Add parallel Print Page Options

14 А оце те, що посіли Ізраїлеві сини в ханаанському Краї, що дали їм на спадок священик Елеазар, і Ісус, син Навинів, та голови батьків племен Ізраїлевих синів.

Жеребком приділили їхній спадок, як наказав був Господь через Мойсея, дев'яти племенам і половині племени.

Бо дав Мойсей насліддя двох племен, та половини племени по той бік Йордану, а Левитам спадку не дав серед них.

Бо Йосипових синів було двоє поколінь, Манасія та Єфрем, а Левитам не дали спадку в Краю, а тільки міста на оселення та їхні пасовиська для їхньої худоби та для їхнього маєтку.

Як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини, та й поділили Край.

І підійшли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Калев, син Єфуннеїв, кеназзеянин: Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.

Я був віку сорока літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа вивідати той Край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм.

А мої браття, що ходили зо мною, знесилили були серце народу, а я обставав за Господом, Богом моїм.

І присягнув Мойсей того дня, говорячи: Поправді кажу, той Край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спадок тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обставав за Господом, Богом моїм.

10 А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п'ять літ відтоді, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.

11 Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і виходити, і приходити.

12 А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там велетні та великі укріплені міста. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь.

13 І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хеврон за спадок.

14 Тому став Хеврон Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзеянинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обставав за Господом, Богом Ізраїля.

15 А ім'я Хеврону давніше було Кір'ят-Арба, що між велетнів був найбільший чоловік. А Край заспокоївся від війни.

Розподіл земель, що на захід від Йордану

14 Ось землі, одержані ізраїльтянами у спадщину на землі Ханаану, які священик Елеазар і Ісус, син Навина, та старійшини родів Ізраїлю розподілили між ними. Розподіл відбувався за жеребом між дев’ятьма колінами та половиною коліна Манассієвого, як і повелів був Господь через Мойсея. Оскільки Мойсей по той бік Йордану віддав землі у спадщину двом колінам: Рувимову та Ґадову і півколіну Манассієвому—а левитам не дав ніякого наділу. Від Йосипа пішло два коліна: Манассієве та Ефраїмове—а левити не одержали у спадщину ніякої землі, крім міст, де вони могли жити, та прилеглих пасовиськ для їхніх стад і отар.

Ізраїльтяни зробили саме так, як звелів Господь Мойсею. Вони розподілили землі.

Частка Калева

Якось до Ісуса у Ґілґал прийшли люди з коліна Юдиного, і Калев, син кенизіта Єфунне, сказав йому: «Ти знаєш, що Господь сказав Мойсею, людині Божій[a], про тебе і про мене у Кадеш-Барнеа. Мені було сорок років, коли Мойсей, слуга Господа, послав мене з Кадеш-Барнеа розвідати землі. Повернувшись, я щиросердо про все доповів. Але інші, хто ходив зі мною, залякували народ своїми розповідями. Я ж цілком вірив Господу, Богу своєму. Того дня Мойсей пообіцяв мені: „Без сумніву, земля, яку ти розвідав, належатиме тобі й нащадкам твоїм назавжди, бо ти справді вірний Господу моєму Богу”.

10 І ось подивися: Господь зберіг мені життя, як і сказав, ще на сорок п’ять років відтоді, як Господь сказав це Мойсею, доки ізраїльтяни блукали пустелею. І тепер я тут, і мені вісімдесят п’ять років. 11 Я й зараз у силі, як і тоді, коли Мойсей посилав мене в розвідку. Моя сила й сьогодні та ж сама, що й тоді, я можу вирушити в бій і повернутися. 12 Тож віддай мені тепер той гірський край, що його обіцяв мені того дня Господь. Бо ти чув тоді, що анакійці живуть там, і в них великі укріплені міста. Та як Господь буде зі мною, я вижену їх звідти, як Господь і обіцяв».

13 Тож Ісус благословив його і віддав Хеврон у володіння Калеву, сину Єфунне. 14 Отож, Хеврон і сьогодні належить Калеву, сину кенизіта Єфунне і його нащадкам, бо він вірив і підкорявся Господу Богу Ізраїлю. 15 (Раніше Хеврон називався Киріат-Арва, на честь видатного чоловіка з роду анакійців, якого звали Арва). Тоді на цій землі запанував мир.

Footnotes

  1. 14:6 людині Божій Або «Своєму слузі».