Add parallel Print Page Options

16 Овечки пошліть власникові землі, із Сели на пустиню, на гору Сіонської дочки.

І станеться, мов те сполошене птаство, з кубла повигонене, будуть дочки Моавські при бродах Арнону:

Подай раду, зроби присуд, учини нічну тінь свою повного полудня, сховай вигнаних, біженця не видавай...

Нехай мешкають в тебе вигнанці Моаву, стань їм захистом перед грабіжником, бо не стало насильника, скінчився грабунок, загинув топтач із землі...

І буде утверджений милістю трон, і сяде на ньому у правді в наметі Давида суддя, що дбатиме за правосуддя та буде в справедливості вправний.

Ми чули про гордість Моава, що гордий він дуже, про сваволю його й його гордість, про лютість його, про неслушні його нісенітниці...

Буде тому голосити Моав над Моавом, увесь голосити він буде! За паляницями з грон Кір-Харесету плакати будуть насправді побиті,

бо посохли хешбонські поля, і виноградник Сівми; володарі народів понищили грозна добірні, які до Язеру сягали й зникали в пустині; галузки ж його розтягалися, і море вони перейшли.

Тому то язерським плачем буду плакати за виноградину Сівми. Сльозою своєю тебе орошу, о Хешбоне й Ел'але, бо крик бою напав на твій збір та на жниво твоє.

10 І буде забрана радість та втіха із саду, а по виноградниках пісні не буде й не здійметься окрик. Вина по чавилах не буде топтати чавильник, окрик радости Я припинив!

11 Тому то в жалобі звучать про Моав мої нутрощі, мов би та арфа, а нутро моє про Кір-Херес.

12 І буде, як виявиться, що змучивсь на взгір'ї Моав, і ввійде молитись у святиню свою, та він не осягне нічого.

13 Оце слово, яке говорив був віддавна Господь про Моава.

14 А тепер Господь каже, говорячи: За три роки, однакові з літами наймита, буде зневажена слава Моава з усім велелюддям його, а позосталість мала та дрібна, невелика!

16 Пошліть ягня правителю землі із Сели через край пустельний на гору дочки Сіону.

Дочки Моава на переправі Арнона,
    товктимуться, мов перелітна зграя,
    немов пташата, викинуті із гнізда.
Вони говорять:
    «Дай пораду, рішення прийми!
У полуденну спеку дай нам тінь, мов уночі».
    Сховай зневажених, не вишли втікачів у заслання!
Дозволь з Моава викинутим поселитись з вами.
    Нехай сховаються тут від свого руйнівника!

Коли припиниться грабіжництво в Моаві,
    коли не стане вже розрухи,
    коли вже зникнуть ті, хто землю плюндрує.
Тоді зведуть любовно й віддано престол,
    і возсідатиме на ньому праведник в Давидовім наметі[a],
    судитиме й шукати справедливість буде, до правди вправний.

Ми чули, що народ Моава надзвичайно гордий
    у своїй писі, своєму гонорі й сваволі.
Вони мають довгі язики й нахваляються марно.
Тож хай Моав тужить,
    хай кожен оплакує Моав.
Хай побиваються, прибиті горем,
    за пирогами з родзинками з Кір-Гарешета[b].
Ні виноградники Хешбона,
    ні лози Сівми рости не можуть.
Володарі народів їх зрубали,
    а вони розкинулися аж до міста Язера.
Вони в пустелі виросли,
    а їхні пагони без перешкоди потяглися і перетнули море.

Тужна пісня про Моав

Тому і я, як жителі Язера,
    оплакувати буду виноградник Сівми.
Сльозами я заллю Хешбон та Елеале.
    Не милуватимуся вже дозрілими плодами,
    бо на сади, в поля прийшла війна.
10 Не чуть пісень, ні вигуків веселих
    у полях родючих.
Ніхто не чавить молоде вино в давильні.
    Замовкнути звелів я збирачам врожаю.
11 Тому і тужить серце за Моавом, наче арфа,
    за Кір-Харесетом[c] сумую я.
12 Коли з Моава люди прийдуть поклонитись,
    притомлені, піднімуться туди, де шану віддають,
коли дістануться до місць святих, щоби молитись,
    не в змозі будуть слово вимовить вони.

13 Таким було слово Господа про Моав у минулому. 14 А тепер Господь говорить ось що: «Через три роки, мов роки найманого робітника, потьмариться слава Моава, хоч і велелюдна ця країна. Але залишиться небагато людей, слабких людей».

Footnotes

  1. 16:5 в Давидовім наметі Тобто «у царській родині Давида». Господь обіцяв, що Давидові нащадки будуть царювати у Юдеї.
  2. 16:7 Кір-Гарешет Місто в Моаві, назва якого може перекладатися як «Приречений до зруйнування».
  3. 16:11 Кір-Харесет Див.: «Кір-Гарешет».

16 Send lambs(A) as tribute(B)
    to the ruler of the land,
from Sela,(C) across the desert,
    to the mount of Daughter Zion.(D)
Like fluttering birds
    pushed from the nest,(E)
so are the women of Moab(F)
    at the fords(G) of the Arnon.(H)

“Make up your mind,” Moab says.
    “Render a decision.
Make your shadow like night—
    at high noon.
Hide the fugitives,(I)
    do not betray the refugees.
Let the Moabite fugitives stay with you;
    be their shelter(J) from the destroyer.”

The oppressor(K) will come to an end,
    and destruction will cease;(L)
    the aggressor will vanish from the land.
In love a throne(M) will be established;(N)
    in faithfulness a man will sit on it—
    one from the house[a] of David(O)
one who in judging seeks justice(P)
    and speeds the cause of righteousness.

We have heard of Moab’s(Q) pride(R)
    how great is her arrogance!—
of her conceit, her pride and her insolence;
    but her boasts are empty.
Therefore the Moabites wail,(S)
    they wail together for Moab.
Lament and grieve
    for the raisin cakes(T) of Kir Hareseth.(U)
The fields of Heshbon(V) wither,(W)
    the vines of Sibmah(X) also.
The rulers of the nations
    have trampled down the choicest vines,(Y)
which once reached Jazer(Z)
    and spread toward the desert.
Their shoots spread out(AA)
    and went as far as the sea.[b](AB)
So I weep,(AC) as Jazer weeps,
    for the vines of Sibmah.
Heshbon and Elealeh,(AD)
    I drench you with tears!(AE)
The shouts of joy(AF) over your ripened fruit
    and over your harvests(AG) have been stilled.
10 Joy and gladness are taken away from the orchards;(AH)
    no one sings or shouts(AI) in the vineyards;
no one treads(AJ) out wine at the presses,(AK)
    for I have put an end to the shouting.
11 My heart laments for Moab(AL) like a harp,(AM)
    my inmost being(AN) for Kir Hareseth.
12 When Moab appears at her high place,(AO)
    she only wears herself out;
when she goes to her shrine(AP) to pray,
    it is to no avail.(AQ)

13 This is the word the Lord has already spoken concerning Moab. 14 But now the Lord says: “Within three years,(AR) as a servant bound by contract(AS) would count them,(AT) Moab’s splendor and all her many people will be despised,(AU) and her survivors will be very few and feeble.”(AV)

Footnotes

  1. Isaiah 16:5 Hebrew tent
  2. Isaiah 16:8 Probably the Dead Sea