Add parallel Print Page Options

Ісус розмовляє з Мойсеєм та Іллєю

(Мк. 9:2-13; Лк. 9:28-36)

17 Шість днів по тому Ісус узяв Петра, Якова та його брата Іоана й вирушив з ними трьома на високу гору, щоб побути там з ними на самоті. І там Ісус преобразився в них на очах: Його обличчя засяяло, мов сонце, а вбрання стало сліпучо білим. Тоді раптом Мойсей та Ілля явилися їм і почали розмовляти з Ісусом.

І, звернувшись до Христа, Петро сказав: «Господи, як добре, що ми тут! Якщо Ти хочеш, я поставлю тут три намети[a]: один для Тебе, один для Мойсея, і один для Іллі». Та поки Петро так промовляв, ясна хмара огорнула їх тінню, і з неї почувся голос: «Це Мій Улюблений Син. Слухайтеся Його!»

Почувши це, учні Ісуса так злякалися, що впали долілиць. Тоді Він підійшов і торкнувся їх, сказавши: «Вставайте і не бійтеся!» Та підвівши очі, учні не побачили там нікого, крім Ісуса.

Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: «Не кажіть нікому про те, що бачили, аж доки Син Людський не воскресне з мертвих». 10 По тому Його учні спитали: «Чому книжники стверджують, ніби першим мусить прийти Ілля?»[b] 11 На те Ісус їм відповів: «Це так, Ілля мусить першим прийти і все впорядкувати. 12 Та Я кажу вам, що Ілля вже прийшов, але люди не впізнали його і вчинили з ним усе те погане, що хотіли. Син Людський так само має страждати від них». 13 Тоді Його учні зрозуміли, що Він каже про Іоана Хрестителя.

Ісус зціляє хлопчика, одержимого нечистим духом

(Мк. 9:14-29; Лк. 9:37-43)

14-15 Наступного дня, Ісус та Його учні повернулися до народу, та один чоловік, підійшовши до Нього, впав перед Ним на коліна і мовив: «Господи, змилуйся над сином моїм! Він хворий на епілепсію, дуже страждає і часто кидається в огонь або воду. 16 Я привів його до учнів Твоїх, але вони не змогли зцілити його».

17 І мовив Ісус у відповідь: «О невірний і заблудлий роде! Скільки ж ще часу Мені бути з вами? Скільки Мені вас терпіти? Приведіть хлопчика до Мене!»

18 Ісус заговорив суворо до демона й наказав вийти з хлопця, той вийшов, і хлопець тут же зцілився. 19 Учні Ісуса підійшли до Нього, коли Він був на самоті, й запитали: «Чому ми не змогли вигнати нечистого?» 20 Та Він відповів їм, мовивши: «Тому що у вас мало віри. Істинно кажу вам: якби ваша віра була завбільшки з гірчичне зернятко, ви могли б звеліти цій горі: „Пересунься звідси туди”,—і вона б пересунулася. Тоді для вас нічого б не було неможливого». 21 [«Цей рід (злий дух) можна вигнати лише молитвою і постом»][c].

Ісус говорить про Свою смерть

(Мк. 9:30-32; Лк. 9:43-45)

22-23 Коли вони всі разом прийшли до Ґалилеї, Ісус мовив: «Сина Людського буде віддано до рук людей, які вб’ють Його, але на третій день Він воскресне з мертвих». Почувши це, учні Його дуже зажурилися.

Ісус проповідує про сплачення податків

24 Коли Ісус і Його учні прибули в Капернаум, до Петра підійшли збирачі храмового податку й запитали: «Чи сплачує твій Учитель дводрахмовий податок[d] на храм?» 25 Той відповів: «Так»,—і ввійшов до хати. Перш, ніж Петро встиг щось мовити, Ісус запитав його: «Як на твою думку, Симоне, з кого беруть данину й податок царі—зі своїх дітей чи з чужих?»

26 Петро відповів: «Вони збирають з чужих». Ісус тоді йому: «Отже, їхні діти вільні від податку. 27 Та щоб їх не дратувати, піди до озера й закинь вудку. Розкрий рота рибині, яку першу зловиш, і знайдеш там чотиридрахмову монету. Візьми її та й віддай за Мене й за себе».

Footnotes

  1. 17:4 намети Це те ж саме слово, що вживається у словосполученні «святий намет». Можливо, що ці намети були для поклоніння Богу.
  2. 17:10 мусить прийти Ілля Див.: Мал. 4:5-6.
  3. 17:21 Цей вірш міститься у деяких древньогрецьких текстах.
  4. 17:24 дводрахмовий податок Податок, який кожен юдей повинен був сплачувати щороку.