Ісус розмовляє з Мойсеєм та Іллєю

(Мк. 9:2-13; Лк. 9:28-36)

17 Шість днів по тому Ісус узяв Петра, Якова та його брата Іоана й вирушив з ними трьома на високу гору, щоб побути там з ними на самоті. ² І там Ісус преобразився в них на очах: Його обличчя засяяло, мов сонце, а вбрання стало сліпучо білим. ³ Тоді раптом Мойсей та Ілля явилися їм і почали розмовляти з Ісусом.

⁴ І, звернувшись до Христа, Петро сказав: «Господи, як добре, що ми тут! Якщо Ти хочеш, я поставлю тут три намети^[a]: один для Тебе, один для Мойсея, і один для Іллі». ⁵ Та поки Петро так промовляв, ясна хмара огорнула їх тінню, і з неї почувся голос: «Це Мій Улюблений Син. Слухайтеся Його!»

⁶ Почувши це, учні Ісуса так злякалися, що впали долілиць. ⁷ Тоді Він підійшов і торкнувся їх, сказавши: «Вставайте і не бійтеся!» ⁸ Та підвівши очі, учні не побачили там нікого, крім Ісуса.

⁹ Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: «Не кажіть нікому про те, що бачили, аж доки Син Людський не воскресне з мертвих». ¹⁰ По тому Його учні спитали: «Чому книжники стверджують, ніби першим мусить прийти Ілля?»^{[b] 11} На те Ісус їм відповів: «Це так, Ілля мусить першим прийти і все впорядкувати. ¹² Та Я кажу вам, що Ілля вже прийшов, але люди не впізнали його і вчинили з ним усе те погане, що хотіли. Син Людський так само має страждати від них». ¹³ Тоді Його учні зрозуміли, що Він каже про Іоана Хрестителя.

Ісус зціляє хлопчика, одержимого нечистим духом

(Мк. 9:14-29; Лк. 9:37-43)

^14-15 Наступного дня, Ісус та Його учні повернулися до народу, та один чоловік, підійшовши до Нього, впав перед Ним на коліна і мовив: «Господи, змилуйся над сином моїм! Він хворий на епілепсію, дуже страждає і часто кидається в огонь або воду. ¹⁶ Я привів його до учнів Твоїх, але вони не змогли зцілити його».

¹⁷ І мовив Ісус у відповідь: «О невірний і заблудлий роде! Скільки ж ще часу Мені бути з вами? Скільки Мені вас терпіти? Приведіть хлопчика до Мене!»

¹⁸ Ісус заговорив суворо до демона й наказав вийти з хлопця, той вийшов, і хлопець тут же зцілився. ¹⁹ Учні Ісуса підійшли до Нього, коли Він був на самоті, й запитали: «Чому ми не змогли вигнати нечистого?» ²⁰ Та Він відповів їм, мовивши: «Тому що у вас мало віри. Істинно кажу вам: якби ваша віра була завбільшки з гірчичне зернятко, ви могли б звеліти цій горі: „Пересунься звідси туди”,—і вона б пересунулася. Тоді для вас нічого б не було неможливого». ²¹ [«Цей рід (злий дух) можна вигнати лише молитвою і постом»]^[c].

Ісус говорить про Свою смерть

(Мк. 9:30-32; Лк. 9:43-45)

^22-23 Коли вони всі разом прийшли до Ґалилеї, Ісус мовив: «Сина Людського буде віддано до рук людей, які вб’ють Його, але на третій день Він воскресне з мертвих». Почувши це, учні Його дуже зажурилися.

Ісус проповідує про сплачення податків

²⁴ Коли Ісус і Його учні прибули в Капернаум, до Петра підійшли збирачі храмового податку й запитали: «Чи сплачує твій Учитель дводрахмовий податок^[d] на храм?» ²⁵ Той відповів: «Так»,—і ввійшов до хати. Перш, ніж Петро встиг щось мовити, Ісус запитав його: «Як на твою думку, Симоне, з кого беруть данину й податок царі—зі своїх дітей чи з чужих?»

²⁶ Петро відповів: «Вони збирають з чужих». Ісус тоді йому: «Отже, їхні діти вільні від податку. ²⁷ Та щоб їх не дратувати, піди до озера й закинь вудку. Розкрий рота рибині, яку першу зловиш, і знайдеш там чотиридрахмову монету. Візьми її та й віддай за Мене й за себе».