Add parallel Print Page Options

Народження Ісуса Христа

(Мт. 1:18-25)

На той час вийшов наказ Августа цезаря провести перепис населення по всій Римській імперії. То був найперший перепис, й проводився він, коли Кириній був губернатором Сирії. Усі люди пішли реєструватися, і кожен пішов до свого рідного міста. Тож Йосип також вирушив з Назарета Ґалилейського, де він жив, до Юдеї, до Давидового міста, яке зветься Віфлеємом, оскільки він походив з родини Давидових нащадків. Він узяв з собою Марію, тому що був заручений з нею; у той час вона вже чекала дитину. 6-7 Так сталося, що поки вони були там, настав строк Марії стати матір’ю, і вона народила свого першого Сина. Сповивши Дитину у полотно, Марія поклала Його в ясла, оскільки в заїжджому дворі вільних місць не було.

Пастухам являється Ангел Господній

Кілька пастухів тієї місцевості лишилися на ніч у чистім полі стерегти свої отари. І з’явився їм Ангел Господній, і сяйво слави Господньої пролилося на них. Страх охопив пастухів. 10 Та Ангел сказав їм: «Не бійтеся, я приніс вам добру звістку, яка дасть велику радість людям. 11 Тому що сьогодні в місті Давидовім народився для вас Спаситель—Христос Господь. 12 І знак вам буде такий: ви знайдете в яслах Дитину, загорнуту у полотно».

13 Раптом до Ангела приєдналася сила-силенна інших Ангелів, які славили Бога зі словами:

14 «Слава Господу на небесах,
    і хай мир панує на землі між людьми, які Богу милі».

15 Коли Ангели залишили пастухів і повернулися на небо, пастухи заговорили між собою: «Ходімо до Віфлеєма й подивимося на те, що там сталось, про що Господь дав нам знати». 16 Тож вони поспішили й знайшли Марію з Йосипом і Дитиною, Яка лежала в яслах. 17 Побачивши Немовля, пастухи всім розповіли про звістку, яку вони одержали про цю Дитину. 18 І розказана ними історія дивувала всіх, хто чув її. 19 Марія ж, мов скарб, збирала все це й складала в своєму серці[a]. 20 А пастухи повернулися додому, хвалячи й прославляючи Бога за все те, що вони почули й побачили—точнісінько так, як було їм сказано.

Ісус у храмі

21 Коли сповнилося вісім днів і настав час робити Хлопчику обрізання, Його нарекли Ісусом. Це було ім’я, яке дав Йому Ангел ще до Його зачаття в материній утробі. 22-24 А як настав час їхнього очищення, згідно з Мойсеєвим Законом, батьки взяли Ісуса до Єрусалиму, щоб явити Його перед Господом, як то написано у Законі Господнім: «кожен хлопчик-первісток мусить бути посвячений Господові»[b], й покласти жертву, як того вимагає Закон Господній: «принести в пожертву пару горлиць або голуб’ят»(A).

25 Мешкав тоді в Єрусалимі чоловік на ймення Симеон. Був він людиною праведною й побожною. Він чекав, коли Господь прийде, та порятує Ізраїль, і Святий Дух був з ним. 26 То Дух Святий відкрив йому, що він не спізнає смерті, доки не побачить на власні очі Господнього Христа. 27-28 Осяяний Духом, прийшов Симеон у храм, і коли батьки внесли малого Ісуса, щоб зробити все для Нього згідно з традицією Закону, Симеон узяв Дитину на руки, й благословив Бога мовивши:

29-32 «Тепер, Господи, відпусти слугу Свого з миром,
    як обіцяв Ти, оскільки очі мої бачили Твоє Спасіння[c],
Яке Ти приготував перед усіма народами.
    Він—Світло для прозріння поганам
    і на славу Твоєму народу ізраїльському».

33 Батько й мати були вражені тим, що було сказане про їхнього Сина. 34-35 Симеон благословив їх сказавши Марії, Ісусовій матері: «Він призначений багатьох в Ізраїлі піднести або скинути додолу, Він покликаний бути знаменням, яке люди відкинуть, і потаємні думки багатьох людей відкриються, та це буде так боляче тобі, неначе меч пронизає серце твоє».

Пророчиця Анна

36-37 У той самий час пророчиця Анна, дочка Фануїлова з роду Ашера, знаходилася у храмі. Вона була дуже стара. Сім років прожила вона з чоловіком після одруження, а потім вдовувала аж до вісімдесятичотирирічного віку. Не відлучаючись із храму, день і ніч вона постом і молитвами служила Господу. 38 Анна підійшла до Ісусових батьків саме тоді, коли вони розмовляли з Симеоном. Вона подякувала Богові й розповіла про Ісуса всім, хто чекав визволення Єрусалиму.

39 Коли Йосип та Марія виконали все, що вимагалося Законом Господнім, вони повернулися до Ґалилеї, у своє рідне місто Назарет. 40 А Дитя росло, наливалося силою, мудрістю, і Божа благодать була на Ньому.

Подорож дванадцятирічного Ісуса до Єрусалиму

41 Щороку батьки Його вирушали до Єрусалиму на свято Пасхи. 42 Подалися вони, як завжди, й того року, коли Ісусові сповнилося дванадцять. 43 Як скінчилося свято, батьки верталися додому, а Хлопчик Ісус лишився в Єрусалимі, хоч батьки не знали про те. 44 Цілий день вони йшли, вважаючи, що Він десь тут, у гурті. Потім почали шукати Його серед своїх родичів та друзів. 45 І, не знайшовши, повернулися до Єрусалиму, сподіваючись знайти Його там.

46 І так сталося, що знайшли вони Його аж через три дні у храмі. Ісус сидів серед учителів, слухав їхню науку й ставив їм запитання. 47 І всі, хто чули Його, були здивовані Його розумінням та відповідями.

48 Побачивши Його, батьки були вражені, а Його мати звернулася до Нього: «Дитино, чому Ти зробив з нами таке? Твій батько і я страшенно переживали, розшукуючи Тебе». 49 А Він відповів: «Чому ви шукали Мене? Чи ви не знали, що Я мушу бути у домі Батька Мого?»[d] 50 Та вони не зрозуміли цієї відповіді.

51 Тоді Ісус повернувся із ними до Назарета, і Він слухався їх. Та Його мати зберігала все це в своїм серці. 52 Тож Ісус зростав мудрістю, статурою та ласкою Божою і людською.

Footnotes

  1. 2:19 Марія… своєму серці Або «Марія слухала все це і намагалася зрозуміти сказане».
  2. 2:22-24 кожен… Господові Див.: Вих. 13:2, 12.
  3. 2:29-32 Спасіння Ім’я «Ісус» означає «Спасіння».
  4. 2:49 у домі Батька Мого Або «там, де Я мушу виконувати справи Батька Мого».

І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.

І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,

щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.

І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...

10 Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.

11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

13 І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

14 Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

15 І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

17 А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

18 І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

19 А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

21 Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

22 А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

23 як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

24 і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

26 І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

27 І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

29 Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

30 бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

31 яке Ти приготував перед всіма народами,

32 Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

33 І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

35 і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

36 Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

37 удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

38 І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

39 А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

41 А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

42 І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

43 Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

44 Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.

47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...

49 А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?

50 Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.

51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.

52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.

The Birth of Jesus

In those days Caesar Augustus(A) issued a decree that a census should be taken of the entire Roman world.(B) (This was the first census that took place while[a] Quirinius was governor of Syria.)(C) And everyone went to their own town to register.

So Joseph also went up from the town of Nazareth in Galilee to Judea, to Bethlehem(D) the town of David, because he belonged to the house and line of David. He went there to register with Mary, who was pledged to be married to him(E) and was expecting a child. While they were there, the time came for the baby to be born, and she gave birth to her firstborn, a son. She wrapped him in cloths and placed him in a manger, because there was no guest room available for them.

And there were shepherds living out in the fields nearby, keeping watch over their flocks at night. An angel(F) of the Lord appeared to them, and the glory of the Lord shone around them, and they were terrified. 10 But the angel said to them, “Do not be afraid.(G) I bring you good news that will cause great joy for all the people. 11 Today in the town of David a Savior(H) has been born to you; he is the Messiah,(I) the Lord.(J) 12 This will be a sign(K) to you: You will find a baby wrapped in cloths and lying in a manger.”

13 Suddenly a great company of the heavenly host appeared with the angel, praising God and saying,

14 “Glory to God in the highest heaven,
    and on earth peace(L) to those on whom his favor rests.”

15 When the angels had left them and gone into heaven, the shepherds said to one another, “Let’s go to Bethlehem and see this thing that has happened, which the Lord has told us about.”

16 So they hurried off and found Mary and Joseph, and the baby, who was lying in the manger.(M) 17 When they had seen him, they spread the word concerning what had been told them about this child, 18 and all who heard it were amazed at what the shepherds said to them. 19 But Mary treasured up all these things and pondered them in her heart.(N) 20 The shepherds returned, glorifying and praising God(O) for all the things they had heard and seen, which were just as they had been told.

21 On the eighth day, when it was time to circumcise the child,(P) he was named Jesus, the name the angel had given him before he was conceived.(Q)

Jesus Presented in the Temple

22 When the time came for the purification rites required by the Law of Moses,(R) Joseph and Mary took him to Jerusalem to present him to the Lord 23 (as it is written in the Law of the Lord, “Every firstborn male is to be consecrated to the Lord”[b]),(S) 24 and to offer a sacrifice in keeping with what is said in the Law of the Lord: “a pair of doves or two young pigeons.”[c](T)

25 Now there was a man in Jerusalem called Simeon, who was righteous and devout.(U) He was waiting for the consolation of Israel,(V) and the Holy Spirit was on him. 26 It had been revealed to him by the Holy Spirit that he would not die before he had seen the Lord’s Messiah. 27 Moved by the Spirit, he went into the temple courts. When the parents brought in the child Jesus to do for him what the custom of the Law required,(W) 28 Simeon took him in his arms and praised God, saying:

29 “Sovereign Lord, as you have promised,(X)
    you may now dismiss[d] your servant in peace.(Y)
30 For my eyes have seen your salvation,(Z)
31     which you have prepared in the sight of all nations:
32 a light for revelation to the Gentiles,
    and the glory of your people Israel.”(AA)

33 The child’s father and mother marveled at what was said about him. 34 Then Simeon blessed them and said to Mary, his mother:(AB) “This child is destined to cause the falling(AC) and rising of many in Israel, and to be a sign that will be spoken against, 35 so that the thoughts of many hearts will be revealed. And a sword will pierce your own soul too.”

36 There was also a prophet,(AD) Anna, the daughter of Penuel, of the tribe of Asher. She was very old; she had lived with her husband seven years after her marriage, 37 and then was a widow until she was eighty-four.[e](AE) She never left the temple but worshiped night and day, fasting and praying.(AF) 38 Coming up to them at that very moment, she gave thanks to God and spoke about the child to all who were looking forward to the redemption of Jerusalem.(AG)

39 When Joseph and Mary had done everything required by the Law of the Lord, they returned to Galilee to their own town of Nazareth.(AH) 40 And the child grew and became strong; he was filled with wisdom, and the grace of God was on him.(AI)

The Boy Jesus at the Temple

41 Every year Jesus’ parents went to Jerusalem for the Festival of the Passover.(AJ) 42 When he was twelve years old, they went up to the festival, according to the custom. 43 After the festival was over, while his parents were returning home, the boy Jesus stayed behind in Jerusalem, but they were unaware of it. 44 Thinking he was in their company, they traveled on for a day. Then they began looking for him among their relatives and friends. 45 When they did not find him, they went back to Jerusalem to look for him. 46 After three days they found him in the temple courts, sitting among the teachers, listening to them and asking them questions. 47 Everyone who heard him was amazed(AK) at his understanding and his answers. 48 When his parents saw him, they were astonished. His mother(AL) said to him, “Son, why have you treated us like this? Your father(AM) and I have been anxiously searching for you.”

49 “Why were you searching for me?” he asked. “Didn’t you know I had to be in my Father’s house?”[f](AN) 50 But they did not understand what he was saying to them.(AO)

51 Then he went down to Nazareth with them(AP) and was obedient to them. But his mother treasured all these things in her heart.(AQ) 52 And Jesus grew in wisdom and stature, and in favor with God and man.(AR)

Footnotes

  1. Luke 2:2 Or This census took place before
  2. Luke 2:23 Exodus 13:2,12
  3. Luke 2:24 Lev. 12:8
  4. Luke 2:29 Or promised, / now dismiss
  5. Luke 2:37 Or then had been a widow for eighty-four years.
  6. Luke 2:49 Or be about my Father’s business