Font Size
Захарія 11
Ukrainian Bible
Захарія 11
Ukrainian Bible
11 Ліване, відкрий свої двері, і огонь пожере з твоїх кедрів!
2 Голоси, кипарисе, бо кедр он упав, пограбовані пишні! Голосіте, башанські дуби, бо ліс неприступний звалився!
3 Чути голос виття пастухів, бо гордощі їхні пограбовані! Чути рик левчуків, бо йорданська краса попустошена...
4 Так говорить Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на заріз,
5 що ріжуть їх їхні купці і не винні, а їхні продавці промовляють: Благословенний Господь, що я збагатів! А їхні пастухи не помилують їх!...
6 Бо Я не помилую більше вже мешканців цеї землі, промовляє Господь. І ось передам Я людину, одного одному до рук, та до рук царя їхнього, і землю вони потовчуть, і Я з їхніх рук не врятую нікого!
7 І пас Я отару, яка на заріз тим, хто торгує отарою. І взяв Я Собі два киї, і одного назвав: Милість, а одного назвав: Згода, і пас Я отару.
8 І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обридила Мене.
9 Тому Я сказав: Не пастиму вас! Та вівця, що має померти, нехай умре, а що має погублена бути хай буде погублена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!
10 І Я взяв Свого кия Милість, і його поламав, щоб зламати Свого заповіта, якого Я склав був зо всіма народами.
11 І він зламаний був того дня, і пізнали покупці отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.
12 І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших очах, дайте платню Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню відважили тридцять срібняків.
13 І промовив до мене Господь: Кинь її ганчареві, ту славну ціну, що вони оцінили Мене! І Я взяв оті тридцять срібняків, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря.
14 І зламав Я Свого кия другого, Згоду, щоб зламати братерство між Юдою та між Ізраїлем.
15 І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаряддя пастуха нерозумного.
16 Бо ось Я настановлю пастиря на землі, він загублених не відвідає, розпорошеного не буде шукати, і зламаної не вилікує, стоячої не годуватиме, а м'ясо ситої їстиме, і ратиці їхні поламає.
17 Горе негідному пастиреві, який покидає отару! Меч на рамено його та в його праве око: конче всохне рамено йому, і конче стемніє його праве око!
Захария 11
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Захария 11
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Бог покарає інші народи
11 Відчини брами свої, Ливане,
щоби кедри[a] твої міг пожерти вогонь.
2 Стогни, ялівцю, бо кедр упав,
пишні дерева згублено.
Стогніть башанські дуби,
бо повалились ліси непрохідні.
3 Голосять пастухи,
бо спустошені пасовиська розкішні.
Рикають леви,
бо спустошені чагарі Йордану.
4 Ось що говорить Господь мій Бог: «Паси овець, призначених на забій». 5 Ті, хто купує їх, ріже безкарно і каже: «Благословен Господь, бо я розбагатів». Їхні пастухи співчуття до них не мають. 6 Тож більше не матиму Я співчуття до тих, хто мешкає у краї. Так говорить Господь: «Я видам кожного з них до рук сусіди і його царя. Вони спустошать землю, та Я не визволю народ із рук їхніх.
7 Виходить, Я випасав овець, призначених на заріз, овець, що належали торговцям. Тож взяв Я собі дві палиці, одну назвав Ласка, а другу—Згода, і випасав овець. 8 Я здихався трьох пастухів за один місяць. Бо урвався Мій терпець, і вони теж відчули до Мене огиду». 9 І Я сказав: «Я не пастиму вас. Хай та, що вмирає, помре, а та, що має загинути, загине, жінки, що лишаються, хай пожеруть плоть одне одного. 10 Тож узяв Я Свою палицю Ласка і зламав навпіл, щоб показати, що ламаю Я Мій Заповіт, укладений з усіма народами. 11 І того ж дня був він зламаний. І торгівці вівцями, що спостерігали за Мною, зрозуміли, що то було слово Господа».
12 І сказав Я їм: «Якщо це правильно в ваших очах, дайте мені платню мою, а якщо ні, не платіть». І вони сплатили Мені тридцять срібняків. 13 Тоді Господь сказав мені: «Поклади до скарбниці ту „велику ціну”[b], в яку вони оцінили Мене». Тож узяв я тридцять срібняків і поклав їх у храмі Господа в скарбницю. 14 Тоді я поламав свою другу палицю—палицю Згоди, щоб показати, що я розриваю братерство між Юдеєю та Ізраїлем.
15 І Господь сказав мені: «Знову візьми знаряддя пастуха дурного. 16 Бо ось Я поставлю над краєм пастуха, який не дбатиме про тих, що пропали, не шукатиме молодих, не лікуватиме поранених, не годуватиме здорових. Але усі вгодовані будуть пожерті—лише ратиці залишаться».
17 Горе дурному пастухові,
що отару покидає!
Хай меч впаде на його руку
і його праве око.
Хай всохне геть його рука,
і хай осліпне він на праве око!
Zechariah 11
New International Version
Zechariah 11
New International Version
11 Open your doors, Lebanon,(A)
so that fire(B) may devour your cedars!
2 Wail, you juniper, for the cedar has fallen;
the stately trees are ruined!
Wail, oaks(C) of Bashan;
the dense forest(D) has been cut down!(E)
3 Listen to the wail of the shepherds;
their rich pastures are destroyed!
Listen to the roar of the lions;(F)
the lush thicket of the Jordan is ruined!(G)
Two Shepherds
4 This is what the Lord my God says: “Shepherd the flock marked for slaughter.(H) 5 Their buyers slaughter them and go unpunished. Those who sell them say, ‘Praise the Lord, I am rich!’ Their own shepherds do not spare them.(I) 6 For I will no longer have pity on the people of the land,” declares the Lord. “I will give everyone into the hands of their neighbors(J) and their king. They will devastate the land, and I will not rescue anyone from their hands.”(K)
7 So I shepherded the flock marked for slaughter,(L) particularly the oppressed of the flock. Then I took two staffs and called one Favor and the other Union, and I shepherded the flock. 8 In one month I got rid of the three shepherds.
The flock detested(M) me, and I grew weary of them 9 and said, “I will not be your shepherd. Let the dying die, and the perishing perish.(N) Let those who are left eat(O) one another’s flesh.”
10 Then I took my staff called Favor(P) and broke it, revoking(Q) the covenant I had made with all the nations. 11 It was revoked on that day, and so the oppressed of the flock who were watching me knew it was the word of the Lord.
12 I told them, “If you think it best, give me my pay; but if not, keep it.” So they paid me thirty pieces of silver.(R)
13 And the Lord said to me, “Throw it to the potter”—the handsome price at which they valued me! So I took the thirty pieces of silver(S) and threw them to the potter at the house of the Lord.(T)
14 Then I broke my second staff called Union, breaking the family bond between Judah and Israel.
15 Then the Lord said to me, “Take again the equipment of a foolish shepherd. 16 For I am going to raise up a shepherd over the land who will not care for the lost, or seek the young, or heal the injured, or feed the healthy, but will eat the meat of the choice sheep, tearing off their hooves.
Ukrainian Bible (UKR)
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version (ERV-UK)
Copyright © 2007 by Bible League International
New International Version (NIV) 
Holy Bible, New International Version®, NIV® Copyright ©1973, 1978, 1984, 2011 by Biblica, Inc.® Used by permission. All rights reserved worldwide.
NIV Reverse Interlinear Bible: English to Hebrew and English to Greek. Copyright © 2019 by Zondervan.