Add parallel Print Page Options

59 Ото ж бо, Господня рука не скоротшала, щоб не помагати, і Його вухо не стало тяжким, щоб не чути,

бо то тільки переступи ваші відділювали вас від вашого Бога, і ваші провини ховали обличчя Його від вас, щоб Він не почув,

бо ваші долоні заплямлені кров'ю, ваші ж пальці беззаконням, уста ваші говорять неправду, язик ваш белькоче лихе!

Немає нікого, хто б кликав на суд, і нікого нема, хто судився б поправді, кожен надію кладе не марноту й говорить неправду, вагітніє бідою й породжує злочин!

Висиджують яйця гадючі та тчуть павутиння: хто з'їсть з їхніх яєць, помирає, а з розбитого гадина вийде...

Нитки їхні не стануть одежею, і виробами своїми вони не покриються: їхні діла діла кривди, і в їхніх руках чин насильства...

Їхні ноги біжать на лихе, і спішать проливати невинну кров, їхні думки думки кривдні, руїна й погибіль на їхніх дорогах!

Дороги спокою не знають, і правосуддя немає на їхніх стежках, вони покрутили собі свої стежки, і кожен, хто нею ступає, не знає спокою.

Тому віддалилося право від нас, і не сягає до нас справедливість! чекаємо світла, та ось темнота, чекаємо сяйва та й у темнощах ходимо!

10 Ми мацаємо, мов невидющі, за стіну, навпомацки ходимо, мов ті безокі; спотикаємося ми опівдні, немов би смерком, між здоровими ми, як померлі!...

11 Усі ми ревемо, як ведмеді, і мов голуби ті постійно воркочемо, чекаємо права й немає, спасіння й від нас віддалилось воно...

12 Бо помножились наші переступи перед Тобою, і свідкують на нас гріхи наші, бо з нами переступи наші, а наші провини ми знаємо їх!

13 Ми зраджували й говорили неправду на Господа, і повідступали від нашого Бога, казали про утиск та відступ, вагітніли й видумували з свого серця слова неправдиві...

14 І правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда ж не може прийти,

15 і істина зникла, а той, хто від злого відходить, грабований... І це бачить Господь, і лихе в Його очах, що права нема!

16 І Він бачив, що немає нікого, і дивувавсь, що немає заступника... Та рамено Його Йому допомогло, і Його справедливість підперла Його,

17 і Він зодягнув справедливість, як панцер, а шолома спасіння на Свою голову, і зодягнув шати помсти, як одяг, і покрився горливістю, мов би плащем!

18 Надолужить Він гнівом Своїм ворогам згідно з учинками їхніми, Своїм супротивним заплатою, островам надолужить заплату.

19 І будуть боятися Ймення Господнього з заходу, а слави Його зо схід сонця, бо прийде, як річка рвучка, вітер Господній її пожене,

20 і прийде Викупитель Сіонові й тим, хто вернувся із прогріху в Якові, каже Господь.

21 А Я ось із ними умова Моя, говорить Господь: Мій Дух, який на тобі, та слова Мої, що поклав Я до уст твоїх, не уступлять вони з твоїх уст, і з уст нащадків твоїх, і з уст нащадків потомства твого, говорить Господь, відтепер й аж навіки!

Лихі люди мусять змінити своє життя

59 Послухайте, у Господа достатньо сил,
    щоб врятувати вас.
    Він почує вас, коли просите в Нього допомоги.
Але ваші гріхи стали поміж вами й Богом.
    Ваші гріхи сховали Його обличчя від вас,
    і Він не чує вас.
Бо руки ваші заплямовані кров’ю, а пальці—виною,
    ваші уста плетуть брехню,
    а язики бурмочуть щось лихе.
Ніхто не звинувачує правдиво,
    ніхто не виправдовується чесно,
    добиваючись правди.
Усі покладаються на облудні докази, всі брешуть.
    Вони вагітніють лихом і народжують зло.
Вони народжують зло,
    немов гадюка кладе яйця.
Хто ці яйця їсть, той вмирає,
    бо з розбитих яєць виповзають отруйні змії.
    Вони брехню, неначе павутиння тчуть.
Павутиння обману цих людей—не одяг,
    вони не зможуть приховатися за облудними намірами.
Вони чинять зло,
    чинять насильство власноруч.
Ноги несуть їх до злих вчинків,
    вони квапливо вбивають невинних людей.
Їхні наміри кривдні.
    Хоч би де вони з’являлися,
    всюди приносять розруху й руїну.
Вони не знають шляхів до миру,
    на їхніх життєвих стежках немає справедливості.
Вони зробили свої шляхи плутаними,
    а тому кожен, хто стає на такий шлях,
    не знатиме миру й спокою.

Гріх Ізраїлю

Тому від нас далеко милосердя Бога,
    спасіння не дійде до нас від Нього.
На світло ми чекаємо, та живемо в пітьмі,
    ми хочемо яскраве світло бачить,
    а мусимо іти крізь темряву густу.
10 У пошуках дороги, попідтинню, як сліпі,
    йдемо і ми, незрячі, все шукаєм шлях.
Ми спотикаємось опівдні, наче уночі,
    мов мертві падаєм до долу.
11 Ревемо, як ведмеді, стогнемо,
    знесилившись, мов голуби.
Чекаєм справедливості, її ж немає,
    чекаєм на спасіння, а воно не йде.
12 Багато чим перед Тобою завинили,
    гріхи засвідчують провини наші,
    свого беззаконня ми свідомі.
13 Повстали проти Господа і зрадили у вірі,
    від Бога відвернулися,
натомість все теревенили про гноблення й непослух,
    плели брехню, що виношена у серцях.
14 Ми справедливість відштовхнули,
    ми праведність прогнали,
на вулицях ледь шкутильгає правда,
    а чесності закритий вхід у місто.
15 Немає правди, всіх,
    хто не приймає зла, грабують.

Господь побачив це й засумував,
    бо справедливості немає.
16 Помітив Він, що не лишилося нікого,
    хто б кинувся допомогти. Він прогнівився.
Тоді здобув Він перемогу силою власною,
    і власна доброта Йому підтримкою була.
17 Господь у лати доброти вдягнувся,
    шолом спасіння укріпив на голові,
    накинув шати справедливості,
    ще й мантією великої любові[a] обгорнувся.
18 Він ворогам відплатить, як годиться:
    своїм неприятелям—гнівом,
    покаранням—ворогам,
    відплатить тим, хто заслужив в краях далеких.
19 Тому на заході почнуть від страху шанувати ім’я Господнє,
    на сході поважати стануть Його славу.
Він прийде, як ріка нестримна,
    яку несе Господній вітер.

20 Так каже Господь: «Визволитель[b] прийде в Сіон,
    до тих із роду Якова,
    хто відвернувсь від лиходійства».

21 Господь каже: «Я укладу з ними Угоду. Мій Дух, що з вами живе, і Мої слова, які Я вклав у ваші уста, ніколи не залишать ні вас, ні ваших дітей, ні дітей ваших дітей відтепер і повіки». Так звелів Господь.

Footnotes

  1. 59:17 любові Це гебрейське слово означає «любов», «гнів», «ненависть», «ревнощі» тощо.
  2. 59:20 Визволитель Буквально «той, сплачує викуп за свободу раба».

Sin, Confession and Redemption

59 Surely the arm(A) of the Lord is not too short(B) to save,
    nor his ear too dull to hear.(C)
But your iniquities have separated(D)
    you from your God;
your sins have hidden his face from you,
    so that he will not hear.(E)
For your hands are stained with blood,(F)
    your fingers with guilt.(G)
Your lips have spoken falsely,(H)
    and your tongue mutters wicked things.
No one calls for justice;(I)
    no one pleads a case with integrity.
They rely(J) on empty arguments, they utter lies;(K)
    they conceive trouble and give birth to evil.(L)
They hatch the eggs of vipers(M)
    and spin a spider’s web.(N)
Whoever eats their eggs will die,
    and when one is broken, an adder is hatched.
Their cobwebs are useless for clothing;
    they cannot cover themselves with what they make.(O)
Their deeds are evil deeds,
    and acts of violence(P) are in their hands.
Their feet rush into sin;
    they are swift to shed innocent blood.(Q)
They pursue evil schemes;(R)
    acts of violence mark their ways.(S)
The way of peace they do not know;(T)
    there is no justice in their paths.
They have turned them into crooked roads;(U)
    no one who walks along them will know peace.(V)

So justice is far from us,
    and righteousness does not reach us.
We look for light, but all is darkness;(W)
    for brightness, but we walk in deep shadows.
10 Like the blind(X) we grope along the wall,
    feeling our way like people without eyes.
At midday we stumble(Y) as if it were twilight;
    among the strong, we are like the dead.(Z)
11 We all growl like bears;
    we moan mournfully like doves.(AA)
We look for justice, but find none;
    for deliverance, but it is far away.

12 For our offenses(AB) are many in your sight,
    and our sins testify(AC) against us.
Our offenses are ever with us,
    and we acknowledge our iniquities:(AD)
13 rebellion(AE) and treachery against the Lord,
    turning our backs(AF) on our God,
inciting revolt and oppression,(AG)
    uttering lies(AH) our hearts have conceived.
14 So justice(AI) is driven back,
    and righteousness(AJ) stands at a distance;
truth(AK) has stumbled in the streets,
    honesty cannot enter.
15 Truth(AL) is nowhere to be found,
    and whoever shuns evil becomes a prey.

The Lord looked and was displeased
    that there was no justice.(AM)
16 He saw that there was no one,(AN)
    he was appalled that there was no one to intervene;(AO)
so his own arm achieved salvation(AP) for him,
    and his own righteousness(AQ) sustained him.
17 He put on righteousness as his breastplate,(AR)
    and the helmet(AS) of salvation on his head;
he put on the garments(AT) of vengeance(AU)
    and wrapped himself in zeal(AV) as in a cloak.
18 According to what they have done,
    so will he repay(AW)
wrath to his enemies
    and retribution to his foes;
    he will repay the islands(AX) their due.
19 From the west,(AY) people will fear the name of the Lord,
    and from the rising of the sun,(AZ) they will revere his glory.(BA)
For he will come like a pent-up flood
    that the breath(BB) of the Lord drives along.[a]

20 “The Redeemer(BC) will come to Zion,(BD)
    to those in Jacob who repent of their sins,”(BE)
declares the Lord.

21 “As for me, this is my covenant(BF) with them,” says the Lord. “My Spirit,(BG) who is on you, will not depart from you,(BH) and my words that I have put in your mouth(BI) will always be on your lips, on the lips of your children and on the lips of their descendants—from this time on and forever,” says the Lord.

Footnotes

  1. Isaiah 59:19 Or When enemies come in like a flood, / the Spirit of the Lord will put them to flight