От Марка 9

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

9 І сказав їм Ісус: «Істинно кажу вам: дехто з присутніх тут не спізнають смерті, доки не побачать Царство Боже в усієї силі».

Ісус розмовляє з Мойсеєм та Іллєю

(Мт. 17:1-13; Лк. 9:28-36)

² Шість днів по тому Ісус узяв Петра, Якова та Іоана й вирушив з ними трьома на високу гору, щоб побути там з ними на самоті. І там Він преобразився в них на очах, ³ а вбрання Його стало сліпучо білим—ніяка праля не могла б його так відбілити. ⁴ Тоді раптом Мойсей та Ілля явилися їм і почали розмовляти з Ісусом.

⁵ І, звернувшись до Ісуса, Петро сказав: «Учителю, як добре, що ми тут! Дозволь нам поставимо тут три намети^[a]: один для Тебе, один для Мойсея, і один для Іллі». ⁶ Петро не знав, що сказати, бо вони були налякані.

⁷ Тоді з неба спустилася хмара й огорнула їх тінню. І голос долинув із хмари: «Це Мій Улюблений Син. Слухайтеся Його!» ⁸ Та підвівши очі, учні побачили, що більше з ними нікого немає, крім Самого Ісуса.

⁹ Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: «Не кажіть нікому про те, що бачили, аж доки Син Людський не воскресне з мертвих». ¹⁰ Учні добре те затямили, тільки міркували між собою, що то означає «воскреснути з мертвих». ¹¹ Вони запитали Ісуса: «Чому книжники стверджують, ніби першим мусить прийти Ілля?»^{[b] 12} На те Ісус їм відповів: «Це так, Ілля мусить першим прийти і все впорядкувати. Але чи не написано про Сина Людського у Святому Писанні, що Він прийме багато мук і буде зневажений? ¹³ Та Я кажу вам, що Ілля вже прийшов, але люди вчинили з ним усе те погане, що хотіли, як і було написано про нього у Святому Писанні».

Ісус зціляє хлопчика, одержимого нечистим духом

(Мт. 17:14-20; Лк. 9:37-43)

¹⁴ Коли Ісус, Петро, Яків та Іоан повернулися до інших учнів, то побачили, що великий натовп зібрався навколо них, і книжники сперечаються з ними. ¹⁵ Побачивши Ісуса, всі були здивовані й побігли назустріч, щоб привітати Його. ¹⁶ Ісус запитав: «Про що ви з ними сперечалися?» ¹⁷ І один з-поміж натовпу відповів: «Я привів до Тебе свого сина. Він одержимий нечистим духом, і цей дух не дає йому розмовляти. ¹⁸ Як ухопить його, то кидає об землю. На устах піна виступає, він скрегоче зубами, дерев’яніє. Я просив учнів Твоїх вигнати нечистого, але вони не змогли».

¹⁹ І мовив Ісус у відповідь: «О роде невірний! Скільки ж ще часу Мені бути з вами? Скільки ж Мені вас терпіти? Приведіть хлопчика до Мене!» ²⁰ Тільки-но побачивши Його, нечистий так затряс хлопця, що той упав додолу, і почав качатися по землі, й піна виступила на устах його. ²¹ Ісус запитав його батька: «Як давно з ним таке?» Батько відповів: «З дитинства. ²² Багато разів він кидав мого сина в огонь або воду, щоб убити його. Якщо Ти можеш щось зробити, змилуйся, допоможи нам». ²³ Ісус промовив: «Чому ти сказав: „Якщо можеш?”—Бо немає нічого неможливого для того, хто вірує». ²⁴ Тієї ж миті батько вигукнув: «Але ж я вірую! Укріпи віру мою!»

²⁵ Побачивши, що натовп оточує їх, Ісус заговорив суворо до нечистого духа: «Ти, дух глухий і німий, наказую тобі вийти з цього хлопця й ніколи більше не входити в нього!» ²⁶ Нечистий дух заверещав, затрусив хлопця в жахливих конвульсіях і вийшов з нього. Було схоже на те, що хлопець помер, отож багато хто з людей казали, що він мертвий. ²⁷ Але ж Ісус узяв хлопця за руку, підняв його й поставив на ноги.

²⁸ Коли Ісус повернувся до помешкання, учні запитали Його на самоті: «Чому ми не змогли вигнати нечистого?» ²⁹ Та Він відповів їм, мовивши: «Цей рід можна вигнати лише молитвою і постом^[c]».

Ісус говорить про Свою смерть

(Мт. 17:22-23; Лк. 9:43-45)

^30-31 Ісус та Його учні пішли звідти подорожувати Ґалилеєю. Він не бажав, щоби про те хтось знав, бо Він хотів навчати послідовників Своїх. Ісус казав їм: «Сина Людського буде віддано до рук людей, які вб’ють Його, але через три дні після смерті Він воскресне».

³² Однак учні Його не розуміли цих слів, а перепитати Ісуса боялися.

Хто є самим великим у Царстві Небеснім

(Мт. 18:1-5; Лк. 9:46-48)

³³ В Капернаумі, зайшовши до однієї з хатин, Ісус запитав Своїх учнів: «Про що ви сперечалися дорогою?» ³⁴ На те вони змовчали, бо по дорозі сперечалися, хто з них є найвеличнішим. ³⁵ Тоді Ісус сів і гукнув усіх дванадцятьох і мовив до них: «Хто хоче бути першим, хай буде останнім, хай буде слугою всім». ³⁶ Він узяв дитину, поставив її перед ними і, обійнявши, сказав Своїм учням: ³⁷ «Хто приймає одного з тих малих дітей в ім’я Моє, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає й Того, Хто послав Мене».

Хто не проти нас—той з нами

(Лк. 9:49-50)

³⁸ Іоан сказав Ісусу: «Вчителю, ми бачили чоловіка, який виганяв нечистого іменем Твоїм. Ми намагалися зупинити його, оскільки він не є одним із нас». ³⁹ Та Ісус промовив: «Не зупиняйте його, бо той, хто творить диво в ім’я Моє, невдовзі вже не зможе лихословити Мене. ⁴⁰ Хто не проти нас—той за нас. ⁴¹ Кожний, хто допоможе вам чим-небудь, хоч би напоївши вас водою через те, що ви належите до Христа, то істинно кажу вам—той напевне одержить винагороду свою».

Ісусові застороги проти гріха

(Мт. 18:6-9; Лк. 17:1-2)

⁴² «Та якщо хтось введе в гріх одного з малих оцих, які вірують в Мене, то краще було б для нього, щоб почепили йому на шию жорно і втопили в морі. ⁴³ Якщо рука твоя примушує тебе на гріх, відітни її. Краще ввійти у вічне життя калікою, ніж мати обидві руки, та потрапити у пекло незгасне, ⁴⁴ [де черви не вмирають, і вогонь пече незгасний]^[d].

⁴⁵ Якщо нога твоя примушує тебе грішити, відітни її. Краще увійти у вічне життя кульгавим, ніж із двома ногами бути кинутим до пекла. ⁴⁶ [де черви не вмирають, і вогонь пече незгасний]^[e]. ⁴⁷ Якщо око твоє примушує тебе на гріх, виколи його. Краще однооким увійти у Царство Боже, аніж з обома очима бути ввергнутим у пекло, де ⁴⁸ „черви не вмирають, і вогонь пече незгасний”.^{(A) 49} Бо кожен буде просолений та кожна пожертва буде просолена вогнем^[f].

⁵⁰ Сіль—то добра річ. Але якщо вона втратить солоність, як її знову такою зробити? Майте сіль у собі й живіть у злагоді одне з одним».