Add parallel Print Page Options

16 А Йов відповів та й сказав:

Чув я такого багато, даремні розрадники всі ви!

Чи настане кінець вітряним цим словам? Або що зміцнило тебе, що так відповідаєш?

І я говорив би, як ви, якби ви на місці моєму були, я додав би словами на вас, і головою своєю кивав би на вас,

устами своїми зміцняв би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!

Якщо я говоритиму, біль мій не стримається, а якщо перестану, що відійде від мене?

Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спустошив,

і поморщив мене, і це стало за свідчення, і змарнілість моя проти мене повстала, і очевидьки мені докоряє!

Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...

10 Вони пащі свої роззявляють на мене, б'ють ганебно по щоках мене, збираються разом на мене:

11 Бог злочинцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене...

12 Спокійний я був, та тремтячим мене Він зробив... І за шию вхопив Він мене й розторощив мене, та й поставив мене Собі ціллю:

13 Його стрільці мене оточили, розриває нирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...

14 Він робить пролім на проломі в мені, Він на мене біжить, як силач...

15 Верету пошив я на шкіру свою та під порох знизив свою голову...

16 Зашарілось обличчя моє від плачу, й на повіках моїх залягла смертна тінь,

17 хоч насильства немає в долонях моїх, і чиста молитва моя!

18 Не прикрий, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зойку мого,

19 бо тепер ось на небі мій Свідок, Самовидець мій на висоті...

20 Глузливці мої, мої друзі, моє око до Бога сльозить,

21 і нехай Він дозволить людині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його,

22 бо почислені роки минуть, і піду я дорогою, та й не вернусь...

Відповідь Йова Еліфазу

16 Йов відповів так:

«Всі ваші просторікування я вже чув,
    а ваше співчуття породжує лише страждання.
Чи буде край балаканині нескінченній?
    Чи так стурбовані, що важко вам змовчати?
Так само міг би я вам дорікати,
    якби ми помінялися місцями.
Я б звинувачень сипав рій невпинно
    і скрутно головою би хитав.
Та міг би я і підбадьорити, і втішить,
    я б ваші болі заспокоїть міг.

Страждань не зменшу тим, що я скажу вам,
    якщо ж мовчатиму, то не вгамую біль ніколи.
Навіть тепер мене замучує мій ворог,
    усю сім’ю мою понищив він.
Ти зморшками покрив чоло.
    Це проти мене свідчення, як і охляле тіло,
    і запалі очі, що промовисто говорять.

Зневага й Божий гнів роз’ятрили всі рани.
    Чому скрегоче Він зубами в гніві?
    У ворогів моїх з очей ненависть сипле.
10 Вони роззявили роти до мене,
    ущипливо кусаючись словами,
    юрмляться, підступаючись все ближче.
11 Віддав мене збоченцям Бог,
    під владу нечестивців.
12 Я жив спокійно, але Бог мені вчепився у загривок,
    трясти почав, розбив моє життя,
    мішенню вибрав для стрільби.
13 Вже лучники Його кільце замкнули.
    Безжалісно проколює Він нирки,
    і виливається на землю жовч моя[a].
14 Наносить рану Він за раною.
    Він стрімко наступає, мов воїн у бою.

15 Волосяницею прикрив я тіло,
    я переможений, я збитий з ніг.
16 Лице від сліз набрякло і почервоніло,
    лягла під очі смерті чорна тінь.
17 Хоча не знали утиску й насильства мої руки
    і чисту я творив молитву повсякчас.

18 О земле, кров мою не приховуй[b],
    нехай мій плач лунає навкруги.
19 Є й зараз високо на небі свідок,
    що може свідчити на захист мій.
20 Хай перекладачем моїм він буде,
    хай буде моїм другом перед Богом,
    коли з моїх очей струмують сльози.
21 За мене заступиться він перед Богом,
    розсудить він між смертним[c] і його сусідом.

22 Бо не мине і кілька років,
    як я піду туди, звідки немає вороття».

Footnotes

  1. 16:13 Безжалісно… моя Можливе подвійне розуміння. Вважалося, що в нирках містяться почуття, особливо, горе. Тому Йов міг скаржитися на те, що Бог не звертав уваги на його муки.
  2. 16:18 кров мою не приховуй Тобто «не приховуй мої гріхи». Див.: Бут. 4:10-11.
  3. 16:21 смертним Буквально «сином людським».

Job

16 Then Job replied:

“I have heard many things like these;
    you are miserable comforters,(A) all of you!(B)
Will your long-winded speeches never end?(C)
    What ails you that you keep on arguing?(D)
I also could speak like you,
    if you were in my place;
I could make fine speeches against you
    and shake my head(E) at you.
But my mouth would encourage you;
    comfort(F) from my lips would bring you relief.(G)

“Yet if I speak, my pain is not relieved;
    and if I refrain, it does not go away.(H)
Surely, God, you have worn me out;(I)
    you have devastated my entire household.(J)
You have shriveled me up—and it has become a witness;
    my gauntness(K) rises up and testifies against me.(L)
God assails me and tears(M) me in his anger(N)
    and gnashes his teeth at me;(O)
    my opponent fastens on me his piercing eyes.(P)
10 People open their mouths(Q) to jeer at me;(R)
    they strike my cheek(S) in scorn
    and unite together against me.(T)
11 God has turned me over to the ungodly
    and thrown me into the clutches of the wicked.(U)
12 All was well with me, but he shattered me;
    he seized me by the neck and crushed me.(V)
He has made me his target;(W)
13     his archers surround me.(X)
Without pity, he pierces(Y) my kidneys
    and spills my gall on the ground.
14 Again and again(Z) he bursts upon me;
    he rushes at me like a warrior.(AA)

15 “I have sewed sackcloth(AB) over my skin
    and buried my brow in the dust.(AC)
16 My face is red with weeping,(AD)
    dark shadows ring my eyes;(AE)
17 yet my hands have been free of violence(AF)
    and my prayer is pure.(AG)

18 “Earth, do not cover my blood;(AH)
    may my cry(AI) never be laid to rest!(AJ)
19 Even now my witness(AK) is in heaven;(AL)
    my advocate is on high.(AM)
20 My intercessor(AN) is my friend[a](AO)
    as my eyes pour out(AP) tears(AQ) to God;
21 on behalf of a man he pleads(AR) with God
    as one pleads for a friend.

22 “Only a few years will pass
    before I take the path of no return.(AS)

Footnotes

  1. Job 16:20 Or My friends treat me with scorn