Add parallel Print Page Options

Засурміть на Сіоні в сурму, здійміть крик на святій горі Моїй! Затремтіть, всі мешканці землі, бо прийшов день Господній, бо близько вже він,

день темноти та темряви, день хмари й імли! Як несеться досвітня зоря по горах, так народ цей великий й міцний. Такого, як він, не бувало відвіку, і по ньому не буде вже більш аж до літ з роду в рід!

Перед ним пожирає огонь, і палахкотить за ним полум'я! Земля перед ним, як еденський садок, а за ним опустіла пустиня, і рятунку від нього нема!

Його вигляд ніби коні, гарцюють вони, наче ті верхівці!

Як гуркіт військових возів, вони скачуть гірськими верхів'ями, як вереск огнистого полум'я, що солому жере, наче потужний народ, що до бою поставлений.

Народи тремтять перед ним, всі обличчя поблідли.

Як лицарі, мчаться вони, немов вояки вибігають на мур, і кожен своєю дорогою йдуть, і з стежок своїх не позбиваються,

не пхають вони один одного, ходять своєю дорогою битою, а коли на списа упадуть, то не зраняться.

По місті хурчать, по мурі біжать, увіходять в доми, через вікна пролазять, як злодій.

10 Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темніють, а зорі загублюють сяйво своє.

11 І голос Свій видасть Господь перед військом Своїм, бо табір Його величезний, бо міцний виконавець слова Його, бо великий день Господа й вельми страшний, і хто зможе його перенести?

12 Тому то тепер промовляє Господь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням!

13 І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверніться до Господа, вашого Бога, бо ласкавий Він та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий, і жалкує за зло!

14 Хто знає, чи Він не повернеться та не пожалує, і по Собі не залишить благословення, жертву хлібну та жертву ту литу для Господа, вашого Бога.

15 Засурміть на Сіоні в сурму, оголосіть святий піст, скличте зібрання!

16 Зберіте народ, оголосіть святі збори, старців згромадьте, позбирайте дітей та грудних немовлят, нехай вийде з кімнати своєї також молодий, молода ж з-під свого накриття!

17 Між притвором та жертівником нехай плачуть священики, слуги Господні, хай молять вони: Змилуйся, Господи, над народом Своїм, і не видай на ганьбу спадку Свого, щоб над ним панували погани. Нащо будуть казати між народами: Де їхній Бог?

18 І заздрісним стане Господь за Свій Край, і змилується над народом Своїм.

19 І Господь відповів і сказав до народу Свого: Ось Я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу, і насититесь нею, і більше не дам вас на наругу народам.

20 А цього північного ворога віддалю Я від вас, і його в край сухий та спустошений вижену, його перед до східнього моря, його ж край до того моря заднього. І вийде злий запах його, і підійметься сморід його, бо він лихо велике чинив.

21 Не бійся ти, земле, а тішся й радій, бо велике Господь учинив!

22 Не бійтеся, ти пільна худобо, бо пустинні пасовиська зазеленіють, бо дерево видасть свій плід, фіґовниця та виноград свою силу дадуть.

23 А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Господом, Богом своїм, бо вам їжі Він дасть на спасіння, і найперше зішле вам дощу, дощу раннього й пізнього.

24 І токи наповняться збіжжям, чавильні ж кадки будуть переливатись вином молодим та оливою.

25 І надолужу Я вам за ті роки, що пожерла була сарана, коник і черва та гусінь, Моє військо велике, що Я посилав проти вас.

26 А їсти ви будете їсти й насичуватись, і хвалитимете Ім'я Господа, вашого Бога, що з вами на подив зробив, і посоромлений більше не буде народ Мій навіки!

27 І пізнаєте ви, що Я серед Ізраїля, і що Я Господь, Бог ваш, і немає вже іншого, і посоромлений більше не буде народ Мій навіки!

28 (3-1) І буде потому, виллю Я Духа Свого на кожне тіло, і пророкуватимуть ваші сини й ваші дочки, а вашим старим будуть снитися сни, юнаки ваші бачити будуть видіння.

29 (3-2) І також на рабів та невільниць за тих днів виллю Духа Свого.

30 (3-3) І дам Я ознаки на небі й землі, кров та огонь, та стовпи диму.

31 (3-4) Заміниться сонце на темність, а місяць на кров перед приходом Господнього дня, великого та страшного!

32 (3-5) І станеться, кожен, хто кликати буде Господнє Ім'я, той спасеться, бо на Сіонській горі та в Єрусалимі буде спасіння, як Господь говорив, та для тих позосталих, що Господь їх покличе.

Наближається День Господній

На сполох бийте на горі Моїй святій[a]!
    Гукайте голосно на цій Святій горі Моїй!
Нехай всі люди краю затремтять,
    бо йде Господній день, він близько.
І буде він днем темряви і мороку,
    днем темних й чорних хмар.
Немов пітьма, яка вкриває гори,
    незлічене й могутнє військо.
Одвіку ще такого не було,
    й ніколи більш не буде.
Юрмища зруйнують країну,
    як вогонь усепожираючий:
земля попереду, немов той сад Едему,
    позаду—геть спустошена пустеля,
    й нікому не уникнути цього.
Вони схожі на коней,
    скачуть, мов бойова кіннота.
Послухайте, як гуркочуть вони, наче колісниці,
    стрибаючи по верхівках гір,
немов гуготіння вогню, що стерню пожирає,
    неначе лаштується військо могутнє до битви.
Народи від жаху тремтять перед нею,
    обличчя кожне сполотніло від страху.

Ці воїни кидаються в бій,
    та швидко на стіни лізуть.
Вони вперед несхибно крокують,
    з путі свого ніхто з них не зверне.
Жодний солдат не штовхне того, хто поруч,
    простує кожний з них своїм шляхом.
Хтось упаде з них, вражений стрілою,
    та інші не спиняють біг.
Вони вриваються у місто, вилазячи на мури,
    вони вдираються в оселі,
    крізь вікна лізуть, наче крадії.
10 Земля трясеться перед ними, і небеса тремтять,
    затьмарюються сонце й місяць,
    й зірки перестають світити.
11 Господь підносить голос перед військом,
    адже велике Його військо, могутнє справді,
    воно виконує Його накази.
Великий день Господній і страшний!
    Нікому подужати його не вдасться!

Господь вимагає, щоб люди змінилися

12 «Але й тепер,—Господь говорить,—
    до Мене поверніться серцем всім,
    з постом, плачем і голосінням.
13 Серце роздеріть своє, а не вбрання[b]».
До Господа, до Бога вашого верніться,
    бо Він благий, і милосердний Він,
терплячий і величний у любові,
    готовий кару переглянути для вас.
14 Хто знає? Може Всевишній передумає,
    і дасть Своє благословення вам
    офіри й ливні жертви Йому принести.

Моліться Господу

15 Сурміть у сурму на Сіоні!
    Призначте піст! Скликайте зібрання!
16 Людей зберіть! Призначте урочисте зібрання!
    Зберіть старійшин, немовлят, дітей покличте!
Нехай вийде зі свого покою молодий,
    хай молодиця вийде з-під запони.
17 Нехай священики, Господні слуги,
    ридають між жертовником і ґанком[c].
Хай кажуть:
    „Змилуйся Ти над Своїм народом.
Не дай над власністю Твоєю[d] глузувати
    і збиткуватися народам іншим, говорячи:
    „Де ж той їхній Бог?”»

Господь відбудує край

18 Тоді Господь розгнівався за край Свій,
    і до свого народу співчуття відчув Господь.
19 Господь сказав тоді народу: «Ось посилаю Я вам
    збіжжя, молоде вино й олію, і ви насититеся.
    Більше не дозволю наругою вам бути серед народів.
20 Від вас далеко Я зашлю північне військо[e].
Зашлю його в сухі й спустошені краї,
    передовий загін зашлю за Мертве море,
    а задню охорону—за Середземне море.
І сморід їхній піднесеться вгору,
    підніметься бридкий той дух,
    бо так багато скоїли вони лихого.

Землю буде відновлено

21 Не бійся, земле! Радуйся і веселись,
    адже Господь зробив великі справи!
22 Не бійтеся, тварини дикі,
    бо зазеленіють пасовиська у пустелі,
дерева принесуть плоди,
    смоква й лоза дадуть врожай добірний.

23 Сіону діти, веселіться і радійте,
    бо Господь пошле вам дощ
в ознаку щедрості Своєї:
    і ранній дощ, і пізній, як Він і робив раніше.
24 Токи наповняться зерном,
    олія й молоде вино переливатимуться
    через верх із діжок.
25 Я відшкодую вам за ті роки,
    що їх пожерла гусінь-сарана,
стрибуча сарана, нищівна сарана і сарана летуча[f]
    Моє велике військо, що проти вас послав Я.
26 Ви їстимете і насититеся,
    й хвалити будете ім’я Господа вашого Бога,
    бо диво Він для вас зробив.
Народ Мій більш ніколи принижений не буде.
27 І знатимете ви, що Я в Ізраїлі живу,
    що Я Господь, ваш Бог, і іншого немає.
І Мій народ ніколи більш принижений не буде.
    Господь наділить увесь народ духом Своїм.

28 Я після цього виллю Дух Мій на усіх людей,
    пророкуватимуть сини і дочки ваші.
Сни будуть снитися старійшинам,
    а ваші юнаки найкращі бачитимуть з’яви.
29 Навіть на ваших слуг
    Я виллю Дух Мій у ті дні.
30 Явлю Я дива в небі й на землі:
    кров, полум’я, і стовпи диму.
31 На пітьму сонце обернеться,
    а місяць—на кров перед тим,
    як прийде день Господній великий і страшний!
32 І кожен, хто на Сіоні та в Єрусалимі
    ім’я Господнє призове[g], спасеться.
Поміж врятованими будуть ті,
    кого Господь покликав».

Footnotes

  1. 2:1 горі Моїй святій Тобто «Сіоні».
  2. 2:13 Серце роздеріть… вбрання Люди роздирали одяг в ознаку суму, але тут Господь закликає людей тужити й сумувати з-за гріхів, які вони накоїли.
  3. 2:17 між жертовником і ґанком Або «у всьому храмі».
  4. 2:17 власністю Твоєю Або «Твоїм народом».
  5. 2:20 північне військо Військо Вавилона, а також інші загарбники нападали на Ізраїль з півночі.
  6. 2:25 гусінь-сарана… летуча Див.: Йоїл. 1:4.
  7. 2:32 ім’я Господнє призове Або «хто покладається на Бога», чи «хто просить Бога про допомогу».