Ісая 33
Ukrainian Bible
33 Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...
2 Господи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням!
3 Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди.
4 І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї.
5 Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою.
6 І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його.
7 Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру.
8 Биті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину...
9 Сумує та слабне земля, засоромився й в'яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили...
10 Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений!
11 Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере...
12 І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені...
13 Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу!
14 Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу?
15 Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,
16 той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!
17 Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку.
18 Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти?
19 Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти.
20 Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мешкання спокійне, скинію ту незрушиму, кілля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.
21 Бо величний Господь для нас тільки отам, місце потоків й просторих річок, не ходить по ньому весловий байдак, і міцний корабель не перейде його.
22 Бо Господь наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе!
23 Опустилися шнури твої, не зміцняють підвалини щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть.
24 І не скаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе.
Исаия 33
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Зло породжує зло
33 Горе тобі, руйнівнику,
якого спустошення не зачепило!
Горе тобі, зраднику, якого ніхто не зрадив.:
Коли ви закінчите спустошувати, вас самих знищать.
Коли ви кінчите зраджувати, вас зрадять.
Тоді всі почнуть благати Бога:
2 «О, Господи, яви нам доброту Свою,
бо ми чекаємо на Тебе!
Дай сили нам щоранку!
Будь порятунком у нелегкий час!
3 Втекли народи, бо могутній голос Твій їх налякав,
розбіглись навкруги, як тільки Ти піднявся».
4 Вашу здобич зберуть, як коників збирають,
як сарана налітає на поживу, так неї накинуться.
5 Господь—величний і живе Він на висоті.
Він сповнює Сіон справедливістю і добротою.
6 Він принесе тобі процвітання.
Він збагатить тебе спасінням, мудрістю і знаннями.
Шанувати Господа—ось той скарб, який Він дарує.
7 Послухай, як гірко плачуть на вулицях сміливці[a].
Посланці миру[b] й спокою тяжко ридають.
8 Дороги опустіли, ніхто не подорожує шляхами.
Укладену Угоду порушили,
свідкам[c] не вірять, нікого не поважають.
9 Земля у жалобі страждає і слабне.
Ливан присоромлений гине.
Долина Шарон схожа на пустелю,
в Башані й Кармелі облетіло листя.
10 Господь говорить:
«Тепер Я піднімусь, тепер Я випростаюсь,
тепер Я вознесусь, та стану найважливішим для людей.
11 Ви займаєтесь нікчемними справами,
що, мов полова й сіно, нічого не варті.
Ваш дух—то вогонь, що пожирає вас.
12 Народи горітимуть,
доки їхні кістки не перетворяться на вапно.
Вони згорять у полум’ї, мов колючки.
13 Почуйте, що Я зробив, ті, хто живе далеко,
й ті, хто поруч, пізнайте Мою силу».
14 Грішники в Сіоні перелякані,
тремтять від страху безбожники.
Вони говорять: «Хіба може хтось із-поміж нас
вижити у цьому всепоглинаючому вогню[d]?
Хіба може хоча б хтось жити поряд
із пожираючим вогнем, що палає вічно?»
15 Люди, які чесно живуть і правдиво говорять,
які не хочуть наживатися, гноблячи інших,
які не беруть хабарів, які затуляють вуха,
щоб не слухати про криваві змови,
й заплющують очі, аби не бачити зла,
16 такі люди житимуть безпечно,
для них знайдеться затишне місце в укріпленнях скелястих.
Їм буде що їсти, не скінчиться у них вода.
17 Ваші очі побачать Царя у всій Його величі,
ви побачите землю, що розкинеться далеко навсібіч.
18 Ви подумки згадуватимете про жах минулий:
«Де той, хто рахував податки?
Де ті, що прийшли із країн далеких,
чий говір нам не був відом?
Де той вивідувач, хто башти перелічив?
Всі згинули безслідно!
19 Ти не побачиш самовдоволених людей,
мову яких не можна зрозуміти,
бо вона надто нерозбірлива й нечітка».
Бог захистить Єрусалим
20 Поглянь на Сіон, місто наших свят.
Твої очі побачать Єрусалим,
мирну оселю, шатро, що не ворухнеться,
бо кілочки не вирвуться з землі
й жодна мотузка не порветься.
21 Бо там Господь могутній буде для нас.
Це буде край річок і широких каналів,
де не ходять човни зі стерном і великі судна.
22 Бо Господь—наш суддя.
Господь—наш законодавець.
Господь—наш цар, він нас спасе.
23 Твої канати ослабли, вороже.
Вони не утримують міцно щоглу
і не напинають вітрило.
Більшість здобичі буде поділено,
так що навіть і кульгавий отримає свою частку у війні.
24 Жоден із мешканців не скаже: «Я хворий».
Народу, що там живе,
забудуться й простяться гріхи його.
Copyright © 2007 by Bible League International