Add parallel Print Page Options

31 Того часу, говорить Господь, для всіх родів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть народом!

Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині народ, від меча врятований, Ізраїль іде на свій спочин.

Здалека Господь з'явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!

Ще буду тебе будувати й збудована будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздобишся в бубни свої, та й підеш у танок тих, хто бавиться,

на горах самарійських ще будеш садити виноградники, виноградарі будуть садити й споживати законно собі!

Настане бо день, коли кликати буде сторожа на Єфремових горах: Уставайте, та підемо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!

Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою народів утішайтесь! Розголосіть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, народ Свій, останок Ізраїлів!

Ось Я їх приведу із північного краю, і зберу їх із кінців землі, з ними разом сліпий та кульгавий, важка й породілля, сюди повертаються збори великі!

Вони прийдуть з плачем, та Я їх попроваджу в утіхах. Я їх до потоків води попроваджу прямою дорогою, не спіткнуться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, перворідний він Мій!

10 Народи, послухайте слова Господнього, і далеко звістіть аж на островах та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його, і стерегтиме його, як пастир отару свою!

11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього.

12 І вони поприходять, і будуть співати на вершині Сіону, і до добра до Господнього будуть горнутись, до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібної худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напоєний сад, і не відчують уже більше стомлення!

13 Тоді дівчина тішитись буде в танку, і разом юнацтво та старші, бо Я оберну їхню жалобу на радість, і Я їх потішу, і їх звеселю в їхнім смутку!

14 І душу священиків ситістю Я напою, а народ Мій добром Моїм буде насичений, каже Господь!

15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та ридання гірке: Рахиль плаче за дітьми своїми, не хоче потішена бути за діти свої, бо нема їх...

16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосіння, і від сльози свої очі, бо є нагорода для чину твого, говорить Господь, і вони вернуться з краю ворожого!

17 І для твого майбутнього є сподівання, говорить Господь, і до границь твоїх вернуться діти твої!

18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похитує, плачучи: Покарав Ти мене і покараний я, мов теля те ненавчене! Наверни Ти мене і вернуся, бо Ти Господь Бог мій!

19 Бо як я навернувся, то каявся, коли ж я пізнав, то вдарив по стегнах своїх... Засоромився я та збентежений був, бо я ганьбу ношу молодощів своїх.

20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому то за нього хвилюється нутро Моє, змилосерджуся справді над ним, говорить Господь!

21 Постав собі дороговкази, стовпи собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!

22 Аж доки тинятися будеш, о дочко невірна? Господь бо новину створив на землі: жінка спасатиме мужа!

23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в краї Юдиному й по містах його, коли Я верну їх: Хай Господь благословить тебе, оселе ти правди, о горо свята!

24 І осядуть на ній Юда та міста його разом усі, селяни та ті, хто ходить з отарою.

25 Бо напоюю Я душу змучену, і кожну душу скорботну насичую.

26 На це я збудився й побачив, і був мені сон мій приємний.

27 Ось дні настають, говорить Господь, і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням людини й насінням скотини.

28 І буде, як Я пильнував був над ними, щоб їх виривати та бурити, і щоб руйнувати, і губити, і чинити лихе, так Я попильную над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь!

29 Тими днями не скажуть уже: Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах!

30 бо кожен за власну провину помре, і кожній людині, що їсть недоспіле, оскома впаде їй на зуби!

31 Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт.

32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх вивести з краю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!

33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, каже Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом!

34 І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: Пізнайте Господа! Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, каже Господь, бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!

35 Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зорям на світло вночі, що порушує море й шумлять його хвилі, Господь Саваот Йому Ймення!

36 Як відійдуть устави ці з-перед обличчя Мого, говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане народом бути перед обличчям Моїм по всі дні.

37 Так говорить Господь: Так як небо вгорі незміриме, і не будуть досліджені долі основи землі, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь!

38 Ось дні настають, говорить Господь, і збудується місто оце Господеві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної.

39 І піде мірничий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обернеться він до Ґої.

40 І долина вся трупів та попелу, і всі поля аж до долини Кедрону, аж до рогу Кінської брами на схід, усе це буде святість для Господа, не знищиться та не зруйнується ввіки вона!

Новий Ізраїль

31 «Тоді,—Господь каже,—Я стану Богом для всіх родів Ізраїлю, а вони стануть Моїм народом».

Господь каже: «Всі ті, хто врятувався від меча,
    знайшли в пустелі милість.
    Діти Ізраїлю шукатимуть спочинок там».

Господь появиться здалеку і скаже:
    «Народе Ізраїлю, люблю тебе Я вічною любов’ю,
    тому й наповнив тебе добротою безмежною.
Я побудую тебе знову,
    наречена Ізраїль цнотлива.
Ти станеш великою країною,
    та знову прикрашатимеш себе дзвіночками своїми
    і поведеш веселий танок.
Ти знову виноградники насадиш по горах Самарії.
    Садівники насадять їх й збиратимуть плоди.
Настане день, коли кричатимуть по горах Ефраїму вартові[a]:
    „Вставайте, і ходімо до Сіону,
    до Господа, Бога нашого!”»

Бо ось що Господь каже:
    «Співайте Якову щасливо
    і вихваляйте першого серед народів.
Вигукуйте, хваліть й промовляйте:
    „Врятуй народ Свій, Господи,[b] Ізраїлю останок”.
Я з півночі їх приведу,
    та позбираю їх з усіх кінців землі.
Між ними і сліпий, і кульгавий,
    вагітна й та, що при пологах.
    Вони повернуться громадою численною.
Ізраїльтяни із плачем прийдуть,
    тож Я їм мир та спокій подарую,
Я поведу їх при потоках вод, дорогою прямою,
    щоб не спіткнутись їм, бо Я—батько Ізраїля,
    а Ефраїм—Мій первісток».

10 Слухайте, народи, слово Господа,
    оповістить його далеким узбережжям:
«Господь людей Ізраїлю розвіяв,
    але Він збере їх й доглядатиме,
    немов пастух отару.
11 Адже Господь приведе назад Якова народ,
    і врятує його із рук сильнішого за нього плем’я.
12 Прийдуть вони і весело співатимуть на пагорбах Сіону,
    й втішатимуться щедрості Господній:
    пшениці й вина молодому,
    чудовій олії, ягнятам й худобі.
Ізраїль стане немов квітучий сад, напоєний водою,
    ніколи більш не сумуватиме йому.
13 Тоді дівчата підуть у танок
    разом із хлопцями й сивими дідами.
І їхню тугу Я на радість оберну,
    Я втішу їх, зміню печаль на свято.
14 Достатком я священиків задовольню,
    народ Мій буде втішений достатком, що Я їм дам».
    Так каже Господь.

15 Ось що Господь каже:
    «У Рамі чути голос, голосіння й гіркі ридання.
Рахиль[c] ридає над дітьми своїми.
    Їй не потрібна втіха, бо сини всі мертві».

16 Ось що Господь каже:
«Годі плакати, годі сльози лити,
    винагорода за все, що ти пережила».
Так каже Господь.
    «Повернуться вони з країни ворогів.
17 Тож є надія для майбутнього твого,—
    Господь каже.—
    Повернуться на власну землю твої діти».
18 Я справді чув тужіння Ефраїма:
«Ти покарав мене немов теля невчене,
    та твій урок я зрозумів.
Дай повернутися мені до Тебе,
    бо Ти, воістину Господь, мій Бог.
19 Всевишній мій Господь, я відвернувся від Тебе,
    та зрозумівши всі гріхи свої, розкаявся,
    змінивши серце і життя своє.
О Господи, спіткав я сором і приниження,
    бо я носив наругу юності своєї».
20 Всевишній каже:
    «Хіба ж бо Ефраїм не дорогий Мій син?
Хіба ж не люба він Моя дитина?
    Хоч часто Я про нього говорив,
    а все ж його Я пам’ятаю.
Тому ж Я щиро його люблю
    і справді йому дуже співчуваю.

21 Діти Ізраїлю,
    поставте собі дороговкази та стовпи,
    які до дому приведуть.
Стежте за дорогою, якою йдете.
    Вернись, Ізраїль цнотлива, до міст твоїх.
22 Як довго ти блукатимеш, зрадлива дочко?
    Коли до дому ти прийдеш?
Коли Господь нове в цих землях створить:
    як жінка піклуватися про чоловіка буде[d]».

23 Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: «Я знов робитиму добро Юдеї, та поверну народ Мій із полону. Та знов він промовлятиме слова ці в землі Юдеї та по містах її: „Нехай Господь тебе благословить, оселе праведна, Горо свята!” 24 Юдея і всі міста її там житимуть разом—хлібороби й ті, хто за отарою ходять, 25 бо освіжу Я їхню стомлену душу, кожну знесилену душу зміцню».

26 Тут я прокинувся і подивився навколо. То був солодкий сон.

27 «Надходять дні,—каже Господь,—коли народ Ізраїля й Юди дім зросте немов насіння з під опікою Моєю». 28 «Так само пильно, як Я наглядав за ними, щоб вирвати й кинути, розвалити й зруйнувати їх, спричинити лихо, так пильно наглядатиму за ними, щоб відбудувати й насадити,—каже Господь.— 29 У ті часи не говоритимуть більше люди:

„Батьки зелений їли виноград,
    а у дітей оскома на зубах”[e].

30 Натомість кожен умиратиме за свою провину. Кожен, хто їстиме зелений виноград, сам оскомину матиме».

Нова угода

31 «Надходять дні,—каже Господь,—коли Я укладу Нову Угоду з домом Ізраїля та домом Юди—новий Заповіт. 32 Він не буде схожий на той Заповіт, що Я уклав з батьками їхніми. Ту Угоду я уклав з ними того дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести з землі Єгипетської. Вони порушили той Заповіт, хоч Я був Володарем їхнім». Так каже Господь.

33 «В майбутньому, Я укладу той Заповіт з домом Ізраїлю. Я напишу його на їхнім серці. Я буду їхнім Богом, а вони—Моїм народом. 34 Не буде більше сусід навчати сусіда, а брат—брата: „Взнайте Господа”. Всі вони Мене знатимуть із найменшого до найбільшого,—каже Господь,—бо Я прощу провину їхню й більш не згадуватиму їхнього гріха».

Господь ніколи не залишить Ізраїль

35 Ось що Господь каже:
«Хто сонце дав, щоб вдень світило?
    Хто сяяти зіркам і місяцю звелів вночі?
Хто море так розбурхує, що його хвилі аж ревуть?
    Господь Всемогутній—ось Його ім’я.

36 Хіба як що Я владу втрачу
    над сонцем і місяцем, зірками і морем,
    тоді нащадки Ізраїля перестануть буть Моїм народом».

37 Ось що Господь каже:
«Хіба що коли люди вимірять все небо угорі,
    чи зможуть дослідити глибину земних основ,
тоді лиш Я відкину весь ізраїльський народ,
    за все те, що вони вчинили». Так каже Господь.

Новий Єрусалим

38 Господь каже: «Дні настають, коли Єрусалим буде перебудовано від вежі Гананел до Кутової брами для Господа. 39 І знову межа проляже перед пагорбом Ґарев, а тоді поверне до Ґоа. 40 Вся долина, де мертві тіла та попіл, і всі поля, що тягнуться аж до Кідронської долини й рогу Кінської брами на сході, святою для Господа буде. Ніколи більше в віках не повалять і не зруйнують його».

Footnotes

  1. 31:6 вартові Можливо, мова йде про пророків.
  2. 31:7 Врятуй… Господи Або «Господь врятував Свій народ!» Це був переможний крик ізраїльтян.
  3. 31:15 Рахиль Мати Йосипа й Веніамина, жінка Якова. У цьому випадку це означає, що всі жінки лементують за своїми чоловіками та синами, які полягли під час війни з Вавилоном.
  4. 31:22 як… буде Цей вірш важко зрозуміти.
  5. 31:29 Батьки… зубах Це означає, що діти страждали за гріхи батьків.

31 “At that time,” declares the Lord, “I will be the God(A) of all the families of Israel, and they will be my people.”

This is what the Lord says:

“The people who survive the sword
    will find favor(B) in the wilderness;
    I will come to give rest(C) to Israel.”

The Lord appeared to us in the past,[a] saying:

“I have loved(D) you with an everlasting love;
    I have drawn(E) you with unfailing kindness.
I will build you up again,
    and you, Virgin(F) Israel, will be rebuilt.(G)
Again you will take up your timbrels(H)
    and go out to dance(I) with the joyful.(J)
Again you will plant(K) vineyards
    on the hills of Samaria;(L)
the farmers will plant them
    and enjoy their fruit.(M)
There will be a day when watchmen(N) cry out
    on the hills of Ephraim,
‘Come, let us go up to Zion,
    to the Lord our God.’”(O)

This is what the Lord says:

“Sing(P) with joy for Jacob;
    shout for the foremost(Q) of the nations.
Make your praises heard, and say,
    Lord, save(R) your people,
    the remnant(S) of Israel.’
See, I will bring them from the land of the north(T)
    and gather(U) them from the ends of the earth.
Among them will be the blind(V) and the lame,(W)
    expectant mothers and women in labor;
    a great throng will return.
They will come with weeping;(X)
    they will pray as I bring them back.
I will lead(Y) them beside streams of water(Z)
    on a level(AA) path where they will not stumble,
because I am Israel’s father,(AB)
    and Ephraim is my firstborn son.

10 “Hear the word of the Lord, you nations;
    proclaim it in distant coastlands:(AC)
‘He who scattered(AD) Israel will gather(AE) them
    and will watch over his flock like a shepherd.’(AF)
11 For the Lord will deliver Jacob
    and redeem(AG) them from the hand of those stronger(AH) than they.
12 They will come and shout for joy(AI) on the heights(AJ) of Zion;
    they will rejoice in the bounty(AK) of the Lord
the grain, the new wine and the olive oil,(AL)
    the young of the flocks(AM) and herds.
They will be like a well-watered garden,(AN)
    and they will sorrow(AO) no more.
13 Then young women will dance and be glad,
    young men and old as well.
I will turn their mourning(AP) into gladness;
    I will give them comfort(AQ) and joy(AR) instead of sorrow.
14 I will satisfy(AS) the priests(AT) with abundance,
    and my people will be filled with my bounty,(AU)
declares the Lord.

15 This is what the Lord says:

“A voice is heard in Ramah,(AV)
    mourning and great weeping,
Rachel weeping for her children
    and refusing to be comforted,(AW)
    because they are no more.”(AX)

16 This is what the Lord says:

“Restrain your voice from weeping
    and your eyes from tears,(AY)
for your work will be rewarded,(AZ)
declares the Lord.
    “They will return(BA) from the land of the enemy.
17 So there is hope(BB) for your descendants,”
declares the Lord.
    “Your children(BC) will return to their own land.

18 “I have surely heard Ephraim’s moaning:
    ‘You disciplined(BD) me like an unruly calf,(BE)
    and I have been disciplined.
Restore(BF) me, and I will return,
    because you are the Lord my God.
19 After I strayed,(BG)
    I repented;
after I came to understand,
    I beat(BH) my breast.
I was ashamed(BI) and humiliated
    because I bore the disgrace of my youth.’(BJ)
20 Is not Ephraim my dear son,
    the child(BK) in whom I delight?
Though I often speak against him,
    I still remember(BL) him.
Therefore my heart yearns for him;
    I have great compassion(BM) for him,”
declares the Lord.

21 “Set up road signs;
    put up guideposts.(BN)
Take note of the highway,(BO)
    the road that you take.
Return,(BP) Virgin(BQ) Israel,
    return to your towns.
22 How long will you wander,(BR)
    unfaithful(BS) Daughter Israel?
The Lord will create a new thing(BT) on earth—
    the woman will return to[b](BU) the man.”

23 This is what the Lord Almighty, the God of Israel, says: “When I bring them back from captivity,[c](BV) the people in the land of Judah and in its towns will once again use these words: ‘The Lord bless(BW) you, you prosperous city,(BX) you sacred mountain.’(BY) 24 People will live(BZ) together in Judah and all its towns—farmers and those who move about with their flocks.(CA) 25 I will refresh the weary(CB) and satisfy the faint.”(CC)

26 At this I awoke(CD) and looked around. My sleep had been pleasant to me.

27 “The days are coming,”(CE) declares the Lord, “when I will plant(CF) the kingdoms of Israel and Judah with the offspring of people and of animals. 28 Just as I watched(CG) over them to uproot(CH) and tear down, and to overthrow, destroy and bring disaster,(CI) so I will watch over them to build and to plant,”(CJ) declares the Lord. 29 “In those days people will no longer say,

‘The parents(CK) have eaten sour grapes,
    and the children’s teeth are set on edge.’(CL)

30 Instead, everyone will die for their own sin;(CM) whoever eats sour grapes—their own teeth will be set on edge.

31 “The days are coming,” declares the Lord,
    “when I will make a new covenant(CN)
with the people of Israel
    and with the people of Judah.
32 It will not be like the covenant(CO)
    I made with their ancestors(CP)
when I took them by the hand
    to lead them out of Egypt,(CQ)
because they broke my covenant,
    though I was a husband(CR) to[d] them,[e]
declares the Lord.
33 “This is the covenant I will make with the people of Israel
    after that time,” declares the Lord.
“I will put my law in their minds(CS)
    and write it on their hearts.(CT)
I will be their God,
    and they will be my people.(CU)
34 No longer will they teach(CV) their neighbor,
    or say to one another, ‘Know the Lord,’
because they will all know(CW) me,
    from the least of them to the greatest,”
declares the Lord.
“For I will forgive(CX) their wickedness
    and will remember their sins(CY) no more.”

35 This is what the Lord says,

he who appoints(CZ) the sun
    to shine by day,
who decrees the moon and stars
    to shine by night,(DA)
who stirs up the sea(DB)
    so that its waves roar(DC)
    the Lord Almighty is his name:(DD)
36 “Only if these decrees(DE) vanish from my sight,”
    declares the Lord,
“will Israel(DF) ever cease
    being a nation before me.”

37 This is what the Lord says:

“Only if the heavens above can be measured(DG)
    and the foundations of the earth below be searched out
will I reject(DH) all the descendants of Israel
    because of all they have done,”
declares the Lord.

38 “The days are coming,” declares the Lord, “when this city will be rebuilt(DI) for me from the Tower of Hananel(DJ) to the Corner Gate.(DK) 39 The measuring line(DL) will stretch from there straight to the hill of Gareb and then turn to Goah. 40 The whole valley(DM) where dead bodies(DN) and ashes are thrown, and all the terraces out to the Kidron Valley(DO) on the east as far as the corner of the Horse Gate,(DP) will be holy(DQ) to the Lord. The city will never again be uprooted or demolished.”

Footnotes

  1. Jeremiah 31:3 Or Lord has appeared to us from afar
  2. Jeremiah 31:22 Or will protect
  3. Jeremiah 31:23 Or I restore their fortunes
  4. Jeremiah 31:32 Hebrew; Septuagint and Syriac / and I turned away from
  5. Jeremiah 31:32 Or was their master