Add parallel Print Page Options

14 І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одного з фарисейських старшин, щоб хліба спожити, а вони назирали за Ним.

І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водянку.

Ісус же озвався й сказав до законників та фарисеїв: Чи вздоровляти в суботу годиться чи ні?

Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, уздоровив його та відпустив...

І сказав Він до них: Коли осел або віл котрогось із вас упаде до криниці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?

І вони не могли відповісти на це.

А як Він спостеріг, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запрошених притчу:

Коли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних,

і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє...

10 Але як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: Приятелю, сідай вище! Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою.

11 Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.

12 А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі.

13 Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих,

14 і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних!

15 Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!

16 Він же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох.

17 І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано.

18 І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!

19 А другий сказав: Я купив собі п'ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!

20 І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути.

21 І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих.

22 І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще.

23 І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій.

24 Кажу бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало!

25 Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:

26 Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!

27 І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм!

28 Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання,

29 щоб, коли покладе він основу, але докінчити не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,

30 говорячи: Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг...

31 Або який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спроможен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?

32 Коли ж ні, то, як той ще далеко, шле посольство до нього та й просить про мир.

33 Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм.

34 Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?

35 Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, її геть викидають. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Зцілення хворого на водянку

14 Якось у суботу Ісус прийшов до оселі одного з головних фарисеїв на обід. Присутні на обіді пильно стежили за кожним Його словом. Навпроти Ісуса сидів чоловік, хворий на водянку. Ісус запитав законників і фарисеїв: «Чи дозволено Законом зцілити хворого в суботу, чи ні?» Та вони мовчали. Тоді Ісус узяв хворого чоловіка та й зцілив його і відпустив. А по тому Він сказав законникам та фарисеям: «Якщо син ваш або віл упаде в криницю, невже ви не витягнете нещасного негайно, навіть коли це буде в суботу?» І їм нічого було відповісти Йому на це.

Будьте покірливі

Тоді Ісус розповів гостям притчу, бо помітив, як усі вони намагалися вибрати собі найпочесніше місце за столом. Він мовив: «Коли вас запрошують на весілля, не сідайте на місця для почесних гостей, бо серед запрошених може виявитися хтось важливіший за вас. І якщо так станеться, тоді хазяїн, який запросив вас обох, муситиме підійти до вас і сказати: „Поступіться своїм місцем цьому чоловікові”. І посоромленому, вам доведеться пересідати на менш почесне місце. 10 Тож якщо вас запросили на весілля, прийдіть і сядьте на найскромнішому місці. Тоді господар підійде до вас і скаже: „Друже, пересядь на почесніше місце”. Тоді буде честь вам перед всіма іншими гістьми. 11 Адже кожен, хто підноситься, буде принижений, а хто принизиться, буде піднесений».

12 І звернувся Ісус до хазяїна, який запросив Його: «Коли ви влаштовуєте обід або вечерю, не запрошуйте тільки своїх друзів або братів, або родичів, або багатих сусідів через те, що вони, мовляв, запрошуватимуть вас у відповідь, і ви отак повернете витрачене. 13 Ні, коли ви приймаєте гостей, запросіть бідних, калік, кривих і сліпих. 14 І в тому, що вони не мають чим віддати вам, але Бог відплатить вам у День воскресіння праведних».

Притча про запрошених на багату вечерю

(Мт. 22:1-10)

15 І почувши ці слова, один із тих, хто сиділи разом з Ісусом за столом, вигукнув: «Блаженний той, хто їстиме хліб у Царстві Божім!» 16 То Ісус промовив до нього: «Один чоловік приготував великий бенкет й запросив на нього багатьох людей. 17 І в призначений час він послав свого слугу до всіх запрошених зі словами: „Приходьте, вже все готове!”

18 Але всі вони почали вибачатися. Перший сказав: „Я придбав землю і саме зараз мушу їхати подивитися її, вибач, будь ласка”. 19 Інший промовив: „Я придбав п’ять пар волів і оце виряджаюся випробовувати їх. Вибач, будь ласка”. 20 А ще інший відповів: „Я щойно одружився і з цієї причини не можу прийти”.

21 Отож слуга повернувся і все це переказав господареві. Той страшенно розгнівався і сказав слузі: „Вийди мерщій на вулиці й майдани міста і приведи сюди бідних, калік, сліпих і кривих!”

22 Пізніше слуга доповів: „Господарю, те, що ти наказав, виконано, але місця за столом іще багато”. 23 Тоді хазяїн наказав слузі: „Йди на дороги й на загороди й приведи тих, кого знайдеш там, щоб дім мій був повен. 24 Бо кажу тобі, що ніхто з тих, хто був запрошений, але не прийшов, не покуштує моїх страв!”»

Хто може бути Ісусовим учнем

(Мт. 10:37-38)

25 Сила-силенна людей ішла разом з Ісусом. Тож Він сказав їм: 26 «Якщо хтось приходить до Мене, але не любить Мене дужче, ніж своїх батька й матір, дружину й дітей, братів і сестер, і навіть дужче, ніж своє життя, той не може бути учнем Моїм. 27 Той, хто не несе хреста страждання свого і не йде за Мною, той не може бути учнем Моїм.

28 Якщо хтось із вас надумає звести башту, то чи не візьметься він спершу підрахувати, у що це йому стане,—чи має він достатньо грошей, аби довести справу до кінця? 29-30 Бо інакше може статися, що він закладе фундамент, але неспроможний буде закінчити. То люди сміятимуться з нього й казатимуть: „Це той, хто почав будувати, але не зміг добудувати!”

31 Або коли цар вирушає на війну проти іншого царя, чи не сяде він спершу й не поміркує, а чи зможе він зі своїми десятьма тисячами воїнів протистояти ворогові, який має двадцять тисяч бійців? 32 І якщо він не може протистояти йому, то поки ворог ще далеко, чи не вишле він до нього посла з проханням про перемир’я?

33 Так само й кожен із вас: якщо не може кинути все своє майно, то не зможе бути Моїм учнем».

Ціна солі

(Мт. 5:13; Мк. 9:50)

34 «Сіль—добра річ. Але коли вона стає прісною і втрачає свій смак, як її знову солоною зробити? 35 Вона не годиться ні в землю, ні в купу гною. Її тоді просто викидають геть.

Хто має вуха, нехай слухає Мене!»