Єремія 48
Ukrainian Bible
48 На Моава. Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Горе місту Нево, бо воно поруйноване; Кір'ятаїм посоромлений, здобутий; посоромлений Замок високий, заляканий...
2 Нема більше слави Моаву! У Хешбоні лихе вимишляють на нього: Ходімо, і витнім його із народу! Теж, Мадмене, замовкнеш і ти: за тобою йде меч!
3 Чути крик із Горонаїму: Руїна й нещастя велике!
4 Моав поруйнований, крик підняли аж до Цоару,
5 бо ходом в Лухіт підуть догори з великим плачем, бо на збіччі Горонаїму чути крик боязкий про руїну...
6 Утікайте, рятуйте хоч душу свою, і станете, мов отой верес в пустині!
7 Бо за те, що надіявся ти на вчинки свої та на скарби свої, ти також будеш узятий, і піде Кемош до полону, а разом із ним його священики та його зверхники...
8 І прийде руїна до кожного міста, і не буде врятоване жодне із них, і загине долина, й погублена буде рівнина, бо так говорив був Господь!...
9 Дайте крила Моаву, і він відлетить, і міста його стануть спустошенням, так що не буде мешканця у них...
10 Проклятий, хто робить роботу Господню недбало, і проклятий, хто від крови на меча свого стримує!
11 Спокійний Моав від юнацтва свого, і мирний на дріжджах своїх, і не лито із посуду в посуд його, і він на вигнання не йшов, тому в нім його смак позостався, а запах його не змінився.
12 Тому то ось дні настають, говорить Господь, і пошлю Я на нього розливачів, і його розіллють, і посуд його опорожнять, і дзбанки його порозбивають!...
13 І за Кемоша Моав посоромлений буде, як Ізраїлів дім посоромлений був за Бет-Ел, за місце надії своєї.
14 Як говорите ви: Ми хоробрі та сильні до бою?
15 Попустошений буде Моав, і до міст його ворог підійметься, і підуть добірні його юнаки на заріз, каже Цар, що Господь Саваот Йому Ймення...
16 Близький похід нещастя Моава, а лихо його дуже квапиться...
17 Співчувайте йому, всі довкілля його, і всі, хто ім'я його знає, скажіть: Як зламалося сильне це берло, ця палиця пишна!
18 Спустися зо слави своєї, і всядься в пустині, о мешканко, дочко Дівону, бо спустошник Моава до тебе прийшов, і понищив твердині твої!
19 Стань на дорозі й чекай, мешканко Ароеру, питай втікача та врятовану, кажи: Що це сталося?
20 Моав посоромлений, бо розтрощений він, ридайте та плачте, і звістіте в Арноні, що Моав попустошений!
21 І суд ось прийшов на рівнинний цей край, на Холон й на Ягцу, і на Мефаат,
22 і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм,
23 і на Кір'ятаїм, і на Бет-Ґамул, і на Бет-Меон,
24 і на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста моавського краю, далекі й близькі...
25 І відтятий Моавові ріг, і рамено його розтрощене, говорить Господь.
26 Упійте його, бо пишавсь проти Господа він, і він з плюскотом упаде до блювоти своєї, і станеться й він посміховиськом!...
27 І чи ж для тебе Ізраїль не був посміховиськом цим? Хіба серед злодіїв був знайдений він, що ти скільки говориш про нього, то все головою хитаєш?
28 Покиньте міста, й пробувайте на скелі, мешканці Моава, і будьте, немов та голубка, що над краєм безодні гніздиться!
29 Ми чули про гордість Моава, що чванливий він дуже, про надутість його і його гордування, про бундючність його та пиху його серця.
30 Я знаю, говорить Господь, про зухвальство його, і про його балачки безпідставні, робили вони неслухняне!
31 Ридаю тому над Моавом, і кричу за Моавом усім, зідхаю над людьми Кір-Хересу...
32 Більш як за Язером Я плакав, Я плакатиму за тобою, винограднику Сівми! Галузки твої перейшли аж за море, досягли аж до моря Язера. Спустошник напав на осінній твій плід, і на винобрання твоє,
33 і забрана буде потіха твоя та радість твоя з виноградника й з краю Моава, і вино із чавила спиню! Не буде топтати топтач, радісний крик при збиранні не буде вже радісним криком збирання...
34 Від крику Хешбону аж до Ел'але, аж до Ягацу нестися буде їхній голос, від Цоару аж до Горонаїму, до Еґлат-Шелішійї, бо й вода із Німріму пустинею стане...
35 І вигублю Я із Моава, говорить Господь, того, хто для жертов виходить на пагірок, і богові кадить своєму.
36 Тому стогне серце Моє за Моавом, немов та сопілка, і стогне серце Моє, як сопілка, за людьми Кір-Хересу, бо погинули ті, хто багатство набув!...
37 Тому кожна голова облисіла, і кожна борода обстрижена, на руках у всіх порізи жалоби, і на стегнах верета...
38 На всіх дахах Моава й на площах його самий лемент, бо розбив Я Моава, мов посуд, якого не люблять, говорить Господь...
39 Як він розтощений плачуть, як ганебно Моав утікав, і як він посоромлений! І Моав став за посміх та пострах для всього довкілля його!
40 Бо так промовляє Господь: Ось він, як орел, прилетить, і крила свої над Моавом розгорне,
41 міста будуть взяті, й твердині захоплені... І того дня стане серце лицарства Моава, як серце жони-породіллі!
42 І з народів Моав буде вигублений, бо пишавсь проти Господа він...
43 Страх, та безодня, та пастка на тебе, мешканче Моава! говорить Господь.
44 Хто від страху втече, той в безодню впаде, хто ж з безодні підійметься, той буде схоплений в пастку... Бо спроваджу на нього, на того Моава, рік їхньої кари, говорить Господь.
45 Втікачі знесилені будуть ставати у тіні Хешбону, бо вийде огонь із Хешбону, а полум'я з-поміж Сигону, і поїсть край волосся на скроні Моаву та череп синів галасливих...
46 Горе, Моаве, тобі! Загинув Кемошів народ, бо сини твої взяті в полон, твої ж дочки в неволю!...
47 І верну Я Моавові долю наприкінці днів, говорить Господь. Аж досі суд на Моава.
Иеремия 48
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Послання про Моав
48 Щодо Моава, ось що Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю, каже[a]:
«Горе тобі, гора Нево,[b]
бо буде спустошення тобі,
Киріатаїму—сором і загарбання,
а твердині—розпач і руїна.
2 І більше не величатимуть Моав;
в Хешбоні[c] змова проти неї:
„Ходімо й винищимо цей народ дощенту”.
І ти, Мадмене,[d] змовкнеш,
бо меч іде на тебе.
3 Прислухайся до криків із Хоронаїма:
спустошення, біда велика.
4 Моав розбито буде вщент,
крик дітлахів її лунатиме навколо.
5 Вони ридатимуть усю дорогу до Лугіта,
униз в Хоронаїм вони в сльозах йтимуть.
6 Тікайте! Своє життя рятуйте.
Прикиньтеся кущем[e], що вітер несе по пустелі.
7 Оскільки покладався на свої діла й багатство,
в полон захоплять і тебе.
Хемош[f] піде в неволю
зі священиками й своїми князями.
8 У кожне місто прийде руйнівник,
і жодне місто не врятується.
Долини загинуть, рівнини спорожніють,
бо так сказав Господь.
9 Дайте Моавові крила,[g] щоб полетіти могла,
бо справді руїною стане вона,
усі міста її спустошаться і обезлюдніють.
10 Прокляття тим,
хто недбайливий у ділах Господніх[h],
прокляття тим,
хто стримує свій меч кровопролиття.
11 У спокої Моав від юних днів,
відпочиває, мов вино, що відстоюється.
Вона в неволю не пішла.
Тому ж і смак лишився, й запах не змінився».
12 «Та дні надходять,—так Господь каже,—
коли пошлю переливачів до неї[i],
і виллють її, а глечики порозбивають».
13 Тоді Моав засоромиться Хемоша[j], як і народ Ізраїлю засоромився, що покладався на Бетел.
14 «Та як ви можете казати:
„Ми—воїни, хоробрі та могутні?”
15 Впаде Моав, міста її стоятимуть порожні;
найкращі парубки в різні впадуть,—
говорить Цар, чиє ім’я—Господь Усемогутній.—
16 Моавова погибель на порозі,
не за горами вже її біда.
17 Тужіть по ній, усі її сусіди,
усі, кому вона відома.
Скажіть: „Як зламано цей скіпетр могутній,
як переламано це берло дивовижне!”»
18 Зійди з височини своєї слави,
сядь поміж спраглих на засушеній землі,
дочки Дівона[k] мешканець,
бо руйнівник Моаву на тебе повстає,
зруйновано твої твердині.
19 Стань при дорозі і дивися,
той, хто живе у Ароері.
Спитай у втікача і у втікачки,
спитай їх: «Що сталося?»
20 «Зганьблено Моав, бо побито.
Голосіть і ридайте!
Оголосіть в Арноні[l], що зруйновано Моав.
21 Суд прийшов на рівнину:
в Холон, в Ягзу і в Мефаат,
22 в Дівон, в Нево і в Бет-Дівлатаїмі,
23 і на Киріатаїм, і в Бет-Ґамул, і в Бет-Меон,
24 у Керіот і в Боцру—
у всі міста землі Моаву, далекі і близькі.
25 Зрубаю ріг[m] Моаву,
правицю її зламаю,—каже так Господь.—
26 Напоїть її п’яною, бо Господа зневажила вона.
Нехай Моав качається в блювотині своїй,
хай посміховиськом стане для народів!»
27 «Моав, чи насміхалася з Ізраїлю не ти?
Чи не зі злодіями зловлено її,
що ти хитала головою, коли про неї говорила?
28 Міста покиньте і живіть на скелях,
мешканці Моаву,
як голуби, що гніздяться при вході у печеру.
29 Наслухалися ми вже про Моава пиху,
його зухвальство й вихвалення,
про його бундючність.
30 Її зухвальство знаю Я,
та воно марне,—Господь каже,—
не дасть воно нічого.
31 Тому Я за Моавом голосити буду,
Я за Моавом буду сльози лити.
Лементуватиму по людях Кир-Гаресета.
32 З народом Язера Я плачу за Язер,
о винограднику Сівми.
Твої галуззя досягали моря,
сягнули до моря Язерського.
Руйнівник напав на твої плоди і на твій виноград.
33 Радість і щастя пішли з плодючих ланів і городів Моаву,
зробив Я таке, що вино із чавила не ллється.
І не радіє більше винороб,
хоча й кричить, та не від радості».
34 «Кричать від болю люди від Хешобона до Елеале й до Ягаза, від Зоара до Хоронаїма, і до Еґлат-Шелішії, бо навіть води Німріма повисихали. 35 Я покладу в Моаві край,—Господь каже,—жертвоприношенням по узвишшях і ладану кадіння богам його. 36 Тож Моє серце тужить над Моавом, мов сопілка, і серце, мов сопілка, плаче за людьми Кир-Гаресета. Багатство, що вони надбали, пішли у небуття. 37 Кожна голова поголена, кожна борода обтята,[n] порізи на руках й веретище на кожнім». 38 «На всіх дахах Моава і на кожному майдані міста—лемент, бо Я розбив Моав, як посуд непотрібний,—Господь каже.— 39 Як же її розбито! Голосіть! Як відвернулася вона в ганьбі! Тепер то посміховисько і страх для всіх довкола».
40 Бо ось що Господь каже:
«Стережися! Ось з небес орел ширяє,
і простирає крила над Моавом.
41 Міста країни цієї будуть здобуті,
а твердині зруйновані.
І того дня у воїнів Моаву серце перелякане буде,
немов у жінки при пологах.
42 Моав пощезне із-поміж народів,
бо вище Господа він возвеличував себе».
43 Так каже Господь каже:
«Жах, яма й пастка жде тебе, о мешканець Моаву.
44 Той, хто тікатиме від жаху, в яму упаде,
хто вибереться з ями, в пастку втрапить,
бо наведу Я все це на Моав в рік покарання».
Так Господь каже:
45 «В тіні Хешбона втікачі безсилі,
вогонь з Хешбона вийшов, а полум’я з Сихона[o]
і пожерло моавську старшину, та всіх пихатих галасунів.
46 Горе тобі, Моаве!
Загинули люди Хемоша,
в неволю забрали синів твоїх
і дочок твоїх погнали в полон».
47 «Та Я поверну із неволі Моав у прийдешні дні»,—Господь каже.
Отак кінчається пророцтво про суд над Моавом.
Footnotes
- 48:1 Щодо… каже Той же самий вірш знаходиться в Ісаї 15.
- 48:1 Горе… Нево Гора в країні Моав, яка знаходиться на сході від Ізраїлю.
- 48:2 в Хешбоні «Хешбон» походить від того ж кореня, що й «змова». Назви гебрейських міст мають жіночий рід.
- 48:2 Мадмене Слово «Мадмен» походить від одного кореня зі словом «замовкати».
- 48:6 кущем Або «Ароером»—це назва міста на схід від ріки Йордан.
- 48:7 Хемош Головний бог у Моаві.
- 48:9 Дайте… крила Або «Сипте сіль по полях Моава». Древньогебрейське значення незрозуміле.
- 48:10 у ділах Господніх Діла Господні—покарання Моаву.
- 48:12 до неї Можливо, міста Моава.
- 48:13 Хемош Бог народу Моаву.
- 48:18 Дівон Головне місто Моаву.
- 48:20 Арнон Головна річка Моаву.
- 48:25 ріг Символ могутності.
- 48:37 Кожна… обтята Поголене волосся на голові й борода—це ознаки суму за померлим.
- 48:45 Сихона Ще одна назва Хешбону. Див.: Числ. 21:25-30.
Copyright © 2007 by Bible League International