Ісая 16
Ukrainian Bible
16 Овечки пошліть власникові землі, із Сели на пустиню, на гору Сіонської дочки.
2 І станеться, мов те сполошене птаство, з кубла повигонене, будуть дочки Моавські при бродах Арнону:
3 Подай раду, зроби присуд, учини нічну тінь свою повного полудня, сховай вигнаних, біженця не видавай...
4 Нехай мешкають в тебе вигнанці Моаву, стань їм захистом перед грабіжником, бо не стало насильника, скінчився грабунок, загинув топтач із землі...
5 І буде утверджений милістю трон, і сяде на ньому у правді в наметі Давида суддя, що дбатиме за правосуддя та буде в справедливості вправний.
6 Ми чули про гордість Моава, що гордий він дуже, про сваволю його й його гордість, про лютість його, про неслушні його нісенітниці...
7 Буде тому голосити Моав над Моавом, увесь голосити він буде! За паляницями з грон Кір-Харесету плакати будуть насправді побиті,
8 бо посохли хешбонські поля, і виноградник Сівми; володарі народів понищили грозна добірні, які до Язеру сягали й зникали в пустині; галузки ж його розтягалися, і море вони перейшли.
9 Тому то язерським плачем буду плакати за виноградину Сівми. Сльозою своєю тебе орошу, о Хешбоне й Ел'але, бо крик бою напав на твій збір та на жниво твоє.
10 І буде забрана радість та втіха із саду, а по виноградниках пісні не буде й не здійметься окрик. Вина по чавилах не буде топтати чавильник, окрик радости Я припинив!
11 Тому то в жалобі звучать про Моав мої нутрощі, мов би та арфа, а нутро моє про Кір-Херес.
12 І буде, як виявиться, що змучивсь на взгір'ї Моав, і ввійде молитись у святиню свою, та він не осягне нічого.
13 Оце слово, яке говорив був віддавна Господь про Моава.
14 А тепер Господь каже, говорячи: За три роки, однакові з літами наймита, буде зневажена слава Моава з усім велелюддям його, а позосталість мала та дрібна, невелика!
Исаия 16
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
16 Пошліть ягня правителю землі із Сели через край пустельний на гору дочки Сіону.
2 Дочки Моава на переправі Арнона,
товктимуться, мов перелітна зграя,
немов пташата, викинуті із гнізда.
3 Вони говорять:
«Дай пораду, рішення прийми!
У полуденну спеку дай нам тінь, мов уночі».
Сховай зневажених, не вишли втікачів у заслання!
4 Дозволь з Моава викинутим поселитись з вами.
Нехай сховаються тут від свого руйнівника!
Коли припиниться грабіжництво в Моаві,
коли не стане вже розрухи,
коли вже зникнуть ті, хто землю плюндрує.
5 Тоді зведуть любовно й віддано престол,
і возсідатиме на ньому праведник в Давидовім наметі[a],
судитиме й шукати справедливість буде, до правди вправний.
6 Ми чули, що народ Моава надзвичайно гордий
у своїй писі, своєму гонорі й сваволі.
Вони мають довгі язики й нахваляються марно.
7 Тож хай Моав тужить,
хай кожен оплакує Моав.
Хай побиваються, прибиті горем,
за пирогами з родзинками з Кір-Гарешета[b].
8 Ні виноградники Хешбона,
ні лози Сівми рости не можуть.
Володарі народів їх зрубали,
а вони розкинулися аж до міста Язера.
Вони в пустелі виросли,
а їхні пагони без перешкоди потяглися і перетнули море.
Тужна пісня про Моав
9 Тому і я, як жителі Язера,
оплакувати буду виноградник Сівми.
Сльозами я заллю Хешбон та Елеале.
Не милуватимуся вже дозрілими плодами,
бо на сади, в поля прийшла війна.
10 Не чуть пісень, ні вигуків веселих
у полях родючих.
Ніхто не чавить молоде вино в давильні.
Замовкнути звелів я збирачам врожаю.
11 Тому і тужить серце за Моавом, наче арфа,
за Кір-Харесетом[c] сумую я.
12 Коли з Моава люди прийдуть поклонитись,
притомлені, піднімуться туди, де шану віддають,
коли дістануться до місць святих, щоби молитись,
не в змозі будуть слово вимовить вони.
13 Таким було слово Господа про Моав у минулому. 14 А тепер Господь говорить ось що: «Через три роки, мов роки найманого робітника, потьмариться слава Моава, хоч і велелюдна ця країна. Але залишиться небагато людей, слабких людей».
Copyright © 2007 by Bible League International