Йов 18
Ukrainian Bible
18 І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
2 Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!
3 Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?
4 О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?
5 Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:
6 його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,
7 стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...
8 Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
9 пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,
10 на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...
11 Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.
13 Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.
14 Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...
15 Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.
16 Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.
18 Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.
19 У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.
20 На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші...
21 Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!
Иов 18
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Слово Білдада
18 Тоді відповів Білдат із Шуа:
2 «Як довго ще чекати кінця таких розмов?
Прийди до тями, вніми порадам нашим.
3 Чому в твоїх очах ми виглядаємо дурними,
чому звертаєшся до нас, немов до дурнів?
4 Терзаєш собі душу гнівом марним.
Хіба спустошиться земля заради тебе,
чи скеля з місця рушить?
5 Без сумніву, що світло кривдників погасне,
і їх не грітиме вогонь життя.
6 Вже темрява прокралась у шатро безбожника,
вгас світильник, що висів у нім.
7 Повільною стає його швидка хода,
і з ніг його збивають власні наміри підступні.
8 Піймається нога у пастку, ним поставлену,
коли він ступить в замасковану решітку.
9 Капкан уп’ється в його ногу,
захопить туго, вирватись не дасть.
10 Десь є на світі мотузок прихований,
щоб буть сильцем для нього,
та пастка на його шляху.
11 Його повсюди переслідують нещастя
і звідусюди навздогін йому спішать.
12 Біда за ним полює, зголодніла,
страждання вже крокує поруч,
ладне з ніг звалити вмить.
13 Ввіп’ється в його тіло болячка невситима,
смерть поїсть його і м’язи, і кістки.
14 Його відірвуть від надійного над головою даху
і змусять вирушити до царя жахів[a].
15 В його оселі будь-хто зможе оселитися тоді,
мов сіркою[b] очистять місце, де він жив.
16 Як корінь спраглого деревця відсихає,
а гілля в’яне, відмирає,
17 так само з пам’яті земної зникне він,
на вулицях його ім’я не буде чутно.
18 Його штовхнуть із світла в морок
і викреслять із цього світу.
19 Немає в нього ані сина, ні онука,
ніхто не вижив там, де він селився.
20 На заході народ нажаханий, що випало йому!
На сході люди вражені, як трапитись таке могло.
21 Таке життя, без сумніву, на богохульника чекає,
хто відступається від Бога, той іншого нехай не жде».
Copyright © 2007 by Bible League International