Вихід 16
Ukrainian Bible
16 І рушили вони з Єліму, і вся громада Ізраїлевих синів прибула до пустині Сін, що між Єлімом та між Сінаєм, п'ятнадцятого дня другого місяця по виході їх з єгипетського краю.
2 І стала ремствувати вся громада Ізраїлевих синів на Мойсея та на Аарона в пустині.
3 І говорили їм Ізраїлеві сини: Коли б ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім краї, як ми сиділи над горшком м'яса, як ми їли хліба досить! Бо ви вивели нас до цієї пустині, щоб поморити голодом увесь цей збір...
4 І промовив Господь до Мойсея: Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а народ виходитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб випробувати його, чи буде він ходити в Моєму Законі, чи ні.
5 А настане шостий день, то приготують, що принесуть, і буде подвійне супроти того, що збирають день-у-день.
6 І сказали Мойсей та Аарон до всіх Ізраїлевих синів: Настане вечір і ви довідаєтеся, що Господь вивів вас із єгипетського краю.
7 А настане ранок, то побачите славу Господню, бо Він почув ваші ремствування на Господа. А ми що, що ви ремствуєте на нас?
8 І сказав Мойсей: Довідаєтесь, як увечорі Господь дасть вам м'яса на їжу, а рано хліба на насичення, бо почув Господь ремствування ваші, що ви ремствуєте на Нього. А ми що? Не на нас ремствування ваше, а на Господа!
9 І сказав Мойсей до Аарона: Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ремствування!
10 І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, аж ось слава Господня показалася в хмарі!
11 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
12 Я почув ремствування Ізраїлевих синів. Промовляй до них, кажучи: Під вечір будете їсти м'ясо, а рано насититесь хлібом, і познаєте, що Я Господь, Бог ваш!
13 І сталося ввечорі, і знялися перепелиці, і покрили табір. А рано була верства роси навколо табору.
14 І піднялася верства тієї роси, аж ось на поверхні пустині щось дрібне, вузькувате, дрібне, немов паморозь на землі.
15 І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: Ман гу?, бо не знали, що то. А Мойсей відказав їм: Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.
16 Це те, що про нього Господь наказав: Збирайте з нього кожен у міру їди своєї, гомер на голову, за числом ваших душ: візьміть кожен для того, хто в наметі його.
17 І зробили так Ізраїлеві сини, і назбирали хто більше, а хто менше.
18 І зміряли вони гомером, і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, зібрали кожен у міру своєї їди!
19 І сказав до них Мойсей: Нехай ніхто не лишає з нього до ранку!
20 Та не послухали вони Мойсея, і дехто позоставляли з нього до ранку, а воно зачервивіло, і стало смердюче. І розгнівався на них Мойсей!
21 І збирали його щоранку, кожен у міру своєї їди. А розгрівалося сонце і воно розтавало.
22 І сталося шостого дня, поназбирували вони хліба подвійно, два гомери на одного. І посходилися всі начальники громади, і розповіли Мойсеєві.
23 А він сказав до них: Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра. Що будете пекти печіть, а що будете варити варіть, а все позостале покладіть собі на сховок до ранку.
24 І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділось воно, і черви не було в нім.
25 І сказав Мойсей: Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні не знайдете його на полі.
26 Шість день будете збирати його, а дня сьомого субота: не буде в ній того.
27 І сталося сьомого дня, повиходили були з народу збирати, та не знайшли.
28 І сказав Господь до Мойсея: Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та закони Мої?
29 Побачте, Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!
30 І сьомого дня народ відпочивав.
31 І назвав Ізраїлів дім ім'я тому: манна. Вона була, як коріяндрове насіння, біла, а смак її, як тісто в меду.
32 І сказав Мойсей: Оце те, що наказав Господь: Наповни нею гомер на сховок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського краю.
33 І сказав Мойсей до Аарона: Візьми одну посудину, і поклади туди повний гомер манни, і постав її перед Господнім лицем на сховок для ваших поколінь.
34 І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.
35 А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття їх до краю заселеного, їли манну аж до приходу їх до границі ханаанського Краю.
36 А гомер він десята частина ефи.
Исход 16
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Перепелиці та манна
16 Вони рушили з Елима, і вся громада Ізраїлевих дітей прийшла до пустелі Сін, що між Елимом і Синаєм. Це сталося на п’ятнадцятий день другого місяця, як вони вийшли з Єгипту. 2 Уся громада нарікала в пустелі на Мойсея та Аарона. 3 Народ ізраїльський таке сказав: «Шкода, що не загинули ми від руки Господа в Єгипетській землі, коли сиділи біля казанів з м’ясом і їли хліба досхочу, бо привели ви нас до цієї пустелі, щоб виморити всю громаду голодом».
4 Господь сказав Мойсеєві: «Я зроблю так, що хлібний дощ падатиме вам з неба. Хай народ піде й збиратиме щодня денну частку, щоб Я міг випробувати їх, та побачити, чи дотримуватимуться вони Мого Закону, чи ні. 5 На шостий день нехай приготують вдвічі більше, ніж збирають щоденно, бо субота—день Господній».
6 І сказали Мойсей та Аарон усім Ізраїлевим дітям: «Увечері ви довідаєтеся, що це Господь вивів вас із Єгипетської землі. 7 А вранці ви побачите славу Господа, бо Він почув ваші ремствування на Нього. Ви скаржилися на нас, та хоч зараз нам буде спокій!» 8 І Мойсей сказав: «Коли Господь дасть вам поїсти м’яса ввечері і хліба вранці досхочу, бо Господь почув ваші нарікання на Нього. А ми що, хто ми такі? Ваші ремствування не на нас, а на Господа».
9 Мойсей промовив до Аарона: «Скажи всій громаді Ізраїлевих дітей: „Станьте перед лицем Бога вашого, бо Він почув ваші скарги”». 10 Коли Аарон промовляв це до народу, то, повернувшись до пустелі, вони побачили славу Господа, що з’явилася в хмарі.
11 І Господь сказав Мойсеєві: 12 «Я почув нарікання Ізраїлевих дітей. Скажи їм: „Увечері ви їстимете м’ясо, а вранці матимете хліба досхочу, щоб знали, що Я—Господь, ваш Бог”». 13 Увечері налетіли перепелиці й укрили табір, ставши легкою здобиччю для євреїв, а вранці навколо табору випав шар роси. 14 Коли роса зійшла, то на поверхні пустелі зосталися тоненькі крупинки, ніби паморозь на землі.
15 Побачивши це, Ізраїлеві діти спитали одне одного: «Що це?»[a] Бо вони не знали, що то таке. Мойсей сказав їм: «Це хліб, що Господь дав вам на поживу. 16 Ось як наказав Господь: „Кожен із вас має набрати стільки, скільки може з’їсти. Візьміть по кошику[b] на людину, залежно від кількості людей у кожному намет”».
17 Ізраїлеві діти так і зробили. Дехто з них зібрав багато, а дехто—мало. 18 І коли поміряли кошиком, то з’ясувалося, що той, хто назбирав багато, не мав лишку, а той, хто назбирав мало, тому не бракувало. Кожен назбирав стільки, скільки міг з’їсти.
19 Мойсей сказав їм: «Нічого не лишайте до ранку». 20 Та вони не послухали Мойсея. Дехто лишив трохи на ранок, і завелися там черви, і воно запліснявіло. І Мойсей розгнівався на них. 21 Щоранку кожен із них збирав стільки, скільки міг з’їсти. Та коли сонце припікало, їжа танула. 22 У п’ятницю вони назбирали вдвічі більше—по два кошики на кожного. Всі старійшини громади прийшли й доповіли про це Мойсею. 23 Він же їм сказав: «Ось що наказував Господь: „Завтра день цілковитого відпочинку—свята субота для Господа. Печіть, що маєте пекти, й варіть, що маєте варити, а що залишиться, те відкладіть для себе й тримайте до ранку”».
24 Отже, відклали вони те до ранку, як звелів Мойсей. І не запліснявіло воно, й не позаводилися там черви. 25 Мойсей сказав: «Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні ви не знайдете нічого в полі. 26 Ви збиратимете протягом шести днів, а на сьомий, в суботу, вам потрібно спочивати».
27 Сьомого дня дехто пішов збирати у пустелю, та не знайшов там нічого. 28 Господь мовив до Мойсея: «Доки ж ви будете відмовлятися виконувати накази й закони Мої? 29 Послухайте, Господь дав вам суботу. Ось чому у п’ятницю Він дає вам їжі на два дні. І кожен із вас мусить лишатися де він є і не працювати сьомого дня».
30 Отже, народ відпочивав сьомого дня. 31 І назвали те сини Ізраїлеві манною. І була вона біла, наче те зерно коріандрове, і на смак, наче коржі з медом. 32 Мойсей сказав: «Ось що Господь звелів: „Слід зберегти кошик з манною для наступних поколінь, щоб вони побачили той хліб, яким Я вас годував у пустелі, коли вивів з Єгипетської землі”».
33 Мойсей сказав Аарону: «Візьми посудину, насип туди повний омер манни й постав його перед Господом зберігатися для наступних поколінь».
34 Як і наказав Господь Мойсею, Аарон поставив його перед Свідоцтвом для зберігання. 35 Ізраїлеві діти їли манну протягом сорока років, доки не прийшли до обіцяної, придатної землі на кордоні країни ханаанської. 36 Омер дорівнював одній десятій ефи[c].
Copyright © 2007 by Bible League International