Add parallel Print Page Options

41 І сталося по закінченні двох літ часу, і сниться фараонові, ось він стоїть над Річкою.

І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, і паслися на лузі.

А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.

І корови бридкі виглядом і худі тілом поз'їдали сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.

І знову заснув він. І снилося йому вдруге, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.

А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.

І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, а то був сон.

І сталося рано, і занепокоївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, та ніхто не міг відгадати їх фараонові.

І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: Я сьогодні згадую гріхи свої.

10 Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царської сторожі, мене й начальника пекарів.

11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм значенням.

12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.

13 І сталося, як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив.

14 І послав фараон, і покликав Йосипа, і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, і він прибув до фараона.

15 І промовив фараон до Йосипа: Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його.

16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: Не я, Бог дасть у відповідь мир фараонові.

17 І сказав фараон до Йосипа: Бачив я в сні своїм ось я стою на березі Річки.

18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони паслися на лузі.

19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридких, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.

20 І корови худі та бридкі поз'їдали сім корів перших ситих.

21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.

22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.

23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.

24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив.

25 І сказав Йосип до фараона: Сон фараонів один він. Що Бог робить, те Він звістив фараонові.

26 Семеро корів добрих то сім літ, і семеро колосків добрих сім літ вони. А сон один він.

27 А сім корів худих і бридких, що вийшли за ними, сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром то будуть сім літ голодних.

28 Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що Бог робить, те Він показав фараонові.

29 Ось приходять сім літ, великий достаток у всім краї єгипетськім.

30 А по них настануть сім літ голодних, і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.

31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане потім, бо він буде дуже тяжкий.

32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.

33 А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.

34 Нехай учинить фараон, і нехай призначить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.

35 І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.

36 І буде та їжа на запас для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, і край не буде знищений голодом.

37 І була ця річ добра в очах фараона та в очах усіх його рабів.

38 І сказав фараон своїм рабам: Чи знайдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?

39 І сказав фараон Йосипові: Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.

40 Ти будеш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь народ мій. Тільки троном я буду вищий від тебе.

41 І сказав фараон Йосипові: Дивись, я поставив тебе над усім краєм єгипетським.

42 І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йосипову, і зодягнув його в одежу віссонну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.

43 І зробив, що він їздив його другим повозом, і кричали перед обличчям його: Кланяйтеся! І поставив його над усім єгипетським краєм.

44 І сказав фараон Йосипові: Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім.

45 І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.

46 А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.

47 А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.

48 І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім краї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньому.

49 І зібрав Йосип збіжжя дуже багато, як морський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.

50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.

51 І назвав Йосип ім'я перворідному: Манасія, бо Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька.

52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо розмножив мене Бог у краї недолі моєї.

53 І скінчилися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.

54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.

55 Але виголоднів увесь єгипетський край, а народ став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: Ідіть до Йосипа. Що він вам скаже, те робіть.

56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.

57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.

Фараонів сон

41 Два роки по тому фараонові приснився сон, наче він стоїть на березі ріки Ніл. І виходить із Нілу сім корів, та такі гарні та вгодовані! І почали вони пастися в очереті. І ще сім корів вийшло з Нілу за ними, та такі бридкі та худі! Поставали вони поруч з тими на березі Нілу. Тоді бридкі та худі корови з’їли гарних та вгодованих. На цьому фараон прокинувся. І знову він заснув, і сниться йому вдруге: сім колосків з зерном, повні та гарні, і виростають вони з одного стебла. Ще сім колосків, але тонкі та зморщені від східного (гарячого) вітру виростають за ними. Потім тонкі колоски поглинули сім повних та гарних колосків. І прокинувся фараон, але то був лише сон.

Вранці дух його занепокоївся. І послав він по всіх чародіїв Єгипту та по своїх мудреців і розповів їм свої сни. Але ніхто не зміг розтлумачити їх фараонові.

Розповідь про Йосипа

Та головний виночерпій сказав фараонові: «Сьогодні я згадав свої провини. 10 Якось фараон розгнівався на своїх слуг і кинув мене й головного пекаря до в’язниці, під нагляд начальника варти. 11 Однієї ночі кожному з нас приснилися сни, та кожний з них мав своє значення. 12 З нами там був молодий єврей-раб, слуга начальника варти. Ми розповіли йому, а він розтлумачив нам наші сни, кожному значення його сну. 13 І сталося так, як він казав нам. Мене повернули на мою посаду, а пекаря повісили».

Йосип у фараона

14 То фараон послав по Йосипа, і його швиденько вивели з темниці. Йосип поголився, перевдягнувся й прийшов до фараона. 15 Фараон і каже йому: «Мені приснився сон, і немає нікого, хто може розтлумачити його. Та я чув про тебе, що ти вмієш тлумачити сни».

16 Йосип відповів фараонові: «Не я, але можливо Бог матиме ласку пояснити сни фараонові». 17 А фараон каже Йосипу: «У сні моєму стояв я на березі ріки Ніл. 18 Аж раптом виходять із Нілу сім вгодованих і добрих корів і пасуться в очереті. 19 За ними ще сім корів виходять, та такі бідні, бридкі й геть худі! Я ніколи не бачив таких бридких у всьому Єгипті. 20 І пожерли ті худі бридкі корови перших сімох, Угодованих. 21 І навіть тоді, коли вони пожерли їх, ніхто не міг сказати, що вони пожерли їх, вони залишилися такі ж бридкі, як і раніше. Тоді я прокинувся. 22 Далі я бачив уві сні сім колосків із зерном, і були вони повні та добрі, і росли вони з одного стебла. 23 За ними росло ще сім колосків, зів’ялі, тонкі та зморщені від східного (гарячого) вітру. 24 Тоді тонкі колоски проковтнули сім гарних. Я розповів це своїм жерцям, але ніхто з них не зміг розтлумачити того».

Йосипове тлумачення снів

25 Тоді Йосип сказав фараону: «Фараонові сни мають єдине значення. Бог повідомив фараонові про те, що Він згодом вчинить. 26 Сім добрих корів—сім (добрих) років, і сім добрих колосків з зерном—це також сім (добрих) років. Це один і той же сон. 27 Сім худих і бридких корів, що вийшли слідом за першими—це сім (поганих) років. Також і сім тонких колосків, зморщених від східного вітру—це сім голодних років. 28 Ось чому я кажу фараонові, що Бог відкрив йому те, що Він згодом зробить.

29 Послухай, протягом семи років добробут пануватиме на всій єгипетській землі. 30 За ними настануть сім голодних років, і весь добробут забудеться на єгипетській землі, і голод занапастить країну.

31 Час достатку забудеться через голод, що настане, бо буде він дуже тяжкий. 32 А що сон повторився фараонові двічі, то це означає, що було це призначено Богом, і що Бог зробить так, що все це незабаром збудеться.

33 Тож нехай зараз фараон знайде розумного й мудрого чоловіка і поставить його над усією єгипетською землею. 34 Нехай фараон вибере й призначить наглядачів за землею, щоб вони збирали п’яту частину всього, що дає єгипетська земля, протягом семи років статків. 35 Вони мусять зібрати все збіжжя за ті сім урожайних років, що настануть. Вони також мусять заготовити хліб, згідно з фараоновим наказом, у містах і зберігати його. 36 І ці харчі будуть запасом для країни на сім голодних років, що прийдуть на Єгипетську землю, щоб голод не занапастив землю».

37 Сказане дуже сподобалося фараонові та всім його підлеглим. 38 Фараон сказав своїм підлеглим: «Чи можемо ми знайти чоловіка такого, як цей, що має Дух Божий у собі?» 39 І звернувся фараон до Йосипа: «Оскільки Бог відкрив тобі все це, то немає нікого розумнішого й мудрішого від тебе. 40 Ти відповідатимеш за мій дім, а мої люди слухатимуться твого слова. Лиш я на троні буду вищим від тебе». 41 І ще сказав фараон Йосипу: «Послухай-но, я доручаю тобі правити всією єгипетською землею».

42 Тоді фараон зняв з пальця перстень зі своєю печаткою і надів його Йосипові на палець. Потім він вбрав Йосипа в тонкі льняні шати і почепив золотий ланцюжок йому на шию. 43 І везли Йосипа на другій за фараоновою колісниці, і люди гукали поперед нього: «Вклоняйтеся!» Тож доручив фараон йому правити всією єгипетською землею. 44 І сказав фараон Йосипу: «Я фараон, тому без твого дозволу ніхто у всій землі Єгипетській не посміє ворухнути рукою, чи ступити ногою».

45 І дав фараон Йосипові ім’я Цафенат-Панеа[a]. Він також дав йому за дружину Асенат, дочку Потіфера, жреця з Она. І пройшов тоді Йосип по всій землі Єгипетській.

46 Йосипу було тридцять років, коли він почав служити фараону, єгипетському царю. Залишивши фараона, він подорожував по всій єгипетській землі. 47 Протягом семи врожайних років земля рясно родила. 48 Йосип збирав увесь хліб семи років, коли був достаток у Єгипті, і складав його в містах. Він складав у містах хліб, зібраний навколо кожного з них. 49 І зібрав Йосип зерна так багато, як того піску морського, так багато, що перестав міряти. Його було дуже багато.

50 Перед тим, як настали голодні роки, у Йосипа народилося двоє синів. Їх народила йому Асенат, дочка Потіфера, жреця з Она. 51 Йосип назвав первістка Манассією[b], мовивши: «Бог дав мені забути про всі мої біди, про батьків дім». 52 Другого сина Йосип назвав Ефраїмом[c], мовивши: «Бог дав мені дітей на землі тривог моїх».

Голод

53 Скінчилися сім років достатку в Єгипетській землі. 54 І прийшли сім голодних років, як і казав Йосип. Голод був по всіх землях, але у всьому Єгипті скрізь був хліб. 55 Коли ж у всьому Єгипті почав відчуватися голод, люди заволали до фараона щодо хліба, та фараон сказав усьому Єгипту: «Звертайтеся до Йосипа й робіть те, що він вам скаже».

56 Коли голод охопив усю країну, Йосип повідчиняв усі комори, де зберігалося зерно, і почав продавати його єгиптянам, бо голод лютував на єгипетській землі. 57 Люди з усіх усюд приходили в Єгипет до Йосипа, щоб купити хліба, бо голод лютував по всій землі.

Footnotes

  1. 41:45 Цафенат-Панеа Це єгипетське ім’я, очевидно, означає «Той, що береже життя», але гебрейською воно означає «Людина, що тлумачить таємне».
  2. 41:51 Манассією Манассія в перекладі з гебрейської означає «забути».
  3. 41:52 Ефраїмом Ефраїм у перекладі з гебрейської означає «Двічі плодоносний».

Pharaoh’s Dreams

41 When two full years had passed, Pharaoh had a dream:(A) He was standing by the Nile,(B) when out of the river there came up seven cows, sleek and fat,(C) and they grazed among the reeds.(D) After them, seven other cows, ugly and gaunt, came up out of the Nile and stood beside those on the riverbank. And the cows that were ugly and gaunt ate up the seven sleek, fat cows. Then Pharaoh woke up.(E)

He fell asleep again and had a second dream: Seven heads of grain,(F) healthy and good, were growing on a single stalk. After them, seven other heads of grain sprouted—thin and scorched by the east wind.(G) The thin heads of grain swallowed up the seven healthy, full heads. Then Pharaoh woke up;(H) it had been a dream.

In the morning his mind was troubled,(I) so he sent for all the magicians(J) and wise men of Egypt. Pharaoh told them his dreams, but no one could interpret them for him.(K)

Then the chief cupbearer said to Pharaoh, “Today I am reminded of my shortcomings.(L) 10 Pharaoh was once angry with his servants,(M) and he imprisoned me and the chief baker in the house of the captain of the guard.(N) 11 Each of us had a dream the same night, and each dream had a meaning of its own.(O) 12 Now a young Hebrew(P) was there with us, a servant of the captain of the guard.(Q) We told him our dreams, and he interpreted them for us, giving each man the interpretation of his dream.(R) 13 And things turned out exactly as he interpreted them to us: I was restored to my position, and the other man was impaled.(S)

14 So Pharaoh sent for Joseph, and he was quickly brought from the dungeon.(T) When he had shaved(U) and changed his clothes,(V) he came before Pharaoh.

15 Pharaoh said to Joseph, “I had a dream, and no one can interpret it.(W) But I have heard it said of you that when you hear a dream you can interpret it.”(X)

16 “I cannot do it,” Joseph replied to Pharaoh, “but God will give Pharaoh the answer he desires.”(Y)

17 Then Pharaoh said to Joseph, “In my dream I was standing on the bank of the Nile,(Z) 18 when out of the river there came up seven cows, fat and sleek, and they grazed among the reeds.(AA) 19 After them, seven other cows came up—scrawny and very ugly and lean. I had never seen such ugly cows in all the land of Egypt. 20 The lean, ugly cows ate up the seven fat cows that came up first. 21 But even after they ate them, no one could tell that they had done so; they looked just as ugly as before. Then I woke up.

22 “In my dream I saw seven heads of grain, full and good, growing on a single stalk. 23 After them, seven other heads sprouted—withered and thin and scorched by the east wind. 24 The thin heads of grain swallowed up the seven good heads. I told this to the magicians, but none of them could explain it to me.(AB)

25 Then Joseph said to Pharaoh, “The dreams of Pharaoh are one and the same.(AC) God has revealed to Pharaoh what he is about to do.(AD) 26 The seven good cows(AE) are seven years, and the seven good heads of grain are seven years; it is one and the same dream. 27 The seven lean, ugly cows that came up afterward are seven years, and so are the seven worthless heads of grain scorched by the east wind: They are seven years of famine.(AF)

28 “It is just as I said to Pharaoh: God has shown Pharaoh what he is about to do.(AG) 29 Seven years of great abundance(AH) are coming throughout the land of Egypt, 30 but seven years of famine(AI) will follow them. Then all the abundance in Egypt will be forgotten, and the famine will ravage the land.(AJ) 31 The abundance in the land will not be remembered, because the famine that follows it will be so severe. 32 The reason the dream was given to Pharaoh in two forms is that the matter has been firmly decided(AK) by God, and God will do it soon.(AL)

33 “And now let Pharaoh look for a discerning and wise man(AM) and put him in charge of the land of Egypt.(AN) 34 Let Pharaoh appoint commissioners(AO) over the land to take a fifth(AP) of the harvest of Egypt during the seven years of abundance.(AQ) 35 They should collect all the food of these good years that are coming and store up the grain under the authority of Pharaoh, to be kept in the cities for food.(AR) 36 This food should be held in reserve for the country, to be used during the seven years of famine that will come upon Egypt,(AS) so that the country may not be ruined by the famine.”

37 The plan seemed good to Pharaoh and to all his officials.(AT) 38 So Pharaoh asked them, “Can we find anyone like this man, one in whom is the spirit of God[a]?”(AU)

39 Then Pharaoh said to Joseph, “Since God has made all this known to you,(AV) there is no one so discerning and wise as you.(AW) 40 You shall be in charge of my palace,(AX) and all my people are to submit to your orders.(AY) Only with respect to the throne will I be greater than you.(AZ)

Joseph in Charge of Egypt

41 So Pharaoh said to Joseph, “I hereby put you in charge of the whole land of Egypt.”(BA) 42 Then Pharaoh took his signet ring(BB) from his finger and put it on Joseph’s finger. He dressed him in robes(BC) of fine linen(BD) and put a gold chain around his neck.(BE) 43 He had him ride in a chariot(BF) as his second-in-command,[b](BG) and people shouted before him, “Make way[c]!”(BH) Thus he put him in charge of the whole land of Egypt.(BI)

44 Then Pharaoh said to Joseph, “I am Pharaoh, but without your word no one will lift hand or foot in all Egypt.”(BJ) 45 Pharaoh gave Joseph(BK) the name Zaphenath-Paneah and gave him Asenath daughter of Potiphera, priest(BL) of On,[d](BM) to be his wife.(BN) And Joseph went throughout the land of Egypt.

46 Joseph was thirty years old(BO) when he entered the service(BP) of Pharaoh king of Egypt. And Joseph went out from Pharaoh’s presence and traveled throughout Egypt. 47 During the seven years of abundance(BQ) the land produced plentifully. 48 Joseph collected all the food produced in those seven years of abundance in Egypt and stored it in the cities.(BR) In each city he put the food grown in the fields surrounding it. 49 Joseph stored up huge quantities of grain, like the sand of the sea;(BS) it was so much that he stopped keeping records because it was beyond measure.

50 Before the years of famine came, two sons were born to Joseph by Asenath daughter of Potiphera, priest of On.(BT) 51 Joseph named his firstborn(BU) Manasseh[e](BV) and said, “It is because God has made me forget all my trouble and all my father’s household.” 52 The second son he named Ephraim[f](BW) and said, “It is because God has made me fruitful(BX) in the land of my suffering.”

53 The seven years of abundance in Egypt came to an end, 54 and the seven years of famine(BY) began,(BZ) just as Joseph had said. There was famine in all the other lands, but in the whole land of Egypt there was food. 55 When all Egypt began to feel the famine,(CA) the people cried to Pharaoh for food. Then Pharaoh told all the Egyptians, “Go to Joseph and do what he tells you.”(CB)

56 When the famine had spread over the whole country, Joseph opened all the storehouses and sold grain to the Egyptians,(CC) for the famine(CD) was severe throughout Egypt.(CE) 57 And all the world came to Egypt to buy grain from Joseph,(CF) because the famine was severe everywhere.(CG)

Footnotes

  1. Genesis 41:38 Or of the gods
  2. Genesis 41:43 Or in the chariot of his second-in-command; or in his second chariot
  3. Genesis 41:43 Or Bow down
  4. Genesis 41:45 That is, Heliopolis; also in verse 50
  5. Genesis 41:51 Manasseh sounds like and may be derived from the Hebrew for forget.
  6. Genesis 41:52 Ephraim sounds like the Hebrew for twice fruitful.