Add parallel Print Page Options

29 Горе Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у нім таборував! Рік до року додайте, хай свята закінчать свій круг!

І притисну Аріїла, і станеться лемент та плач, і він стане на мене, як огнище Боже.

І отаборюся проти тебе навколо, і сторожею стисну тебе, і башти поставлю на тебе.

І ти будеш понижений, і будеш з землі говорити, і приглушено буде звучати твоє слово. І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепотітиме з пороху слово твоє.

І буде юрба ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників мов полова зниклива, і це станеться нагло, раптовно..

Господь Саваот тебе громом та трусом навідає, і шумом великим, вихром та бурею, та огняним їдким полум'ям.

І буде, як сон, як видіння нічне та юрба всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти твердині його, і хто йому докучає.

І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він і порожня душа його, і мов спрагнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він і ось змучений, а душа його спрагнена! Так буде натовпові всіх народів, що підуть війною на гору Сіон.

Одубійте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й осліпніть! Вони повпивалися, та не вином, захитались, та не від п'янкого напою,

10 бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьмарив пророків і ваших голів та провидців!

11 І буде вам кожне видіння, немов би слова запечатаної книжки, що дають її тому, хто вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Не можу, вона ж запечатана.

12 І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Я не вмію читати.

13 І промовив Господь: За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене заучена заповідь людська,

14 тому Я ось ізнову предивне вчиню з цим народом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.

15 Горе тим, що глибоко задум ховають від Господа, і чиняться в темряві їхні діла, і що говорять вони: Хто нас бачить, і хто про нас знає?

16 О, ваша фальшивосте! Чи ганчар уважається рівним до глини? Чи зроблене скаже про майстра свого: Він мене не зробив, а твір про свого творця говоритиме: Він не розуміє цього?

17 Хіба за короткого часу Ліван на садка не обернеться, а садок порахований буде за ліс?

18 І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темноти та з темряви бачити будуть,

19 і сумирні побільшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля тішитись будуть!

20 Бо скінчився насильник, і минувся насмішник, і понищені всі ті, хто дбає про кривду,

21 хто судить людину за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять пастку, і праведного випихають обманою.

22 Тому то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоромлений Яків, й обличчя його не поблідне тепер,

23 бо як він серед себе побачить дітей своїх, чин Моїх рук, вони будуть святити Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!

24 Тоді то хто блудить у дусі, ті розум пізнають, а хто ремствує, ті поуки навчаться!

Божа любов до Єрусалима

29 Ось що Бог говорить:
    «Горе Аріелу, місту, де Давид отаборився.
    Рік за роком там череда численних свят тривала.
Тоді на Аріел накликав Я біду,
    наповнив місто сльозами й жалобою,
    і вівтарем для мене став Аріел.
Я отаборився навколо тебе
    й оточив місто укріпленнями з усіх боків,
    звів повсюди штурмові башти.
Ти був до землі пригнутий, промовляв із землі,
    просив пощади з пороху.
Твій голос, мов голос привида,
    з землі долинав, твій шепіт долітав з порохняви.

5-6 Були стерті на порох твої численні вороги,
    жорстоке військо відлетіло, немов полова.
І зненацька Господь встає Всемогутній з громом
    і гуркотом, і землетрусом, і бурями,
    й сильним вітром, і вогнем нищівним.
Усі численні народи, що пішли в бій на Аріел,
    усі, хто обложив тебе й твої укріплення,
щоб туди потрапити, здавалися маревом,
    страшним видінням нічним.
Як голодний снить про їжу,
    а прокидається все одно неситий,
як спраглий тягнеться у сні до джерела з водою,
    а вранці відчуває спрагу і знесилення,
таке ж довелося пережити й тим народам,
    що йшли війною проти гори Сіон.
Ніхто з них не отримає те, що хоче».

Оглушіть себе й глухими будьте,
    засліпіть себе й сліпими будьте,
п’янійте, та не від вина,
    хай ноги заплітаються, хоча ви пива й не ковтали.
10 Бо то Господь на вас навіяв сон.
    То Він примусив вас глибоким сном заснути.
Пророки, вам Він очі затулив,
    провидці, затьмарив Він голови ваші.

11 Передбачення ці стали для вас книгою з нерозрізаними сторінками, змісту якої ви ще не знаєте. Якщо дати таку книгу людині, що вміє читати, і сказати: «Прочитай, що там написано»,—той відповість: «Не можу, бо сторінки нерозрізані». 12 Або якщо дати цю книгу тому, хто не вміє читати, й попросити: «Прочитай!»—у відповідь почуєте: «Я не вмію читати».

13 Мій Володар говорить:

«Цей народ на лиш словах стверджує,
    що він зі Мною, тільки устами промовляє,
що вшановує Мене, а серцем далекий від Мене
    і шанує Мене тільки тому, що так годиться.
14 Тому Я знову дивуватиму цей народ
    неймовірними, вражаючими дивами.
І мудреці перестануть щось розуміти,
    зникне їхня мудрість».

15 Горе тим, хто намагається
    щось дуже глибоко приховати від Господа
    або втаємничити свої плани.
Горе тим, хто творить зло у темряві
    й при цьому примовляє:
    «Хто нас бачить? Хто про нас знає?»
16 Недалекоглядні! Ви вважаєте,
    що глина те саме, що й гончар.
Хіба може річ сказати тому, хто її створив:
    «Не він мене зробив!»
Хіба може виліплений горщик відізватися
    про свого творця: «Він нічого не розуміє?»

Наближаються кращі часи

17 Чи справді Ливан незабаром стане садом,
    а Кармел[a] розростеться, наче ліс?
18 Тоді глухий почує слова книги.
    Після мороку й темряви очі сліпого прозріють.
19 Бідні знову возрадуються Господу,
    а найнужденніші знайдуть своє щастя у Святого Ізраїлю.
20 Це станеться тому, що зникнуть жорстокі,
    пропадуть зарозумілі, не стане більше всіх тих,
    хто тче лихі наміри.
21 Зникнуть ті, хто обмовляє людей,
    хто розставляє пастки при розслідуванні в суді,
    хто оббріхує невинного,
    щоб несправедливо звинуватити його.

22 Тому Господь, який звільнив Авраама, ось що говорить роду Якова:

«Народ Якова не буде більше посоромлений,
    ніколи не збліднуть їхні обличчя від сорому.
23 Коли вони побачать усіх своїх дітей, створених Мною,
    вони шануватимуть[b] Моє святе ім’я.
Вони шануватимуть Якова Святого
    й благоговітимуть перед Богом Ізраїлю.
24 А ті, хто вперто не корився,
    зрозуміють гріхи свої й приймуть Мої настанови».

Footnotes

  1. 29:17 сад, Кармел Сад і Кармел гебрейською мовою звучать однаково.
  2. 29:23 шануватимуть Або «вважатимуть святим».