, що маєш, і звільни народ Ізраїлю від мидіанців. Чи ж не Я посилаю тебе?» 15 Ґідеон запитав: «Вибач мені, володарю[b], але як можу я спасти Ізраїль? Дивись, моя родина найбідніша в коліні Манассієвому, а я найменший у родині батьковій».

16 Господь відповів йому: «Але ж Я буду з тобою, і ти переможеш мидіанців до одного». 17 Потім Ґідеон сказав йому: «Якщо Ти вибрав мене, то дай мені знак, що саме Ти говорив зі мною. 18 Не йди звідси, доки Я не повернусь, не принесу свій дарунок і не покладу перед Тобою». І Він відповів: «Я буду тут до твого повернення».

19 Отож Ґідеон пішов до оселі, приготував молоду кізочку й опрісноки з двадцяти кварт[c] муки. Він склав м’ясо у кошик і бульйон налив у горщик, усе те приніс Йому під дуб і подав. 20 Тоді Ангел Господній сказав йому: «Візьми м’ясо і опрісноки й поклади на цей камінь, а бульйон вилий». Так Ґідеон і зробив. 21 Тоді Ангел Господній кінцем ціпка, що тримав у руці, торкнувся м’яса й опрісноків, і враз полум’я поглинуло м’ясо й опрісноки. І Ангел Господній зник.

22 Тоді Ґідеон збагнув, що то був Ангел Господній і сказав: «О Господи, мій Володарю, то ж я на власні очі бачив Ангела Господнього». 23 І сказав Господь: «Хай тобі мир буде. Не бійся, ти не помреш[d]».

24 І збудував Ґідеон вівтар на честь Господа і назвав той вівтар «Господь—Мир». І сьогодні цей вівтар іще стоїть поблизу Офри, який належить родині Авіезера.

Ґідеон руйнує вівтар Ваала

25 Тієї ж ночі Господь сказав йому: «Візьми бичка твого батька й другого семирічного бичка і зруйнуй вівтар Ваала, який належить твоєму батьку, і порубай дерев’яний стовп Ашери[e]. 26 Потім збудуй належний вівтар Господу твоєму Богу на вершині пагорба. Другого бика принеси як жертву всеспалення, на тих дровах від стовпа Ашери, який порубаєш».

27 Отож Ґідеон узяв десять чоловік зі своїх слуг і зробив, як наказав йому Господь. Але оскільки він дуже боявся своєї родини й мешканців міста, то зробив він це не вдень, а вночі. 28 Коли ж наступного дня прокинулися мешканці міста, вони вражені були тим, що вівтар Ваала зруйновано і стовпи Ашери порубано, що бик принесений у жертву на вівтарі, збудованому натомість. 29 І почали вони питати одне одного: «Хто зробив це». Після розшуків та розслідувань їм сказали: «Ґідеон, син Йоаша, зробив це».

30 І мешканці міста сказали Йоашеві: «Виведи свого сина, бо мусить він померти за те, що зруйнував вівтар Ваала, порубав стовп Ашери, що стояв поруч». 31 Тоді Йоаш звернувся до всіх, хто стояв навколо: «Ви будете заступатися за Ваала? Ви будете рятувати його? Якщо хтось буде за нього заступатися, того буде вбито ще до завтрашнього ранку. Якщо він бог, то сам за себе помститься тому, хто зруйнував його вівтар».

32 Того дня Йоаш сказав: «Нехай Ваал помститься йому, бо він зруйнував свій вівтар»,—і назвав Ґідеона Єруваалом[f].

Ґідеон просить доказів у Бога

33 Усі мидіанці, амаликійці та східні народи зібралися разом, перейшли річку Йордан і розбили табори в долині Єзреельській. 34 Дух Господній зійшов на Ґідеона, і засурмив він у сурму і люди Авіезера зібралися до нього. 35 Він розіслав він посланців до родин Манассія, Ашера, Завулона й Нафталі, і ті пішли за ним.

36 Ґідеон сказав Богу: «Якщо це правда, що Ти спасеш народ Ізраїля моїми руками, як Ти казав, 37 то от дивись: я кладу овечу шкуру на току. Якщо роса випаде тільки на шкурі, а вся земля навколо лишиться сухою, то знатиму я, що Ти спасеш народ Ізраїля моїми руками, як Ти й казав».

38 Так і сталося. Коли наступного ранку він удосвіта підвівся й викрутив овечу шкуру, то води була повна миска. 39 Тоді Ґідеон звернувся до Бога: «Не гнівайся на мене, але дозволь мені ще одне випробування із шкурою овечою. Хай шкура буде суха, а вся земля навколо росою вкрита». 40 Так Господь і зробив тієї ночі. Вся земля була вкрита росою, і тільки шкура овеча лишалася суха.

Footnotes

  1. 6:7-10 Найдревніші гебрейські рукописи цих віршів не мають.
  2. 6:15 володарю Або «Господи».
  3. 6:19 двадцяти кварт Приблизно 22 л.
  4. 6:23 помреш Гідеон гадав, що помре, тому що побачив обличчя Господа.
  5. 6:25 Ашера Ханаанська богиня.
  6. 6:32 Єруваал З гебрейської це слово може перекладатися як «нехай Ваал сперечається» або «нехай Ваал захищається».