Йов 39
Ukrainian Bible
39 Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?
2 Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,
3 коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?
4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.
5 Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,
6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?
7 Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.
8 Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
9 Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?
10 Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?
11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?
12 Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?
13 Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?
14 Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,
15 і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.
16 Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,
17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
18 А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!
19 Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?
20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!
21 Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,
22 сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,
23 хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!
24 Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
25 При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.
26 Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?
27 Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?
28 На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,
29 ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,
30 а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.
Иов 39
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
39 «Чи знаєш час, коли гірські козли народжуються в світ?
Чи бачив ти олениху, як телиться вона?
2 Чи знаєш, скільки місяців виношує вона дітей,
чи можеш вичислити день, коли народить?
3 Вона звивається, й з’являються телята,
вони у муках повивають немовлят.
4 Набравшись сили, дітлахи ростуть на волі,
а потім йдуть назавжди від батьків своїх.
5 Хто пустить неприрученого віслюка на волю?
Хто з нього пута зніме?
6 Пустелю Я зробив для нього домом,
Я поселив їх на солончаках.
7 Вони кепкують з гомінкого міста
і окрику погонича не чують.
8 Бреде осел по схилах, пасовиськах,
шукає різну зелень для поживи.
9 Чи дикий бик погодиться тобі служити?
Чи біля повних ясел проведе він ніч?
10 Чи дикого бика впряжеш у плуг?
Чи скородити землю за тобою буде?
11 Чи покладешся ти на його буйну силу?
Чи звалиш ти на нього всю свою тяжку роботу?
12 Доручиш ти йому збирати урожай
і довезти його до току?
13 Злітають весело в повітря страусині крила,
як і лелечі, тільки що без пір’я.
14 На землю відкладає яйця страус,
і зариває у пісок, щоб зігрівав їх.
15 Забуде потім так, що й наступити може,
чи дикий звір роздавить мимоволі.
16 Не буде страусиха доглядати пташенят,
їй байдуже, що потрудилась надаремне,
17 оскільки мудрості її позбавив Бог,
оскільки розумом не наділив її.
18 Коли стає на лапи страус і біжить,
тоді глузує з вершника й коня.
19 Чи ти даєш коневі силу?
Чи ти йому на шию гриву начепив,
яка тріпочеться на вільнім вітрі?
20 Чи ти примушуєш його, мов сарану, скакати,—
того, чиє іржання горде викликає страх?
21 Він землю шпарко риє копитом
пишається з своєї сили,
а потім скаче в бій завзято.
22 Над страхом він сміється,
не журиться і з поля битви не тікає.
23 В сагайдаку дзвенять при його боці стріли,
блискучий спис й короткий дротик теж.
24 Гарцює кінь, летить земля із-під копит[a],
не може встояти на місці, коли чує сурму.
25 Озвався він на голос сурми: „В бій!”
Ще здалеку він нюхом відчуває запах битви.
Він чує гуки воїнів і битви гам.
26 Хіба літає яструб через те, що ти його навчив?
Чи завдяки тобі розкинув крила і летить на південь?
27 Хіба орел парить під небесами за твоїм наказом?
Чи через тебе він гніздо так високо звиває?
28 Над урвищем він селиться і ночі там проводить,
на бескиді свою фортецю влаштував.
29 Він здобич видивляється для себе звідти,
і пильний зір його далеко бачить.
30 Де тільки трупи, там і він кружляє,
його пташата кров’ю упиваються».
Footnotes
- 39:24 Гарцює… копит Буквально «ковтає землю».
Copyright © 2007 by Bible League International