Add parallel Print Page Options

15 І промовив до мене Господь: Якщо став би Мойсей й Самуїл перед лицем Моїм, то душа Моя до народу цього не звернулася б! Віджени їх із-перед Мого лиця, і нехай повиходять!

І буде, як скажуть до тебе вони: Куди підемо? то скажеш до них: Так говорить Господь: Хто на смерть ті на смерть, і хто на меча на меча, і хто на голод на голод, а хто до полону в полон...

І Я навіщу їх чотирьома способами, говорить Господь: мечем, щоб побити, і псами, щоб їх волочити, і птаством небесним, і земною звіриною, щоб жерли та нищили...

І Я дам їх на пострах усім царствам землі за Манасію, Єзекіїного сина, царя Юдиного, за те, що зробив був він в Єрусалимі.

Бо хто змилується над тобою, о Єрусалиме? І хто співчуття тобі виявить? І хто зверне з путі, щоб тебе запитати про поводження?

Ти покинув Мене, промовляє Господь, відступився назад, тому Я простягнув Свою руку на тебе, і знищив тебе, утомився Я жалувати!

І віячкою їх розвіяв по брамах землі, позбавив дітей, і погубив Свій народ, бо вони не вернулись з доріг неправдивих своїх,

у Мене більше було його вдів, як морського піску! А на матір юнацтва, спровадив опівдні грабіжника їм, нагло кинув на неї страхіття та жах,

зомліла вона, що сімох породила, видихнула свою душу, зайшло сонце її, коли був іще день, засоромилася та збентежилась... А решту їх Я дам під меча перед їхніми ворогами, говорить Господь...

10 Горе мені, моя мати, що ти породила такого мене, чоловіка сварливого та чоловіка сутяжного для всієї землі! Нікому я не позичав, і ніхто мені не боргував, та всі проклинають мене...

11 Промовив Господь: Я справді підсилю на добре тебе, Я справді вчиню, що проситиме ворог тебе за час зла й за час утиску!

12 Чи можна зламати залізом залізо із півночі й мідь?

13 Багатство твоє й твої скарби на здобич віддам, і не за ціну, але за гріхи твої всі, у всіх границях твоїх.

14 І вчиню, що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї, якого не знаєш, бо огонь запалав в Моїм гніві, і над вами палатиме він!

15 Ти, Господи, знаєш усе, згадай же мене й заступися за мене, і помстися над тими, що гонять мене! На довгу Свою терпеливість до них мене не бери, знай, що сором носив я за Тебе!

16 Як тільки слова Твої знаходилися, то я їх поїдав, і було слово Твоє мені радістю і втіхою серця мого, бо кликалось Ймення Твоє надо мною, о Господи, Боже Саваоте!

17 Не сидів я на зборі веселому та не радів, через руку Твою я самітний сидів, бо Ти гнівом наповнив мене.

18 Чому біль мій став вічний, а рана моя невигойна, що не хоче загоїтись? Чи справді Ти станеш мені як обманний потік, що води його висихають?

19 Тому Господь так відказав: Якщо ти навернешся, то тебе приверну, і перед лицем Моїм станеш, а як здобудеш дорогоцінне з нікчемного, будеш як уста Мої: до тебе самі вони звернуться, а не ти до них звернешся!

20 І дам Я тебе для оцього народу за мура міцного із міді, і будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе: бо Я буду з тобою, щоб спасати тебе й щоб тебе рятувати, говорить Господь!

21 І врятую тебе з руки злих, і з рук насильників тих тебе визволю!

Марні заступництва за Юдею

15 Тоді Господь сказав мені: «Навіть якби Мойсей та Самуїл постали переді Мною, Я б не примирився із народом цим. Прожени їх від Мене, хай підуть геть. Якщо ж вони спитають: „Куди нам прямувати?” Тоді ти їм відповіси: „Ось що Господь казав:

„Кому судилась смерть, той помре,
    кому війна, той в бою поляже,
кому судився голод, той від голодомору вмре,
    якщо судилася неволя, той у полон потрапить.
Чотири кари Я нашлю на них:
    разючий меч, собак, які шматують,
    птахів небесних і звірів земних,
    щоб вони зжерли й вигубили Юдею.
Нажаханих до смерті,
    буде їх віддано чужим народам у полон
через Манассію[a], сина Езекії, юдейського царя,
    за все, що натворив він у Єрусалимі”.

„І справді, хто матиме до тебе милосердя,
    Єрусалиме? Хто по тобі тужитиме?
    І хто благатиме, щоб зглянулись на тебе?
Зріклася ти,—Господь каже,—відступилась,
    тож Я на тебе руку підніму й тебе зрубаю.
    Я вже втомився буть до тебе милосердним.
Я їх лопатою розвію по містах усього краю.
    Зроблю бездітними,
Я вигублю народ Мій за їхній шлях,
    бо вони ж не повернулися до Мене.
В народі цьому буде більше удовиць,
    аніж піску на березі морському.
Опівдні наведу на них руйнівника,
    на матір кожну і на юнаків добірних.
    Зненацька переляк і розпач напущу на них.
Прийде нещадний ворог із мечем разючим,
    та смерть вигубить залишившихся в живих в Юдеї.
Та навіть жінка, що сімом дала життя,
    втратить всіх синів своїх.
Заслабне вона і зітхне востаннє,
    та сонце вже не світитиме для неї”».
    Так каже Господь.

Друга скарга Єремії

10 Горе мені, моя мати, що народила ти мене,
    таку прискіпливу людину,
    що сперечається із цілим краєм.
Я ані позичав, ні в борг не брав ні в кого,
    але вони ненавидять мене.
11 Господь сказав мені: «Це правда,
    що Я звільнив тебе для доброї мети.
Я справді змусив ворогів твоїх
    тебе благати у час страждання і нещастя».

Господь відповідає Єремії

12 Господь відповів: «Чи може хтось зламати крицю,
    залізо з півночі[b] чи бронзу?
13 Зроблю Я всі твої скарби, твоє багатство
    народам іншим здобиччю безплатною,
    за всі гріхи в твоїх кордонах.
14 Примушу Я тебе служити ворогам твоїм
    у тих краях, яких ти ще не знаєш,
    бо гнів Мій запалив вогонь, який вас спопелить».

15 О Господи, Ти знаєш все!
Згадай раба Свого і зглянься наді мною,
    помстися тим, хто переслідує мене.
Ти є терплячий з ними, та не губи мене.
    Ти зваж, які знущання я для Тебе несу.
16 Твої слова знайшов і їх засвоїв.
Вони мені і щастя, й радість принесли,
    бо Всемогутній Господь Бог
    мене назвав своїм, Твоє ім’я ношу я.
17 Я не сидів у гурті і не святкував, я був один,
    тому що Ти, Володар мій,
    сповнив мене обуренням на них.
18 Чому мій біль без краю?
    Чому тяжка і незцілима моя рана?
Чи будеш Ти оманою для мене,
    немов пересихаюче джерело?

19 Тож ось що Господь каже:
    «Якщо розкаєшся, то Я прийму тебе,
    тоді тобі стоять переді Мною.
Якщо ти в змозі цінне довести, а не пусте,
    то зможеш ти устами буть Моїми.
Нехай вони повернуться до тебе,
    а не ти до них.
20 Я зроблю тебе сильнішим,
    ніж фортеці бронзової мур,
    що здатен витримати будь-яку навалу.
Люди Юдеї на тебе нападатимуть,
    але здолати не зможуть, адже Я з тобою».

Так каже Господь: «Я визволю тебе і порятую,
21     спасу тебе від нечестивих рук,
    від злих опрессорів врятую».

Footnotes

  1. 15:4 Манассія Найпоганіший цар Юдеї, який поклонявся багатьом лжебогам. Див.: 2 Цар. 21:1-16.
  2. 15:12 залізо з півночі Вавилонська армія, яка йде з півночі на Юдею.