Add parallel Print Page Options

22 Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,

та й промовиш: Послухай Господнього слова, о царю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та народ твій, що входите в брами оці.

Так говорить Господь: Чиніть правосуддя та правду, і рятуйте грабованого від руки гнобителя, чужинця ж, сироту та вдову не гнобіть, не грабуйте, і крови невинної не проливайте на місці цьому!

Бо коли оце слово насправді ви виконаєте, то ходитимуть брамами дому оцього царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити будуть колесницями й кіньми, він і раб його та народ його.

А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою говорить Господь: руїною станеться дім цей!

Бо так промовляє Господь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеад, щит Лівану, та поправді кажу Я, тебе оберну на пустиню, на міста незаселені!

І приготую на тебе отих, що руйнують людину та зброю її, і вони твої кедри добірні зітнуть і їх повкидають в огонь!

І люди численні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одного: Защо Господь зробив так цьому місту великому?

І відкажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.

10 Не плачте за вмерлим, і не жалкуйте за ним, але плакати плачте за тим, хто відходить в полон, бо вже не повернеться, і не побачить землі, де він народився...

11 Бо так промовляє Господь до Шаллума, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосії, свого батька, що вийшов із місця цього: Він сюди вже не вернеться!

12 Бо помре він у місці, куди його полонили, Краю ж цього не побачить уже...

13 Горе тому, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімнати безправ'ям, хто каже своєму ближньому працювати даремно, і платні його йому не дає,

14 що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімнати широкі! І вікна собі повирубує, й криє кедриною, і малює червоною фарбою.

15 Чи ти зацарюєш тому, що в кедрах ти мешкаєш? Чи ж твій батько не їв та не пив? І коли правосуддя та правду чинив він, тоді було добре йому,

16 він розсуджував справу нужденного й бідного, й тоді добре було! Чи не це Мене знати? говорить Господь.

17 Хіба твої очі та серце твоє не обернені тільки на користь свою, та щоб проливати кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?...

18 Тому так промовляє Господь про Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: О мій брате! й О сестро! Не будуть за ним голосити: О пане й О величносте його!

19 Поховають його, немов того осла, волочачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму...

20 Зійди на Ливан та й кричи, і в Башані свій голос подай, і кричи з Аваріму, бо понищені всі твої друзі...

21 Говорив Я тобі в час гаразду твого, але ти казала: Не слухатиму! Це дорога твоя від юнацтва твого, бо не слухалась ти Мого голосу...

22 Усіх твоїх пастирів буря розкидає, а коханці твої підуть до полону, справді, тоді посоромлена та побентежена будеш за все своє зло!...

23 О ти, що сидиш на Ливані, що кублишся в кедрах, як ти будеш стогнати, як болі й дрижання на тебе спадуть, мов на ту породіллю!

24 Як живий Я, говорить Господь, коли б був Конія, син Єгоякимів, цар Юдин, печаткою-перснем на правій руці Моїй, справді Я й звідти тебе зірву!

25 І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і в руку халдеїв...

26 І кину тебе й твою матір, яка породила тебе, до іншого краю, де ви не зродились, і там ви повмираєте!

27 А до Краю, куди вони прагнуть душею своєю вернутись, туди не повернуться!

28 Чи муж цей, Конія, це глиняний посуд, погорджений та розпорошений? Хіба він посудина та непотрібна? Чом відкинені він та насіння його, та й закинені в землю, якої не знають?

29 О Краю, мій Краю, о Краю, послухай Господнього слова:

30 Так говорить Господь: Запишіть людину оцю самітною, мужем, якому не буде щаститись у днях його, бо нікому з насіння його не пощаститься сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!

Суд над царями

22 Ось що Господь каже: «Іди до палацу царя юдейського й промов там слово це. Ти скажеш: „Слухай слово Господа, царю юдейський, ти, що сидиш на престолі Давидовім, слуги і люди твої, що проходять крізь брами ці”. Ось що Господь каже: „Робіть що праведне і справедливе: рятуйте пограбованого від руки гнобителя, не кривдіть, не чиніть зла чужинцю, сироті, ані вдові, не проливайте безвинної крові у місці цьому. Якщо сумлінно будете виконувати те, що Я кажу вам, тоді царі, які сидітимуть на престолі Давидовім, і далі проходитимуть крізь брами палацу єрусалимського: верхи на конях і колісницях, разом із вельможами й слугами. Але якщо не будете слухати слово це, Собою клянуся, що цей палац буде зруйновано”». Так каже Господь.

Мовлю так, бо Господь каже про палац юдейського царя:

«Ти, наче, ліс ґілеадський для Мене,
    немов вершина гір Ливанських,
    однак тебе пустелею безлюдною зроблю.
Нашлю на твій палац руйнівників,
    зі зброєю своєю буде кожен.
Вони величні кедрові колони порубають,
    і вкинуть у вогонь.

Багато народів пройде цим містом, питаючи одне одного: „Чому Господь зробив таке із цим великим містом?” І відповідатимуть їм: „Бо ці люди відцуралися Заповіту Всевишнього, їхнього Бога. Іншим богам вклонялися і служили вони”».

Суд над Йоагазом

10 Не плачте за померлим царем[a],
    не побивайтеся за ним.
За тим плачте гірко, хто іде із міста,
    бо він уже не повернеться сюди,
    Йоагаз не побачить більше рідної землі.

11 Бо ось що Господь сказав про Шаллума[b], сина Йосії, царя юдейського, який посів місце батька свого. Він із цього місця вийшов, та більше сюди не повернеться. 12 Помре він там, куди його в неволю заслано, і більш ніколи не побачить Єрусалима землі.

Суд над Єгоякимом

13 Горе тому, хто свій палац несправедливістю будує[c],
    свої світлиці надбудовує беззаконням,
хто змушує ближнього служить задурно,
    не платячи йому зароблених грошей.

14 Єгояким каже: «Я собі збудую
    палац великий із просторими світлицями».
Він вікна прорубує,
    стіни кедром обшиває і червоним фарбує.

15 «Чи величі додасть тобі великий кедр?
    Твій батько мав удосталь їжі і пиття.
Чинив він те, що справедливе й чесне,
    тож і у нього все було гаразд.
16 За скривджених і бідних він завжди був,
    тож і у нього все було гаразд.
„Чи ж це не означає „знать Мене”?»—
    Господь каже.

17 Ти ж дбаєш тільки про неправедну наживу,
    про те, як би невинну кров пролить,
    як би пригнобити і знищити невинних.

18 Тож ось що Господь Бог каже
    про Єгоякима, сина Йосії, царя Юдеї:
«Люди Юдеї не тужитимуть за ним:
    „В печалі я, о брате мій!”
    Чи „О горе, сестро моя!”
І не тужитимуть: „О горе, володарю!”
    Чи „Горе, ваша величність!”
19 Немов осла іздохлого його поховають,
    витягнуть за браму єрусалимську і кинуть.

20 Ти піднімись, Юдеє, на Ливанські гори
    і так гукни, щоб голос твій почули у Башані.
Кричи на кручах Авариму[d],
    бо всіх, кого любила ти, розбито.

21 Юдеє, Я попереджав тебе про небезпеку,
    та ти відказала: „Слухати не буду!”
Така ж у тебе звичка з юних літ,
    ти голосу Мого не слухалась ніколи.
22 Вітер віднесе всіх пастухів твоїх,
    всі, хто тебе любили, підуть у полон,
тоді ти будеш зганьблена й принижена
    за нечестивість свою.

23 О царю Єгоякиме,
    ти мешкаєш в палаці з кедра дебелого,
    немов в землі Ливанській.
Гадаєш марно, що в небезпеці життя твоє,
    але стогнатимеш ти, коли настане біль,
    немов той біль, що в жінки при пологах».

Суд над Єгояхином

24 «Так само правда, як і те, що Я живу,—каже Господь,—навіть якби подоба Єгояхина[e], сина Єгоякима, царя Юдеї, був перснем на Моїй правиці, навіть тоді б Я його зірвав з пальця. 25 Я віддам тебе у руки тих, хто смерті твоєї хоче, тим, кого боїшся ти: Навуходоносору, царю вавилонському та халдеям. 26 Я викину тебе і матір твою в чужу землю, де ви не народились, там й помрете. 27 Єгояхине, не бачити тобі одвіку землі рідної, хоч як не прагнула б душа повернення.

28 Єгояхин—нікчемний битий глечик!
    Він нікому не потрібний посуд!
Чому ж тоді буде відкинуто його
    й нащадків його в землю, якої вони не знають?
29 О земле, земле, земле!
    Слухай слово Господа!»
30 Ось що Всевишній каже:
«Запам’ятайте чоловіка цього як бездітного,
    як такого, що успіхів не мав усе своє життя,
бо жоден з його роду
    не сидітиме на престолі Давидовім
    і не царюватиме в Юдеї».

Footnotes

  1. 22:10 за померлим царем Це натяк на Йосію, якого щойно було вбито фараоном Неко у 609 р. до Р. Х. Див.: 2 Цар. 23:29-30. Його наступник Йоагаз (Шаллум) потрапив до єгипетського полону—це Той, хто з міста йде.
  2. 22:11 Шаллума Або «Йоагаза».
  3. 22:13 тому… будує Тут ідеться про царя Єгоякима, який правив у 609-598 рр. до Р. Х.
  4. 22:20 на кручах Авариму Гори на схід від північного Ізраїлю.
  5. 22:24 Єгояхина У гебрейському тексті—«Єхонія». «Єхонія» було інше ім’я «Єгояхина». Також див.: Єр. 22:28 та 37:1.