Єремія 16
Ukrainian Bible
16 І було слово Господнє до мене, промовляючи:
2 Не бери собі жінки, і хай у тебе не буде синів, ні дочок у цьому місці.
3 Бо так промовляє Господь про синів і про дочок, що народжені в місці цьому, і про їхніх матерів, що народжують їх, і про їхніх батьків, що їх родять у Краї цьому:
4 Від жахливих хворіб повмирають вони, не будуть оплакувані, і не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі... Від меча та від голоду згинуть вони, і стане їхній труп стервом птаству небесному й земній звірині...
5 Бо так промовляє Господь: Не заходь у дім смутку, і не ходи голосити, і не співчувай їм, бо від цього народу забрав Я Свій мир, говорить Господь, ласку та милість.
6 І повимирають великі й малі в цьому Краї, не будуть поховані, і голосити не будуть за ними, і не будуть робити нарізів, і не будуть робити собі лисини...
7 І не будуть ламати їм хліба в жалобі, щоб потішити їх над померлим, і не напоять їх келіхом втіхи над батьком його й його матір'ю...
8 І до дому бенкету не входь, щоб сидіти із ними, щоб їсти й щоб пити.
9 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я припиню в цьому місці на ваших очах і в днях ваших голос радісний й голос веселий, голос молодого та голос молодої!
10 І буде, коли перекажеш народові цьому ці слова, то скажуть тобі: За що Господь говорив проти нас все велике це лихо? І яка вина наша, й який то наш гріх, яким ми прогрішилися Господу, Богові нашому?
11 І відкажеш до них: За те, що Мене батьки ваші покинули, каже Господь, і пішли за іншими богами і служили їм та поклонялися їм, а Мене полишили й Закона Мого не виконували!
12 А ви робите гірше від ваших батьків, і кожен із вас ось іде за упертістю лютого серця свого, щоб Мені не служити...
13 Тому викину вас з цього Краю до краю, якого не знали ні ви, ані ваші батьки. І будете там богам іншим служити удень та вночі, бо не дам Я вам милости.
14 Тому наступають ось дні, говорить Господь, і не будуть уже говорити: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського,
15 а тільки: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із північного краю, і зо всіх тих країв, куди був розігнав їх... Та Я їх верну на їхню землю, яку Я був дав батькам їхнім.
16 Оце Я пошлю по численних рибалок, говорить Господь, і виловлять їх, немов рибу, а потому пошлю по численних мисливців, і повиловлюють їх з усіх гір, і з усякого взгір'я, і зо скельних розщілин.
17 Бо очі Мої на всі їхні дороги: вони не сховалися з-перед Мого лиця, і з-перед ока Мого не закрилася їхня провина.
18 І найперше Я їм надолужу подвійно за їхню провину й за гріх їхній, за теє, що трупом обриджень своїх збезчестили Край мій, а їхні гидоти спадок Мій переповнили...
19 О Господи, сило моя та твердине моя, і захисте мій в день недолі! Поприходять до тебе народи від кінців землі та й промовлять: Одідичили наші батьки лиш неправду й марноту, пожитку ж від них не було...
20 Чи зробить людина для себе богів, а вони не боги?
21 Тому то ось Я учиню, що познають цим разом вони, учиню, що познають вони Мою руку та силу Мою, і познають, що Ймення Моє це Господь!
Иеремия 16
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
День біди
16 І дійшло до мене слово Господа: 2 «Не одружуйся, не май ні синів, ані дочок на цій землі. 3 Бо ось що Всевишній каже про синів і дочок, народжених у цьому місті, та про матерів, що носять їх, та про батьків, що плодять їх у цьому краї:
4 „Вони помруть від багатьох хвороб, за ними не тужитимуть і не поховають. Їх вигублять війна чи голод. І стануть вони мов сміття на землі, трупи їхні будуть поживою птахам небесним і звірині земній”».
5 Бо ось що Господь каже: «Не входь у дім скорботи, не ходи тужити. Не жалій за ними, бо Я забрав Свій спокій, любов і милосердя у народу цього, 6 великі й малі в цьому краї повмирають, не поховають їх, і ніхто за ними не тужитиме. Ніхто себе не поріже й голову не поголить заради них[a]. 7 Люди не поділяться з ними їжею поминальною, і не подадуть їм келих, щоб утішити в смерті батька й матері.
8 Не заходь у дім, де бенкетують, не сідай з ними їсти й пити. 9 Бо ось що Всемогутній Господь Бог Ізраїлю каже: „За життя вашого Я винищу з землі цієї співи і святкові звуки, і галас щасливого весілля”.
10 І коли ти оголосиш ізраїльському народові всі ці слова, тоді вони тебе спитають: „Чому Господь прирік нас на тяжкі страждання? У чому злочин наш, який гріх ми скоїли проти Господа Бога нашого?” 11 А ти відповіси їм: „За те, що батьки ваші зрадили Мене, вони пішли за іншими богами, служили їм і поклонялися. Невірні Мене покинули і не дотримувалися Закону Мого. 12 Але ви накоїли ще більше лиха, ніж батьки ваші, і кожен з вас іде за своїм запеклим лихим серцем замість того, щоб слухати Мене. 13 Тому викину Я вас із країни цієї до землі, якої не знали ви, ані батьки ваші. І там служитимете ви іншим богам удень і вночі, і Я не зглянуся над вами”».
14 «Тож час настає,—каже Господь,—коли вже люди більш не казатимуть: „Клянусь Господом, Який вивів синів Ізраїля з землі Єгипетської”. 15 Натомість казатимуть: „Клянусь Господом, що вивів синів Ізраїля з землі північної, з усіх місць, куди Він їх заслав. І Я їх поверну на їхню власну землю—землю, яку дав їхнім батькам”».
16 «Ось Я пошлю багатьох рибалок,—каже Господь,—і вони будуть виловлювати людей Ізраїлю. А потім Я пошлю багато мисливців[b], і вони полюватимуть на них кожній на горі і на кожнім пагорбі, і в розщілинах скель. 17 Адже Я стежу за тим, як вони живуть, та їхні злочини не приховати від Моїх очей. 18 Я вдвічі відплачу цьому народу за беззаконня їхнє і за великий гріх, бо вони осквернили землю Мою безтямними бовванами своїми, всю спадщину Господню заповнили гидотою своєю».
19 Господь—то моя сила і твердиня,
притулок мій в лиху годину.
Народи звідусіль ідуть до Тебе й кажуть:
«Батьки наші лиш те успадкували,
що хибне, марне й зовсім безкорисне».
20 Чи можуть люди собі богів виготовляти?
Ні, тільки статуї рукотворні!
Але ті статуї лише боввани, а не боги!
21 Цього разу Я їм покажу Свою міць і силу,
й тоді вони взнають, що ім’я Мені—Господь[c].
Copyright © 2007 by Bible League International