Add parallel Print Page Options

17 Гріх Юдин написаний рильцем залізним, діямантовим вістрям він виритий на таблиці їхнього серця, і на рогах жертовників їхніх.

Як про синів своїх, так пам'ятають про жертовники своїх та своїх Ашер при зеленому дереві, на високих підгірках,

про гору на полі. Багатство твоє й твої скарби на здобич віддам, пагірки жертовні твої за гріх по всіляких границях твоїх.

І опустиш ти руку свою спадку свого, що Я дав був тобі... І вчиню, що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї, якого не знаєш, бо огонь запалили ви в гніві Моїм, й аж навіки палатиме він!

Так говорить Господь: Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!

І він буде, як голий той кущ у степу, і не побачить, щоб добре прийшло, і він пробуватиме в краї сухому в пустині, у краї солоному та незамешканому...

Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь то надія його!

І він буде, як дерево те, над водою посаджене, що над потоком пускає коріння своє, і не боїться, як прийде спекота, і його листя зелене, і в році посухи не буде журитись, і не перестане приносити плоду!

Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнає його?

10 Я Господь, що досліджує серце, що випробовує нирки, щоб кожному дати згідно з путтю його, за плодом учинків його.

11 Куропатва висиджує яйця, яких не принесла, це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безумним при своєму кінці...

12 Трон слави, високий від віку, це місце нашої святині!

13 Надіє Ізраїлева, Господи, посоромлені будуть усі, хто Тебе залишає! Ті, що Мене покидають, на піску будуть списані, бо вони покинули Господа, джерело живої води.

14 Уздоров мене, Господи, і буду вздоровлений я, спаси Ти мене, і я буду спасений, бо Ти слава моя!

15 Ось вони мені кажуть: Де слово Господнє? Нехай воно прийде!

16 А я не відтягавсь бути пастирем в Тебе, не жадав злого дня, Ти це знаєш, що виходило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було.

17 Не будь Ти для мене страхіттям, на день зла Ти моє пристановище!

18 Бодай посоромились ті, хто мене переслідує, а я щоб не був посоромлений, нехай побентежені будуть вони, а я хай не буду збентежений, день злого на них наведи та зламай їх подвійним зламанням!

19 Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів народу, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.

20 І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі мешканці Єрусалиму, що входите брамами тими.

21 Так говорить Господь: Стережіться за душі свої, і не носіть тягару за суботнього дня, і не носіть його брамами Єрусалиму.

22 І не носіть тягару з домів ваших суботнього дня, і жодної праці робити не будете, і день суботній освятите, як Я вашим батькам наказав був!

23 Та вони не послухали, й вуха свого не схилили, і вчинили себе тугошиїми, щоб не слухатися та не брати навчання.

24 І буде, якщо Мене справді ви будете слухатись, каже Господь, щоб тягару не носити в брами міста цього за суботнього дня, і щоб освятити день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити,

25 то ходитимуть брамами міста цього царі та князі, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесницями й кіньми, вони й їхні правителі, юдеї та мешканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!

26 І будуть приходити з Юдиних міст та з околиць Єрусалиму, і з краю Веніяминового, і з рівнини, і з гір, і з півдня, і цілопалення й жертви приносити будуть, та жертву хлібну, і ладан, і будуть приносити жертву подяки до дому Господнього.

27 А якщо ви Мене не послухаєтесь, щоб святити день суботній і щоб тягару не носити, і щоб брамами Єрусалиму суботнього дня не ходити, то огонь підпалю в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські палати, і не погасне!

Вина, записана у серці

17 Ось що мовить Господь: «Юдеї гріх записано різцем залізним,
    стилом загостреним на таблиці серця їхнього
    та на рогах їхніх вівтарів[a]
Їхні діти пам’ятають ті вівтарі й стовпи Ашери[b],
    поруч з деревами вони стоять рясними
    на узвишшях високих,
в горах, та у відкритих луках.
Багатий народ Юдеї неліченим скарбом,
    та Я віддам його як здобич народам іншим.
Вони прийдуть, та заберуть усі пожитки ваші,
    понищать всі узвишшя де грішили ви.
Народ Юдеї сам позбувся спадщини своєї
    тієї, що Я дав йому.
Примушу Я його служити ворогам своїм в землі незнаній,
    бо гнів Мій розпалився, мов вогонь,
    в якому їм горіти повік».

Віра в людей і віра в Бога

Ось що Господь каже:
«Той проклятий, хто покладається на чоловіка,
    та зробив опору на силу смертної людини,
    тому що в Бога полишив вірити він.
Він стане наче кущ в пустелі,
    котрий не відає про кращі землі, та Господні блага.
Він знай живе собі в пустельнім краї,
    серед солончаків безлюдних.
Благословен той,
    хто покладається на Господа,
    бо взнає він, що Господь—його надія.
Він буде мов те дерево, що при воді росте,
    що над потоком простягло своє коріння,
    й спеки не боїться, та зеленим листям вкрите.
Рік посухи і той йому байдужий,
    воно й тоді не перестає плодоносити.

Що є зрадливіше, ніж розум[c]?
    Та якщо він хворий, ніхто не може зрозуміти,
    як вилікувати його.
10 Лиш Я, Господь, є тим, хто розум вивіряє,
    і все нутро людське Мені відкрите,
щоб кожного Я міг нагородити
    згідно з життям та вчинками його.
11 Мов курка, що висиджує яйце,
    сама якого не знесла, так й чоловік,
    який неправедно багатство здобуває.
Як півжиття пройде, та скарб здобутий зникне,
    а він залишиться, пошитий в дурні».

12 Славний престол, храм Господній, вознесений одвіку—
    це місце нашої святині.
13 О Господи, Ізраїлю надіє,
    хто відмовляється від Тебе,
    той собі короткий вік шукає.
Хто відвертається від Тебе,
    зникне, наче напис на піску,
бо Господа покинув він—
    джерело прохолодної води живої.

Третя скарга Єремії

14 Зціли мене, о Господи, і вилікуюсь я.
    Врятуй мене, та знайду тоді спасіння,
    бо Ти—це Той, кому хвали співаю.
15 Вони говорять:
    «Єреміє, де ж слово Господа?
    Нехай воно прийде!»

16 Я не полишив бути пастирем Твоїм
    і не бажав лихого дня.
Ти знаєш все, що я кажу,
    воно перед Тобою геть відкрите,
    Ти ж бачиш, що твориться навкруги.
17 Не губи мене,
    Ти ж мій притулок в день нещастя.
18 Хай ті, хто переслідує мене,
    будуть принижені, але не я.
    Нехай їх жах охопить, але я щоб не лякався.
Ти напусти на них нещастя час,
    а потім, Ти побий їх знов.

Дотримуйтеся святої суботи

19 Ось що Господь сказав мені: «Іди й стань у воротах „Синів людських”[d], через які царі юдейські входять і виходять. Проголоси всім людям вість Господню, та потім йди до інших брам єрусалимських, та сповіщай Всевишнього послання. 20 Скажи, щоб царі юдейські, всі юдеї, та мешканці Єрусалима, та всі, хто проходить крізь брами ці, вислухали слово Господа.

21 Ось що Господь каже: „Бережіть себе, не носіть у суботній день важкого, не проносьте крізь брами єрусалимські. 22 І не виносьте важкого з осель ваших у суботній день, і ніякої роботи не робіть. Вважайте святим суботній день, як заповідав Я батькам вашим. 23 Але вони не слухали Господа свого, уваги не звертали. Натомість вперті були, не помічали Всевишнього й не приймали науки Моєї.

24 Але якщо ви справді будете Мене слухати, не будете проносити важкого крізь брами цього міста в суботу і зробите день цей святим, жодної роботи не виконуючи в цей день, 25 тоді царі ввійдуть у брами міста цього й вельможі, що сидять на Давидовім троні, в’їдуть колісницями й верхи. Вони ввійдуть разом з начальниками, мужами юдейськими й мешканцями Єрусалима. І місто це збуде заселене повік.

26 І прийдуть люди з міст юдейських, із околиць Єрусалима, з землі Веніаминової, з Шефели[e], з гір та з Неґеву[f]. І принесуть вони жертви всеспалення й пожертви, й офіри, й запашне куріння, і підношення дяки в храм Господній. 27 Якщо ж ви не послухаєтесь Мене, й не зробите суботній день святим, носитимете ношу, заходячи крізь брами єрусалимські в суботу, тоді вогонь Я запалю в його брамах. І пожере він палаци Єрусалима, та вогонь цей буде незгасимий”».

Footnotes

  1. 17:1 Юдеї… вівтарів Це співвідноситься з глиняними табличками, на яких писали загостреним стилом, доки вони були м’які. Чим гостріше було стило, тим чіткіший напис. Роги вівтаря—частина вівтаря, що нагадувала роги. Це також було місце схованки для людей, які скоїли злочин. Єремія тут говорить, що немає безпечного місця-схованки для Юдеїв.
  2. 17:2 стовпи Ашери Частина релігійного обряду ханаанців, сусідів Ізраїлю. Ашері вклонялися як богині. Її подобу робили з дерева чи навіть з живого дерева, що символізувало її родючість.
  3. 17:9 розум Буквально «серце».
  4. 17:19 Синів людських Одні з воріт до Єрусалиму або, можливо, ворота, через які мирські люди, не священики, заходили до храму Господнього.
  5. 17:26 з Шефели Узвишшя, що тягнеться вздовж Середземного моря.
  6. 17:26 з Неґеву Пустеля на півдні Ізраїлю.