Єремія 5
Ukrainian Bible
5 Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгляньтеся та розпізнайте, і на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, то Я їм пробачу!
2 Коли ж вони кажуть: Як живий Господь, то справді клянуться неправдою.
3 Хіба ж очі Твої не для правди, о Господи? Уразив Ти їх, але їм не болить, понищив Ти їх, та відмовились узяти поуку вони, обличчя свої поробили від скелі твердішими, відмовилися навернутись!
4 А Я думав: Це прості лиш люди, безглузді, вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого.
5 Піду но собі до вельможних і з ними помовлю, бо знають дорогу Господню вони, право Бога свого, та й вони усі разом зламали ярмо, а шлеї пірвали!
6 Тому лев лісовий їх поб'є, погубить їх вовк степовий, пантера чигає на їхні міста: кожен, хто вийде із них, пошматований буде, бо помножились їхні гріхи, їхні відступства численними стали!
7 Хіба через це Я пробачу тобі: твої діти Мене полишили, і присягаються тим, хто не Бог. Я їх нагодував, а вони чужоложать і натовпом ходять до дому блудниці,
8 волочаться, мов жеребці відгодовані: кожен ірже до жони свого ближнього...
9 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?
10 Зберіться на мури його та й понищте, але не вчиняйте кінця їм! Усуньте підпори його, бо вони не для Господа,
11 бо зраджуючи, Мене зрадив Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Господь.
12 Вони відцуралися Господа та говорили: Немає Його, й зло не прийде на нас, ні меча, ані голоду ми не побачимо!
13 А пророки поробляться вітром, і немає в них слова Господнього, отак їм пороблено буде!
14 Тому вирікає отак Господь Бог Саваот: За те, що говорите слово таке, ось Я в уста твої вкладу слово Своє за огонь, а народ цей то дрова, і він пожере їх!
15 Ось Я приведу іздалека народа на вас, о доме Ізраїлів, каже Господь, це сильний народ, стародавній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говоритиме.
16 Його сагайдак, як відчинений гріб, усі хоробрі вони.
17 І він пожере твоє жниво та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну та худобу велику твою пожере, з'їсть твого виноградника й фіґу твою, понищить мечем твердинні міста твої, на які ти надієшся...
18 Та й за тих днів, говорить Господь, не зроблю Я із вами кінця!
19 І буде, як скажуть: За що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому краї богам чужоземним, так чужинцям служити ви будете в краї не вашому!...
20 Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.
21 Почуй же оце, ти народе безумний й безсердий, який має очі й не бачить, має вуха й не чує!
22 Чи Мене ви боятись не будете, каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок поклав за границю для моря, за вічну межу, якої воно не перейде: хоч повстануть, та не переможуть, і шумітимуть хвилі його, але не переступлять її!
23 А серце в народа цього неслухняне та непокірне, відпали вони та й пішли.
24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив.
25 Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи від вас стримали цеє добро.
26 Бо в народі Моєму безбожники є, чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей...
27 Як клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, тому повиростали та збагатились вони!
28 Потовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, і мають поводження! і не помагають убогим у їхній справі.
29 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?
30 Чудне та страшне стало в краї:
31 пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?
Иеремия 5
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Причини ворожої навали
5 Каже Господь: «Пройдіть по вулицях Єрусалима, подивіться й поміркуйте про все, що там, розгляньтесь на майданах. Якщо знайдете кого, хто справедливості дотримується, хто шукає правди, тоді прощу Я Єрусалим». 2 Хоч вони й кажуть «Господом клянусь!»—все ж клянуться то вони безтямно.
3 Господи, Ти ж хочеш,
щоб люди були віддані Тобі.
Ти вдарив їх, але ж іще їх не знесилив,
довів їх Ти аж до кінця,
але вони не прийняли науки,
упрямі, відмовились від каяття.
4 І я сказав: «Вони, мабуть, просто бідні,
дурні вони, не знають що Господь звелів,
не відають, чого від них Господь чекає.
5 Піду ж я до великих і поговорю з ними,
бо їм відомо, що Господь звелів,
чого Господь від них чекає.
Але усі вони від Бога відірвались,
Всевишнього покинули вони.
6 Тож лев із лісу кинувся на них,
вовк степовий їх нищить,
леопард за містами пантрує.
Лиш хто виходить, на шматки деруть,
бо скоїли вони гріхів багато,
і відступництва їхні численні».
7 Каже Господь: «Як можу Я тебе простити?
Сини Твої покинули Мене
і присягаються богам, яких немає.
Я дав їм все, чого їм треба,
але вони перелюби чинили,
в розпусниці юрмилися під домом.
8 Вони немов годовані і хтиві жеребці,
і кожен з них зазіхає до сусідської дружини».
9 Господь питає: «Чи Я не маю їх за що карати?
Чи не слід Мені шукати,
як по заслугам відплатить народові такому?
10 Ідіть рядами виноградників юдейських,
руйнуйте, та не нищіть вкрай.
Зламайте паростки нові,
бо не належать вони Господу.
11 Бо народ Ізраїля й дім Юди геть Мені невірні».
Так каже так Господь.
12 Вони ж бо оббрехали Господа свого:
«Нічого Він не зробить нам.
Страждання не впаде на нас
і не побачим ми війни і голодомору.
13 Пророки лживі, ніби вітер[a],
бо слова Господа у них нема[b].
Так Я зроблю із ними».
14 Тож ось що Всеблагий Господь каже:
«Оскільки люди ці не вірили, що покарання прийде,
вкладу тобі (Єреміє) слово в уста, мов вогонь.
Народ цей, неначе дрова, пожере він.
15 О доме Ізраїля,
Я здалеку веду на вас народ.
Народ цей могутній й віковічний,
народ, чиєї мови ти не знаєш,
не тямиш ти того, що каже він.
16 Сагайдак його—відкрита могила,
в народі тому кожен—воїн.
17 Пожеруть вони урожай і всі харчі твої,
понищать всіх дочок твоїх й синів.
Пожеруть вони вівці твої і худобу твою,
пожеруть смокви твої й виноград.
Й мечем зруйнують фортеці твої,
на які покладаєшся ти легковажно».
18 «Та навіть у ті дні,—Господь каже,—Я вас не вигублю ущент. 19 І якщо юдеї колись запитають: „Чому Господь наш Бог зробив нам усе таке?” Тоді ти, Єреміє, їм відповіси: „Через те, що зреклися ви Всевишнього і служили на землі своїй іншим богам. Тож чужинцям служити ви будете в тій країні, що не буде вашою”».
20 «Оповістіть про це серед нащадків Якова,
і хай про це почують у Юдеї.
21 Почуйте це, люди дурні, що не розуміють.
В них очі є, але вони не бачать.
В них вуха є, але вони не чують.
22 Хіба не боїтеся ви Мене?—Господь каже.—
Хіба не труситесь в присутності Моїй?
Я Той, Який поклав пісок межею моря,
законом передвічним, що його не перейти,
ревуть морські вали, але розбить його не в змозі.
23 Народ цей має серце вперте й бунтівне.
Вони відвернулися й подалися манівцями.
24 Вони не скажуть у своєму серці:
„Біймося Господа нашого Бога,
що зливи нам дає, коли приходить час
осінній або весняний,
Хто впевненість дає,
що матимемо урожай в очікуваний час”.
25 Люди Юдеї, ваші гріхи відвернули вас від Господа
й Його благословення,
гріхи не дали вам радіти з усього того.
26 Це сталося тому, що людців нечестивих
знайшов чимало Я в Своїм народі.
І стежать вони крадькома, наче птахолови,[c]
і пастки наставлюють, щоб вловить людей невинних.
27 Як в клітці птахів,
так же повно в домах ваших зради.
Величні й багаті такі вони всі через те.
28 Вони гладкі й вгодовані,
і не зважають на вчинки нечестивих,
справ у суді вони не розглядають.
Не намагаються урятувати сироту
і право бідного в суді не захищають».
29 «Хіба ж не мушу покарати їх за це?—
Господь питає.—Чи не слід Мені
такому от народу відплатити?
30 Жахливе і потворне сталося в тій землі:
31 пророки пророкували брехню,
священики правили, як заманеться[d].
Народу ж Моєму це до вподоби.
Та що ж ти зробиш, як кінець настане?»
Copyright © 2007 by Bible League International