Add parallel Print Page Options

Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгляньтеся та розпізнайте, і на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, то Я їм пробачу!

Коли ж вони кажуть: Як живий Господь, то справді клянуться неправдою.

Хіба ж очі Твої не для правди, о Господи? Уразив Ти їх, але їм не болить, понищив Ти їх, та відмовились узяти поуку вони, обличчя свої поробили від скелі твердішими, відмовилися навернутись!

А Я думав: Це прості лиш люди, безглузді, вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого.

Піду но собі до вельможних і з ними помовлю, бо знають дорогу Господню вони, право Бога свого, та й вони усі разом зламали ярмо, а шлеї пірвали!

Тому лев лісовий їх поб'є, погубить їх вовк степовий, пантера чигає на їхні міста: кожен, хто вийде із них, пошматований буде, бо помножились їхні гріхи, їхні відступства численними стали!

Хіба через це Я пробачу тобі: твої діти Мене полишили, і присягаються тим, хто не Бог. Я їх нагодував, а вони чужоложать і натовпом ходять до дому блудниці,

волочаться, мов жеребці відгодовані: кожен ірже до жони свого ближнього...

Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?

10 Зберіться на мури його та й понищте, але не вчиняйте кінця їм! Усуньте підпори його, бо вони не для Господа,

11 бо зраджуючи, Мене зрадив Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Господь.

12 Вони відцуралися Господа та говорили: Немає Його, й зло не прийде на нас, ні меча, ані голоду ми не побачимо!

13 А пророки поробляться вітром, і немає в них слова Господнього, отак їм пороблено буде!

14 Тому вирікає отак Господь Бог Саваот: За те, що говорите слово таке, ось Я в уста твої вкладу слово Своє за огонь, а народ цей то дрова, і він пожере їх!

15 Ось Я приведу іздалека народа на вас, о доме Ізраїлів, каже Господь, це сильний народ, стародавній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говоритиме.

16 Його сагайдак, як відчинений гріб, усі хоробрі вони.

17 І він пожере твоє жниво та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну та худобу велику твою пожере, з'їсть твого виноградника й фіґу твою, понищить мечем твердинні міста твої, на які ти надієшся...

18 Та й за тих днів, говорить Господь, не зроблю Я із вами кінця!

19 І буде, як скажуть: За що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому краї богам чужоземним, так чужинцям служити ви будете в краї не вашому!...

20 Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.

21 Почуй же оце, ти народе безумний й безсердий, який має очі й не бачить, має вуха й не чує!

22 Чи Мене ви боятись не будете, каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок поклав за границю для моря, за вічну межу, якої воно не перейде: хоч повстануть, та не переможуть, і шумітимуть хвилі його, але не переступлять її!

23 А серце в народа цього неслухняне та непокірне, відпали вони та й пішли.

24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив.

25 Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи від вас стримали цеє добро.

26 Бо в народі Моєму безбожники є, чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей...

27 Як клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, тому повиростали та збагатились вони!

28 Потовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, і мають поводження! і не помагають убогим у їхній справі.

29 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?

30 Чудне та страшне стало в краї:

31 пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?

Причини ворожої навали

Каже Господь: «Пройдіть по вулицях Єрусалима, подивіться й поміркуйте про все, що там, розгляньтесь на майданах. Якщо знайдете кого, хто справедливості дотримується, хто шукає правди, тоді прощу Я Єрусалим». Хоч вони й кажуть «Господом клянусь!»—все ж клянуться то вони безтямно.

Господи, Ти ж хочеш,
    щоб люди були віддані Тобі.
Ти вдарив їх, але ж іще їх не знесилив,
    довів їх Ти аж до кінця,
але вони не прийняли науки,
    упрямі, відмовились від каяття.

І я сказав: «Вони, мабуть, просто бідні,
    дурні вони, не знають що Господь звелів,
    не відають, чого від них Господь чекає.
Піду ж я до великих і поговорю з ними,
    бо їм відомо, що Господь звелів,
    чого Господь від них чекає.
Але усі вони від Бога відірвались,
    Всевишнього покинули вони.
Тож лев із лісу кинувся на них,
    вовк степовий їх нищить,
    леопард за містами пантрує.
Лиш хто виходить, на шматки деруть,
    бо скоїли вони гріхів багато,
    і відступництва їхні численні».

Каже Господь: «Як можу Я тебе простити?
    Сини Твої покинули Мене
    і присягаються богам, яких немає.
Я дав їм все, чого їм треба,
    але вони перелюби чинили,
    в розпусниці юрмилися під домом.
Вони немов годовані і хтиві жеребці,
    і кожен з них зазіхає до сусідської дружини».
Господь питає: «Чи Я не маю їх за що карати?
    Чи не слід Мені шукати,
    як по заслугам відплатить народові такому?

10 Ідіть рядами виноградників юдейських,
    руйнуйте, та не нищіть вкрай.
Зламайте паростки нові,
    бо не належать вони Господу.
11 Бо народ Ізраїля й дім Юди геть Мені невірні».
    Так каже так Господь.

12 Вони ж бо оббрехали Господа свого:
    «Нічого Він не зробить нам.
Страждання не впаде на нас
    і не побачим ми війни і голодомору.
13 Пророки лживі, ніби вітер[a],
    бо слова Господа у них нема[b].
    Так Я зроблю із ними».

14 Тож ось що Всеблагий Господь каже:
«Оскільки люди ці не вірили, що покарання прийде,
    вкладу тобі (Єреміє) слово в уста, мов вогонь.
    Народ цей, неначе дрова, пожере він.
15 О доме Ізраїля,
    Я здалеку веду на вас народ.
Народ цей могутній й віковічний,
    народ, чиєї мови ти не знаєш,
    не тямиш ти того, що каже він.
16 Сагайдак його—відкрита могила,
    в народі тому кожен—воїн.
17 Пожеруть вони урожай і всі харчі твої,
    понищать всіх дочок твоїх й синів.
Пожеруть вони вівці твої і худобу твою,
    пожеруть смокви твої й виноград.
Й мечем зруйнують фортеці твої,
    на які покладаєшся ти легковажно».

18 «Та навіть у ті дні,—Господь каже,—Я вас не вигублю ущент. 19 І якщо юдеї колись запитають: „Чому Господь наш Бог зробив нам усе таке?” Тоді ти, Єреміє, їм відповіси: „Через те, що зреклися ви Всевишнього і служили на землі своїй іншим богам. Тож чужинцям служити ви будете в тій країні, що не буде вашою”».

20 «Оповістіть про це серед нащадків Якова,
    і хай про це почують у Юдеї.
21 Почуйте це, люди дурні, що не розуміють.
    В них очі є, але вони не бачать.
    В них вуха є, але вони не чують.
22 Хіба не боїтеся ви Мене?—Господь каже.—
    Хіба не труситесь в присутності Моїй?
Я Той, Який поклав пісок межею моря,
    законом передвічним, що його не перейти,
    ревуть морські вали, але розбить його не в змозі.
23 Народ цей має серце вперте й бунтівне.
    Вони відвернулися й подалися манівцями.
24 Вони не скажуть у своєму серці:
    „Біймося Господа нашого Бога,
    що зливи нам дає, коли приходить час
осінній або весняний,
    Хто впевненість дає,
    що матимемо урожай в очікуваний час”.
25 Люди Юдеї, ваші гріхи відвернули вас від Господа
    й Його благословення,
    гріхи не дали вам радіти з усього того.
26 Це сталося тому, що людців нечестивих
    знайшов чимало Я в Своїм народі.
І стежать вони крадькома, наче птахолови,[c]
    і пастки наставлюють, щоб вловить людей невинних.
27 Як в клітці птахів,
    так же повно в домах ваших зради.
    Величні й багаті такі вони всі через те.
28 Вони гладкі й вгодовані,
    і не зважають на вчинки нечестивих,
    справ у суді вони не розглядають.
Не намагаються урятувати сироту
    і право бідного в суді не захищають».
29 «Хіба ж не мушу покарати їх за це?—
    Господь питає.—Чи не слід Мені
    такому от народу відплатити?

30 Жахливе і потворне сталося в тій землі:
31     пророки пророкували брехню,
    священики правили, як заманеться[d].
Народу ж Моєму це до вподоби.
    Та що ж ти зробиш, як кінець настане?»

Footnotes

  1. 5:13 вітер Гра слів, на гебрейській мові «вітер» та «Дух»—співзвучні.
  2. 5:13 бо слова… нема Буквально «Того, що сказав Господь, у них нема».
  3. 5:26 І стежать… птахолови Древньогебрейський текст тут неясний.
  4. 5:31 священики… заманеться Древньогебрейський текст тут неясний.

Not One Is Upright

“Go up and down(A) the streets of Jerusalem,
    look around and consider,(B)
    search through her squares.
If you can find but one person(C)
    who deals honestly(D) and seeks the truth,
    I will forgive(E) this city.
Although they say, ‘As surely as the Lord lives,’(F)
    still they are swearing falsely.(G)

Lord, do not your eyes(H) look for truth?
    You struck(I) them, but they felt no pain;
    you crushed them, but they refused correction.(J)
They made their faces harder than stone(K)
    and refused to repent.(L)
I thought, “These are only the poor;
    they are foolish,(M)
for they do not know(N) the way of the Lord,
    the requirements of their God.
So I will go to the leaders(O)
    and speak to them;
surely they know the way of the Lord,
    the requirements of their God.”
But with one accord they too had broken off the yoke
    and torn off the bonds.(P)
Therefore a lion from the forest(Q) will attack them,
    a wolf from the desert will ravage(R) them,
a leopard(S) will lie in wait near their towns
    to tear to pieces any who venture out,
for their rebellion is great
    and their backslidings many.(T)

“Why should I forgive you?
    Your children have forsaken me
    and sworn(U) by gods that are not gods.(V)
I supplied all their needs,
    yet they committed adultery(W)
    and thronged to the houses of prostitutes.(X)
They are well-fed, lusty stallions,
    each neighing for another man’s wife.(Y)
Should I not punish them for this?”(Z)
    declares the Lord.
“Should I not avenge(AA) myself
    on such a nation as this?

10 “Go through her vineyards and ravage them,
    but do not destroy them completely.(AB)
Strip off her branches,
    for these people do not belong to the Lord.
11 The people of Israel and the people of Judah
    have been utterly unfaithful(AC) to me,”
declares the Lord.

12 They have lied(AD) about the Lord;
    they said, “He will do nothing!
No harm will come to us;(AE)
    we will never see sword or famine.(AF)
13 The prophets(AG) are but wind(AH)
    and the word is not in them;
    so let what they say be done to them.”

14 Therefore this is what the Lord God Almighty says:

“Because the people have spoken these words,
    I will make my words in your mouth(AI) a fire(AJ)
    and these people the wood it consumes.(AK)
15 People of Israel,” declares the Lord,
    “I am bringing a distant nation(AL) against you—
an ancient and enduring nation,
    a people whose language(AM) you do not know,
    whose speech you do not understand.
16 Their quivers(AN) are like an open grave;
    all of them are mighty warriors.
17 They will devour(AO) your harvests and food,
    devour(AP) your sons and daughters;
they will devour(AQ) your flocks and herds,
    devour your vines and fig trees.(AR)
With the sword(AS) they will destroy
    the fortified cities(AT) in which you trust.(AU)

18 “Yet even in those days,” declares the Lord, “I will not destroy(AV) you completely. 19 And when the people ask,(AW) ‘Why has the Lord our God done all this to us?’ you will tell them, ‘As you have forsaken me and served foreign gods(AX) in your own land, so now you will serve foreigners(AY) in a land not your own.’

20 “Announce this to the descendants of Jacob
    and proclaim(AZ) it in Judah:
21 Hear this, you foolish and senseless people,(BA)
    who have eyes(BB) but do not see,
    who have ears but do not hear:(BC)
22 Should you not fear(BD) me?” declares the Lord.
    “Should you not tremble(BE) in my presence?
I made the sand a boundary for the sea,(BF)
    an everlasting barrier it cannot cross.
The waves may roll, but they cannot prevail;
    they may roar,(BG) but they cannot cross it.
23 But these people have stubborn and rebellious(BH) hearts;
    they have turned aside(BI) and gone away.
24 They do not say to themselves,
    ‘Let us fear(BJ) the Lord our God,
who gives autumn and spring rains(BK) in season,
    who assures us of the regular weeks of harvest.’(BL)
25 Your wrongdoings have kept these away;
    your sins have deprived you of good.(BM)

26 “Among my people are the wicked(BN)
    who lie in wait(BO) like men who snare birds
    and like those who set traps(BP) to catch people.
27 Like cages full of birds,
    their houses are full of deceit;(BQ)
they have become rich(BR) and powerful
28     and have grown fat(BS) and sleek.
Their evil deeds have no limit;
    they do not seek justice.
They do not promote the case of the fatherless;(BT)
    they do not defend the just cause of the poor.(BU)
29 Should I not punish them for this?”
    declares the Lord.
“Should I not avenge(BV) myself
    on such a nation as this?

30 “A horrible(BW) and shocking thing
    has happened in the land:
31 The prophets prophesy lies,(BX)
    the priests(BY) rule by their own authority,
and my people love it this way.
    But what will you do in the end?(BZ)