Add parallel Print Page Options

52 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одинадцять років; ім'я ж його матері Хамутал, дочка Єремії з Лівни.

І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.

Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.

І сталося за дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборилися проти нього, і побудували проти нього вала навколо.

І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії.

Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав великий голод у місті, і не було хліба для народу краю.

І пробитий був пролім у стіні міста, і всі вояки повтікали, і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. І пішли вони дорогою в степ.

А халдейське військо погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього...

І схопили царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.

10 І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі...

11 А очі Седекії він вибрав, і зв'язав його ланцюгами. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язниці аж до дня його смерти...

12 А п'ятого місяця, десятого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.

13 І він спалив Господнього дома та дома царевого, і всі доми в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.

14 І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.

15 А з бідноти народу та решту народу, що позостався в місті, і перебіжників, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.

16 А з бідноти краю начальник царської сторожі позоставив декого за винарів та за рільників.

17 А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і понесли всю їхню мідь до Вавилону.

18 І горнята, і лопатки, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що ним служать, позабирали.

19 І миски, і кадильниці, і кропильниці, і горнята, і свічники, і ложки, і жертовні миски, і що було золоте забрав золото, а що срібне срібло взяв начальник царської сторожі.

20 Два стовпи, одне море, дванадцять мідяних волів, що під підставами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для міді всіх цих речей!

21 А стовпи вісімнадцять ліктів високість одного стовпа, і шнурок на дванадцять ліктів оточував його, а грубина його чотири пальці, всередині порожнявий.

22 І маковиця на ньому мідяна, а високість однієї маковиці п'ять ліктів та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа так само, і гранатові яблука.

23 І було гранатових яблук дев'ятдесят і шість на кожну сторону, усіх гранатових яблук на мережці навколо сто.

24 начальник царської сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.

25 А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та семеро чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військового відділу, що записував народ краю до військового відділу, і шістдесят чоловіка з народу краю, що знаходилися в місті.

26 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.

27 І вдарив їх вавилонський цар, і позабивав їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі!

28 Оце той народ, що вигнав Навуходоносор: у сьомому році три тисячі й двадцять і три юдеї.

29 У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.

30 У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царської сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ чотири тисячі й шість сотень.

31 І сталося за тридцятого й сьомого року вигнання Єгоякима, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгоякимом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.

32 І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.

33 І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

34 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.

Падіння Єрусалима

52 Седекії був двадцять один рік, коли він став царем Юдеї, і правив він протягом одинадцяти років. Його матір звали Гамутал, дочка Єремії[a]. Була вона родом з Ливни. Він чинив зле в очах Господа, так само, як Єгояким чинив. Тому Господь так розгнівався на Єрусалим і на Юдею, що геть їх відкинув. Седекія повстав проти царя Вавилона.

Тож на дев’ятому році правління Седекії, на десятий день десятого місяця[b] Навуходоносор, цар вавилонський, виступив з усім військом проти Єрусалима. Він узяв місто в облогу, збудувавши навколо нього вали. Місто було в облозі аж до одинадцятого року правління царя Седекії[c].

На дев’ятий день четвертого місяця облоги, голод став таким нестерпним, що у місті не лишилося ні крихітки їжі. Того дня мур міста було проломлено, і все ізраїльське військо вночі втекло через пролом між двома стінами біля царського саду, прямуючи до Арави[d], хоча вавилоняни й тримали облогу міста. Але вавилонське військо погналося за царем наздогнало Седекію в степах єрихонських, а усі ізраїльські воїни порозбігалися від нього.

Його схопили й привели до царя Вавилону у Ривлу, у землі Гамат, де він проголосив йому вирок. 10 Навуходоносор у Ривлі стратив синів Седекії на його очах, а також стратив усіх можновладців Юдеї. 11 Тоді він наказав осліпити Седекію й закувати його в кайдани, щоб відвести до Вавилона, де й кинув у в’язницю аж до самого дня його смерті.

12 Десятого дня п’ятого місяця, дев’ятнадцятого року царювання Навуходоносора,[e] вавилонського царя, до Єрусалима прийшов представник вавилонського царя Невузарадан, який командував царською охороною. 13 Він спалив Господній храм, царський палац і всі будинки в Єрусалимі, та кожен важливий будинок було спалено вогнем.

14 Вавилонське військо, очолюване командиром охорони, зруйнувало мури довкола Єрусалима. 15 Командир охорони Невузарадан захопив у полон усіх людей, які ще залишалися на той час у місті[f] разом з залишками ремісників, а також всіх тих, перейшов на бік вавилонського царя. 16 Та Невузарадан залишив декого з найбідніших людей краю, щоб ті працювали на виноградниках та полях.

17 Вавилоняни порозбивали у Господньому храмі бронзові стовпи, поставці й бронзове Море, яке на них трималося. Всю цю бронзу вони вивезли до Вавилона. 18 Вони також захопили з собою горщики, лопатки, ножиці для обрізання гноту, кропильниці та весь бронзовий посуд, що використовувався у храмі під час відправи. 19 Командир царської охорони позабирав всі золоті і срібні казани, кадильниці, келихи, тарелі, світильники, мисочки й чаші.

20 Щодо двох стовпів, одне Море та дванадцяти бронзових биків, що були під ним, й рухливі поставці, зроблені Соломоном для Господнього храму, то бронзу всіх цих предметів зважити було неможливо. 21 Кожен із стовпів досягав вісімнадцять ліктів[g] заввишки, дванадцять ліктів[h] довкола, а завтовшки по краю—чотири пальці[i]. 22 Капітелі стовпів зроблено було з бронзи, п’ять ліктів[j] заввишки, мереживо й гранатові плоди довкола всієї капітелі виготовлені були з бронзи. Друга колона і плоди гранату були такі самі. 23 На них було дев’яносто шість плодів гранату, а всього по сітці їх було сто.

24 Начальник царської охорони захопив у полон первосвященика Сераю, головного священика Софонію і ще трьох охоронців брам. 25 А з тих, хто ще залишився в місті, він узяв військового командира та сімох царських вельмож. Він також узяв писаря який був начальником служби набору до війська краян і шістдесят чоловік з місцевих. 26 Невузарадан, командир царської охорони, забрав їх з собою й привів до царя Вавилона в Ривлу. 27 У Ривлі, в Гаматській землі, Навуходоносор віддав їх на смерть. Отак пішла Юдея зі своєї рідної землі в полон.

28 Ось кількість людей, яких Навуходоносор вислав з Юдеї:

на сьомому році[k]—три тисячі двадцять три юдеї;

29 на вісімнадцятому році[l] правління Навуходоносора—вісімсот тридцять дві душі з Єрусалима;

30 на двадцять третьому році[m] правління Навуходоносора,

Невузарадан, начальник охорони, вислав сімсот сорок п’ять юдеїв.

Разом було їх чотири тисячі шістсот чоловік, яких забрали в полон.

Звільнення Єгояхина

31 На тридцять сьомому році[n] вигнання царя Юдеї Єгояхина, двадцять п’ятого дня дванадцятого місяця Евіл-Меродах став царем Вавилону. Він помилував Єгояхина, царя Юдеї, і визволив його з в’язниці. 32 Він прихильно з ним розмовляв й дав йому почесне місце—вище, ніж іншим царям, які були з ним у Вавилоні. 33 Отак Єгояхин скинув одяг в’язня й до кінця своїх днів завжди сидів за царським столом. 34 День у день цар вавилонський давав Єгояхину постійне утримання, аж до самісінької смерті.

Footnotes

  1. 52:1 Єремія Це була інша людина на ім’я «Єремія», а не пророк.
  2. 52:4 на дев’ятому… десятого місяця Тобто у січні 588 р. до Р. Х.
  3. 52:5 до одинадцятого… царя Седекії Тобто 587 р. до Р. Х.
  4. 52:7 Арава Пустеля між Єрусалимом та Мертвим морем.
  5. 52:12 Десятого… Навуходоносора Тобто 587 р. до Р. Х.
  6. 52:15 людей… у місті Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких текстах. У древньогебрейських рукописах—«декого з найбідніших людей краю». Це речення було помилково переписано з 16 вірша.
  7. 52:21 вісімнадцять ліктів Приблизно 9 м.
  8. 52:21 дванадцять ліктів Приблизно 6 м.
  9. 52:21 чотири пальці Приблизно 7 см.
  10. 52:22 п’ять ліктів Приблизно 2,5 м.
  11. 52:28 на сьомому році Тобто у 598-597 рр. до Р. Х.
  12. 52:29 на вісімнадцятому році Тобто у 588-587 рр. до Р. Х.
  13. 52:30 на двадцять третьому році Тобто у 582-581 рр. до Р. Х.
  14. 52:31 На тридцять сьомому році Тобто у 561 р. до Р. Х.

The Fall of Jerusalem(A)(B)(C)

52 Zedekiah(D) was twenty-one years old when he became king, and he reigned in Jerusalem eleven years. His mother’s name was Hamutal daughter of Jeremiah; she was from Libnah.(E) He did evil in the eyes of the Lord, just as Jehoiakim(F) had done. It was because of the Lord’s anger that all this happened to Jerusalem and Judah,(G) and in the end he thrust them from his presence.(H)

Now Zedekiah rebelled(I) against the king of Babylon.

So in the ninth year of Zedekiah’s reign, on the tenth(J) day of the tenth month, Nebuchadnezzar king of Babylon marched against Jerusalem(K) with his whole army. They encamped outside the city and built siege works(L) all around it.(M) The city was kept under siege until the eleventh year of King Zedekiah.

By the ninth day of the fourth month the famine in the city had become so severe that there was no food for the people to eat.(N) Then the city wall was broken through, and the whole army fled.(O) They left the city at night through the gate between the two walls near the king’s garden, though the Babylonians[a] were surrounding the city. They fled toward the Arabah,[b] but the Babylonian[c] army pursued King Zedekiah and overtook him in the plains of Jericho. All his soldiers were separated from him and scattered, and he was captured.(P)

He was taken to the king of Babylon at Riblah(Q) in the land of Hamath,(R) where he pronounced sentence on him. 10 There at Riblah the king of Babylon killed the sons(S) of Zedekiah before his eyes; he also killed all the officials of Judah. 11 Then he put out Zedekiah’s eyes, bound him with bronze shackles and took him to Babylon, where he put him in prison till the day of his death.(T)

12 On the tenth day of the fifth(U) month, in the nineteenth year of Nebuchadnezzar king of Babylon, Nebuzaradan(V) commander of the imperial guard, who served the king of Babylon, came to Jerusalem. 13 He set fire(W) to the temple(X) of the Lord, the royal palace and all the houses(Y) of Jerusalem. Every important building he burned down. 14 The whole Babylonian army, under the commander of the imperial guard, broke down all the walls(Z) around Jerusalem. 15 Nebuzaradan the commander of the guard carried into exile(AA) some of the poorest people and those who remained in the city, along with the rest of the craftsmen[d] and those who had deserted(AB) to the king of Babylon. 16 But Nebuzaradan left behind(AC) the rest of the poorest people of the land to work the vineyards and fields.

17 The Babylonians broke up the bronze pillars,(AD) the movable stands(AE) and the bronze Sea(AF) that were at the temple of the Lord and they carried all the bronze to Babylon.(AG) 18 They also took away the pots, shovels, wick trimmers, sprinkling bowls,(AH) dishes and all the bronze articles used in the temple service.(AI) 19 The commander of the imperial guard took away the basins, censers,(AJ) sprinkling bowls, pots, lampstands,(AK) dishes(AL) and bowls used for drink offerings(AM)—all that were made of pure gold or silver.(AN)

20 The bronze from the two pillars, the Sea and the twelve bronze bulls(AO) under it, and the movable stands, which King Solomon had made for the temple of the Lord, was more than could be weighed.(AP) 21 Each pillar was eighteen cubits high and twelve cubits in circumference[e]; each was four fingers thick, and hollow.(AQ) 22 The bronze capital(AR) on top of one pillar was five cubits[f] high and was decorated with a network and pomegranates(AS) of bronze all around. The other pillar, with its pomegranates, was similar. 23 There were ninety-six pomegranates on the sides; the total number of pomegranates(AT) above the surrounding network was a hundred.(AU)

24 The commander of the guard took as prisoners Seraiah(AV) the chief priest, Zephaniah(AW) the priest next in rank and the three doorkeepers.(AX) 25 Of those still in the city, he took the officer in charge of the fighting men, and seven royal advisers. He also took the secretary(AY) who was chief officer in charge of conscripting the people of the land, sixty of whom were found in the city. 26 Nebuzaradan(AZ) the commander took them all and brought them to the king of Babylon at Riblah. 27 There at Riblah,(BA) in the land of Hamath, the king had them executed.

So Judah went into captivity, away(BB) from her land. 28 This is the number of the people Nebuchadnezzar carried into exile:(BC)

in the seventh year, 3,023 Jews;

29 in Nebuchadnezzar’s eighteenth year,

832 people from Jerusalem;

30 in his twenty-third year,

745 Jews taken into exile(BD) by Nebuzaradan the commander of the imperial guard.

There were 4,600 people in all.(BE)

Jehoiachin Released(BF)

31 In the thirty-seventh year of the exile of Jehoiachin(BG) king of Judah, in the year Awel-Marduk became king of Babylon, on the twenty-fifth day of the twelfth month, he released Jehoiachin king of Judah and freed him from prison. 32 He spoke kindly to him and gave him a seat of honor higher than those of the other kings who were with him in Babylon. 33 So Jehoiachin put aside his prison clothes and for the rest of his life ate regularly at the king’s table.(BH) 34 Day by day the king of Babylon gave Jehoiachin a regular allowance(BI) as long as he lived, till the day of his death.

Footnotes

  1. Jeremiah 52:7 Or Chaldeans; also in verse 17
  2. Jeremiah 52:7 Or the Jordan Valley
  3. Jeremiah 52:8 Or Chaldean; also in verse 14
  4. Jeremiah 52:15 Or the populace
  5. Jeremiah 52:21 That is, about 27 feet high and 18 feet in circumference or about 8.1 meters high and 5.4 meters in circumference
  6. Jeremiah 52:22 That is, about 7 1/2 feet or about 2.3 meters