Add parallel Print Page Options

10 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.

Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.

Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.

Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:

на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!

Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...

Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.

Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.

10 Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!

11 Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.

12 Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

13 початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.

14 Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

16 Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!

17 Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!

18 Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.

19 Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.

20 Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...

Хвала мудрості

10 Найкращі пахощі споганить можуть дохлі мухи, дрібна дурничка переважить честь і мудрість. Де мудрий поверне праворуч, там дурень поверне ліворуч. Коли шляхом своїм іде невіглас, цього не усвідомлює ніскільки, і кожен розуміє, що дурень він. Якщо на вас розгнівається можновладець, не здавайтесь через невдачі. Будь старанним й терпеливим, тоді можна виправити самі великі помилки[a].

Таке ще зло я спостеріг під сонцем[b], таку помилку робить можновладець: дурний найвищі обіймає посади, великі та багаті—другорядні. Рабів на конях верхи бачив я і повелителів, що пішки плентались, немов раби.

Хто риє яму, може в неї впасти, того, хто мур руйнує, може вжалити гадюка. Каменярі поранитись камінням можуть, дереворуби постраждати від нього можуть. 10 Коли тупа сокира, більше праці; сокира гостра—менше працювати. Отак і мудрість—помічник талану. 11 Якщо гадюка укусила вже до замовляння, то замовляти марно вже її.

12 З уст мудреця слова несуть йому лиш благо,
    а дурня рот його ж і знищить.

13 З дурниці починає він розмову, останнє слово—то зовсім нісенітниця. 14 Адже невпинно дурень пащекує, чим це закінчиться; ніхто не передбачить, ніхто не скаже, що по тому буде.

15 Усе, що дурень робить, лиш виснажує його,
    адже він задурний знайти додому шлях.

16 Біда тобі, о земле, цар твій юний, і можновладці зранку шлунок набивають. 17 Благословенна, земле, ти, бо твій цар шляхетний[c], а управителі їдять в належний час, щоб сил набратися, а не сп’яніти.

18 То через лінощі провалюється дах,
    через недбалість хата протікає.

19 Для задоволення готують собі їсти, для радощів в житті вино вживають, а гроші відповідь дадуть на все. 20 І подумки не проклинай царя, і в ліжку не кляни багатія, бо навіть пташка в небі перехопить твоє слово, на крилах донесе, що ти сказав.

Footnotes

  1. 10:4 Будь… помилки Або «Цілитель може позбавити людину самих великих гріхів». У цьому вірші «цілитель»—це той, хто прощає гріхи та допомагає іншим.
  2. 10:5 під сонцем Або «у цьому житті».
  3. 10:17 шляхетний Буквально «син вільної людини», тобто який ніколи не був рабом та його батьки не були рабами.