Єремія 18
Ukrainian Bible
18 Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
2 Устань, і зійди до дому ганчара, і там почуєш слова Мої.
3 І зійшов я до дому ганчара, аж ось він робить працю на кружалі.
4 І в руках ганчара попсулась посудина, яку він із глини робив. І він знову зробив з неї іншу посудину, як сподобалося ганчареві зробити.
5 І було мені слово Господнє, говорячи:
6 Чи не міг би зробити й Я вам, як ганчар цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!
7 Я часом кажу про народ та про царство, щоб вирвати його, і щоб розбити та вигубити,
8 та коли цей народ, що про нього казав Я, повернеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке думав чинити йому.
9 А часом кажу про народ та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,
10 та як він зробить зле в Моїх очах, щоб не слухатися Мого голосу, то пожалую щодо того добра, про яке говорив, що вчиню Я його.
11 А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе проти вас, і задумую задум на вас, верніться ж ви кожен з дороги своєї лихої, і поліпшіть дороги свої й свої вчинки!
12 Та вони відказали: Пропало! бо ми будем ходити за своїми думками, і кожен робитиме згідно з упертістю серця свого.
13 Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між народами, чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!
14 Хіба сніг Лівану зійде зо скелі на полі? Чи висохнуть води чужі та холодні, текучі?
15 Бо про Мене забув Мій народ: вони кадять марноті, а та робить їм так, що вони на дорогах своїх спотикаються, на давніх путях, щоб ходити стежками, по дорозі невбитій,
16 щоб свій Край учинити страхіттям, посміховищем вічним... Кожен, хто буде проходити ним, остовпіє та буде хитати головою своєю...
17 Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед ворогом; потилицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього горя!
18 І сказали вони: Ходіть, і обміркуємо заміри на Єремію, бо не згинув Закон у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і удармо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова його!
19 Послухай мене, о мій Господи, і почуй голос моїх супротивників!
20 Хіба замість доброго злим надолужено буде? Бо яму копають вони для моєї душі... Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб добре про них говорити, щоб гнів Твій від них відвернути!
21 Тому їхніх синів віддай голодові, і міццю меча викинь їх з Краю, і бодай жінки їхні дітей погубили та вдовами стали, а їхні чоловіки хай смертю повбивані будуть, юнаки їхні хай будуть побиті мечем на війні!
22 Нехай чується крик з їхніх домів, бо орду Ти зненацька спровадиш на них, бо яму копали вони, щоб схопити мене, і для ніг моїх пастки поставили...
23 А Ти, Господи, знаєш увесь їхній замір на мене на смерть, не прости їм провин, а гріха їхнього із-перед обличчя Свого не зітри, і хай перед Тобою спіткнуться вони, зроби поміж ними оце під час гніву Свого!
Иеремия 18
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Гончар і глина
18 Ось пророче слово, що Господь послав його через Єремію: 2 «Підведися і йди до дому гончара[a], і там почуєш ти послання Моє».
3 Тож пішов я до гончара і спостерігав, як він робив щось на гончарському крузі. 4 І посудина, що він виготовляв, розпалася під руками гончара, тож він почав знов і зробив іншу посудину, таку, як хотів.
5 І слово Господа було мені таке: 6 «Доме Ізраїля, хіба не можу Я повестися з вами так само, як цей гончар?» Господь каже: «Доме Ізраїля, як та глина в руках у гончара, так само й ви в руках Моїх. 7 Можливо, прийде той час, коли Я проголосити можу, що викоріню народ чи царство, чи що збираюся зруйнувати, чи вигубити його. 8 Але якщо той народ припинить зло чинити, про яке Я сказав, що він чинить, тоді утримаюсь Я і не пошлю на нього кару, яку задумав послати. 9 Іншого разу Я можу проголосити, що збираюся збудувати й насадити народ чи царство. 10 Та якщо він зробить таке, що Я за зло вважаю, якщо не слухається Мене, тоді утримаюсь обіцяне добро для них творити.
11 Тож скажи народу Юдеї та мешканцям Єрусалима про те, що Господь каже: „Я плани маю покарати вас, тож відверніться від ваших звичок грішних, змініть лихі путі та вчинки ваші”.
12 Але вони скажуть: „Дарма. Ми йтимемо за власними намірами, і кожен із нас уперто чинитиме лихо те, яке душі його завгодно”».
13 Тож ось що Господь каже:
«Спитайте між народами,
чи хтось подібне чув?
Яку мерзоту діва-Ізраїль вчинила!
14 Чи може каміння рухатись само по собі?
Чи може сніг зійти ливанський
з піків горних[b]?
Чи зможуть пересохнути
холодні й бурхливі води?
15 Однак Мене забув народ Мій
і курить ладан ідолам нікчемним,
що змусили народ Мій спотикатись
на древньому його шляху.
Боввани повели їх манівцями,
а не праведним шляхом.
16 На пустку перетвориться їхня земля,
на посміховисько довічне.
Жахатимуться всі, хто йтиме нею,
хитатимуть у смутку головою.
17 І Я, немов той східний вітер,
розвію їх перед ворогами.
Спиною повернусь до них, а не обличчям
у лиху годину їхню».
Четверта скарга Єремії
18 Вороги сказали: «Ходімо, змовимося проти Єремії, бо Закон, якому навчають священики, дають поради мудреці, не втрачен, з нами буде. Ходімо, посміємося з нього й не слухатимемо більше ніяких його промов».
19 Будь ласка, Господи, зглянься наді мною,
почуй, як дорадники мої змовляються.
20 Чи слід комусь платити злом за добро?
А вони ж уже вирили яму, щоб мене впіймати.
Згадай, як я стояв перед Тобою,
як я заступався за них,
щоб гнів Твій відвернути від народу цього.
21 Тож віддай синів їхніх на голодування,
віддай їх мечу.
Бездітними й удовами
хай стануть жінки їхні.
Хай мужів убито буде,
хай їхні юнаки поляжуть у бою.
22 Хай із домівок їхніх лине лемент,
коли зненацька на них військо наведеш.
Адже вони вирили для мене яму,
наставили пастки для ніг моїх.
23 Але ж, Господи,
Ти знаєш усі їхні наміри заподіють смерть мені.
Не прощай беззаконь
і не змивай гріха їхнього з пам’яті Своєї.
Нехай перед Тобою кинуть їх,
обійдися з ними за гнівом Своїм.
Footnotes
Copyright © 2007 by Bible League International